Справа № 1-159/11 р.

ВИРОК

І м е н е м  У к р а ї н и

12 січня 2011 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . .  Яковлєва О.С.

при секретарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Слабик О.М.  

з участю прокурора . . . . . . . . . . . . . . Дубцова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красноярськ Російської Федерації, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,  

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

за ч. 2 ст. 185 КК України, –

в с т а н о в и в :

02 жовтня 2010 року близько 07 год. 50 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились у полосі відводу лісонасаджень на 45 кілометрі пікету № 4 перегону станція Бердичів - станція Демчин Південно-Західної залізниці, що розташована поблизу с. Демчин Бердичівського району Житомирської області, де помітили свійську тварину, а саме козла. В цей час та місці ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_4 спільно викрасти козла, щоб в подальшому зарізати та з’їсти. ОСОБА_4 на вказану пропозицію погодився, вступивши в попередню змову. Реалізуючи свій злочинний умисел на спільне таємне викрадення даної тварини, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в цей час та місці, користуючись тим, що їхні злочинні дії ніким не були помічені, відв’язали козла, що належить ОСОБА_6, та відвели з місця, де свійська тварини була прив’язана власником, тобто умисно, діючи за попередньою змовою, таємно викрали свійську тварину, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 450 гривень. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зарізали козла та зникли з місця вчинення злочину з викраденим ними майном.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні  інкримінованого йому злочину визнав повністю та вказав, що фактичні обставини, зазначені у обвинувальному висновку, відповідають дійсності. Сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного суд не має. Підсудній показав, що 02.10.10 поїхав з сусідом ОСОБА_5 в с. Демчин по гриби. Зранку, коли ще було темно, вони приїхали на станцію Демчин. Оскільки ще було темно, вживали на пероні горілку. Потім зібрались йти до лісу по гриби. Проходивши полосу відводу лісонасаджень по стежці, вони побачили, що неподалік пасеться козел. ОСОБА_5 запропонував йому зарізати козла та забрати на двох. Вони разом підійшли до місця, де стояв прив'язаний цепом козел. Відв’язали, хто саме не пам’ятає, та повели козла в бік, у ліс, разом з ціпком. Там ОСОБА_5 намагався зарізати козла, а він його потім дорізав. Коли почали запихати тушу у пакет, пакет порвався. Вони пішли разом зі ОСОБА_5 у село та ОСОБА_5 придбав білий поліетиленовий мішок, до якого поклали тушу козла. Коли повертались на електропотязі до ст. Бердичів, до них підійшли працівники міліції, які виявили та вилучили козла. Вину свою визнає повністю, розкаюється.

Підсудний ОСОБА_5 показав, що обставини, як їх розповідав ОСОБА_4, відповідають дійсності та обставинам, зазначеним у обвинувальному висновку. Сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного суд не має. Підсудний уточнив, що напередодні, 01.10.10, він назбирав грибів в Пилипах та продав їх за 30 гривень. Частину коштів витратив на продукти харчування, а десять гривень, що залишились, витратив на горілку, яку почали розпивати з ОСОБА_4 02.02.10 ще в Бердичеві, до того, як поїхати в Демчин. В Демчин приїхали рано та продовжували пити, так як ще було темно, та він сильно сп’янів. Коли проходили по посадці поблизу залізничної станції, помітили козла, та він запропонував ОСОБА_4 викрасти та зарізати козла. Коли відв’язували козла, той кричав. Вони відвели козла трохи в бік та він намагався зарізати тварину, але не виходило, тоді ОСОБА_4 зарізав. Біля села зустрічали невідомого чоловіка, яким, як потім виявилось був потерпілий –власник тварини. Потерпілий запитував чи не бачили козла, але вони відповіли, що не бачили. Вину визнав, розкаявся.   

Крім повного визнання вини підсудними, їх вина підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, з оголошених і досліджених у судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_6 на досудовому слідстві вбачається, що потерпілий 02.10.10 приблизно о 6 годині вивів свого козла білого кольору пастися у садок та прив'язав його до дерева, неподалік від стежки. Приблизно о 07 годині 50 хвилин він почув, як козел кричить, та одразу вийшов подивитися як він, та виявив, що козел зник з того місця, де його залишив пастися. Почав шукати козла, але так і не знайшов. Провів свою доньку на автобус, на якому вона їздить до школи, а повертаючись до доми по стежці, зустрів неподалік від свого будинку двох молодих чоловіків, які йшли йому на зустріч. Один з них тримав у руці металеве відро, на вигляд їм 30-35 років, один високого зросту, а інший трохи нижчий. Обидва вони були в стані алкогольного сп'яніння. Він запитав у них чи не зустрічали вони козла з цепком, але вони сказали категорично, що ні, після чого ОСОБА_6 пішов до себе до доми, а вони у напрямку лісу. Після цього він вирішив піти на станцію, бо запідозрив що це ці двоє чоловіків вкрали його козла, але не встиг - так як електропотяг відправився зі станції. Він одразу зателефонував до чергової частини міліції на станції Бердичів та повідомив про те, що в нього вкрали козла. Після відібрання працівниками міліції по даному факту в нього пояснення, йому було передано мертвого козла з перерізаним горлом. (а.с. 21). Згідно письмової заяви потерпілого ОСОБА_6, останній матеріальних претензій до підсудних не має.

          При огляді місця події 02.10.10 в тамбурі останнього вагону електропоїзду № 6252 сполученням Шепетівка-Козятин у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виявлено та вилучено тушу свійської тварини (козла), належну ОСОБА_6, та господарський металевий ланцюг, довжиною 3 м. (а.с. 5).

З протоколу огляду та зважування від 02.10.10 вбачається, що в ході огляду та зважування було встановлено, що туша викраденого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свійської тварини (козла) важить 30 кілограм. (а.с. 6-7).

В ході проведення огляду полоси відводу лісонасаджень, яка знаходиться на 45 км. пікет № 4 ст. Демчин зі сторони парної колії, на відстані 45 м. від будинку АДРЕСА_3, де мешкає потерпілий ОСОБА_6, було виявлено металевий ланцюг, яким був прив'язаний козел, що був викрадений ОСОБА_4, та ОСОБА_5 (а.с. 8-9).

Відповідно до довідки ТОВ «Бердичів»ринок «Привокзальний»станом на 02.10.10 вартість тушки м’яса (козлини) за 15 кг. (при виході живої ваги козлини в тушку втрата ваги становить 50 відсотків) становить 450 грн. (а.с. 18).

За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудних  доведеною повністю та кваліфікує їхні дії за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудним суд керується загальними засадами призначення покарання –ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особи винних та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 3 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Підсудний ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, протягом трьох років з дня відбуття покарання у виді позбавлення волі за злочини середньої тяжкості, нового злочину не вчинив, в зв’язку з чим вважається таким, що не має судимості, проживає з матір’ю та бабою, за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг від сусідів не надходило, не працює. Обставиною, що пом’якшує його покарання суд визнає: щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_4 суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння. Суд виключає обставину, що обтяжує покарання –вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки ця обставина врахована як ознака, що впливає на кваліфікацію злочину за ч. 2 ст. 185 КК України.

Підсудний ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг від сусідів не надходило, не має місця постійної реєстрації, не працює. Обставиною, що пом’якшує його покарання суд визнає: щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_5 суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння. Суд виключає обставину, що обтяжує покарання –вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки ця обставина врахована як ознака, що впливає на кваліфікацію злочину за ч. 2 ст. 185 КК України.

З урахуванням наведеного, характеру вчиненого злочину, особи підсудного ОСОБА_4, який раніше відбував покарання у виді позбавлення волі, не працює та приймаючи до уваги санкцію статті, суд прийшов до висновку про призначення підсудному ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі. Приймаючи до уваги особу підсудного ОСОБА_5, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, однак не має місця реєстрації, не працює, суд прийшов до висновку про призначення йому покарання у виді обмеження волі. Однак, приймаючи до уваги щире каяття підсудних, позицію потерпілого, який не має претензій до підсудних, відповідно до ст. 75 КК України, суд  вважає за можливе звільнити підсудних від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено, судових витрат немає.

Підстав для зміни обраних щодо підсудних запобіжних заходів у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

          На підставі пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.          

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

          На підставі пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_5 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.          

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засуджених залишити попередній –підписку про невиїзд.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили : тушку свійської тварини (козла), що надана на зберігання ОСОБА_6, а також металевий ланцюг, що знаходиться на зберіганні в кімнаті для зберігання речових доказів ЛВ на ст. Бердичів, повернути потерпілому ОСОБА_6

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Головуючий –суддя                                                                                                 О.С. Яковлєв