2-а-188/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.01.2011  року                                                       Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі головуючого судді                                                   Медяної Ю.В.,

при секретарі                                                                       Кононенко О.Б,,

за участю позивача                                                                      ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дізнавача ВДАІ м. Літин, Вінницької області  Мишакіна Ю.В. про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

Встановив:

До суду із адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Дізнавача ВДАІ м. Літин, Вінницької області  Мишакіна Ю.В. про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у якому просив суд визнати незаконною та скасувати постанову серії АВ1 № 045348 від 23 грудня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 500 грн. 00 коп.

Вимоги позову мотивовані тим, що відповідно до протоколу серії АВ1 № 108945, позивач, 23 грудня 2010 року о 07 год. 50 хв., керуючи автомобілем в смт Літин, на перехресті вулиць Дзержинського –Леніна, здійснив обгін, чим порушив п. 14.6 ПДР України.

З цих підстав, постановою серії АВ1 № 045348 від 23 грудня 2010 року позивача було визнано винним у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.

Дану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки під час притягнення останнього до адміністративної відповідальності, інспектором, в супереч вимогам ст. 280 КУпАП, не об’єктивно здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення, зокрема, в постанові не зазначено яким саме автомобілем керував позивач та яким саме дорожніми знаками або дорожньою розміткою було позначено напрямки руху та не зазначено дію яких саме дорожніх знаків чи розмітки порушив.

В судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовільнити в повному обсязі, детально пояснивши обставини справи.

До судового засідання відповідач не з'явився, хоча повідомлявся судом про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, тому суд відповідно до вимог ст. 128 ч. 4 КАС України розглянув справу на підставі наявних в ній доказів.

Всебічно, повно, об’єктивно, дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення вимог адміністративного позову з наступних підстав.

Як було встановлено в судовому засіданні та матеріалами цивільної справи, що відповідно до протоколу серії АВ1 № 108945, позивач, 23 грудня 2010 року о 07 год. 50 хв., керуючи автомобілем в смт Літин, на перехресті вулиць Дзержинського –Леніна, здійснив обгін, чим порушив п. 14.6 ПДР України.

З цих підстав, постановою серії АВ1 № 045348 від 23 грудня 2010 року позивача було визнано винним у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 14.6 ПДР України, обгін заборонено:

а) на перехресті,  крім випадків, коли обганяються двоколісні транспортні засоби без бокового причепа;

б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними;

в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом;

г) у кінці  підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості;

ґ) транспортного засобу, який здійснює обгін або об'їзд;

д) у тунелях;

е) на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку;

є) колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого).

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Так, в супереч вимогам ст. 256 КУпАП, Інспектором було складно протокол про адміністративне правопорушення серії АВ1 № 108945 від 23 грудня 2010 року яким було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2, однак який саме підпункт, пункту 14.6 ПДР України, останнім було порушено - не зазначено.

Зі змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП, Інспектором не було з’ясовано усі обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення, зокрема те, що притягнення позивача було здійснено в супереч вимогам ст. 256 КУпАП, а також те, що в постанові не зазначено яким саме автомобілем керував позивач та яким саме дорожніми знаками або дорожньою розміткою було позначено напрямки руху та не зазначено дію яких саме дорожніх знаків чи розмітки порушив, суд приходить до висновку про незаконність прийнятого відносно позивача рішення по справі.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував правомірність винесеної ним постанови серії АВ1 № 045348 від 23 грудня 2010 року, а тому, твердження позивача про незаконність винесеного відповідачем рішення, заслуговує на увагу.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі як такі, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 247, 293 КУпАП, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-

Постановив:

Позов ОСОБА_1 до Дізнавача ВДАІ м. Літин, Вінницької області  Мишакіна Ю.В. про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення –задовільнити.

Скасувати постанову серії АВ1 № 045348 від 23 грудня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн. за вчинення ним правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: