Справа № 2-а-2162/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 квітня 2011 року                                                                                  м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя                                                                                 Сенчишин Ф.М.

При секретарі                                                                                Семенець А.О.

За участю позивача                                                                                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС з обслуговуванні адміністративної території м. Костянтинівка та автомобільно - технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області прапорщика міліції Бібіка Вадима Володимировича, другий відповідач УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, про скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову відповідача у справі про адміністративне правопорушення серії АН № 885246 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді 425 гривень штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивач наполягає на тому, що в його діях був відсутній склад адміністративного правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються. Пояснив, що 10 березня 2011 року він керував автомобілем „Ford Transit”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Костянтинівка по вул. Ломоносова. Перехрестя з вул. Б. Хмельницького він пересік на такий що мигав зелений сигнал світлофора.  Працівник ДАІ, який знаходився від перехресті на відстані близько 100 метрів зупинив його та звинуватив в тому, що він проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофора. Він категорично наполягає на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідачі, належним чином та завчасно сповіщені про час та місце розгляду справи, до суду не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили, документи, що підтверджують поважність причини неявки, та заяву про розгляд справи у їх відсутність суду не надали. За ухвалою суду справа розглянута за їх відсутності.

На підставі досліджених в судовому засіданні письмових доказів, які були надані позивачем, судом встановлені наступні фактичні обставини:

10 березня 2011 року Інспектором ДПС з обслуговуванні адміністративної території м. Костянтинівка та автомобільно - технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області прапорщиком міліції Бібіком Вадимом Володимировичем у відношенні позивача –ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за яким ОСОБА_1 10 березня 2011 року о 12 год. 50 хв. в м. Костянтинівка керував автомобілем Ford Transit”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та перехрестя вул. Ломоносова та вул. Б. Хмельницького проїхав за заборонений (жовтий) сигнал світлофора. Бібік В.В. дійшов висновку про порушення позивачем п. 8.7.3 (г) Правил дорожнього руху України та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Одразу після складання протоколу про адміністративне правопорушення на місці Бібіков В.В. винесена постанова серії АН № 885246, за якою останній на позивача наклав адміністративне стягнення у вигляді 425 гривень штрафу.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду, суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

          Згідно ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за сукупністю фактичних обставин:

-          відповідач, який зобов’язаний доводити правомірність свого рішення, жодних доказів на підтвердження цього не надав, як і заперечень проти позову;

-          при складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивач заперечував факт його вчинення. Не врахувавши заперечення позивачем факту вчинення правопорушення, до постанови про накладення адміністративного стягнення не додано жодного доказу на підтвердження вчинення правопорушення;

За наведених обставин, виходячи з презумпції неправомірності рішення суб’єкта владних повноважень, відповідач в судовому засіданні не довів правомірність прийнятого ним рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення, постанову по справі ним було винесено за відсутності достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення і така постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 287, ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.ст. 3, 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора ДПС з обслуговуванні адміністративної території м. Костянтинівка та автомобільно - технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області прапорщика міліції Бібіка Вадима Володимировича, другий відповідач УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, про скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення –задовольнити в повному обсязі.

Постанову від 10 березня 2011 року Інспектора ДПС з обслуговуванні адміністративної території м. Костянтинівка та автомобільно - технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області прапорщика міліції Бібіка Вадима Володимировича серії АН № 885246 по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.

          Згідно ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: