ДНІПРОПЕТР ОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а – 2362/07 Головуючий суддя у 1-ій інстанції –
Категорія - 23 Яцун О.В. (справа №28/154/07-АП/07)
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного судуу складі:
головуючого – Поплавського В.Ю.,
суддів – Уханенка С.А., Мартиненка О.В.,
при секретарі – Портненко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Плюс»
на постанову Господарського суду Запорізької області від 20 червня 2007 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Плюс» до Управління Пенсійного Фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання незаконними на дії суб’єкта владних повноважень, визнання незаконним акту перевірки та інше, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2007 року ТОВ «Лідер Плюс» звернулось до суду з адміністративним позовам до Управління Пенсійного Фонду України в Василівському районі Запорізької області про:
1.визнання незаконним проведення Управлінням Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області позапланової документальної перевірки ТОВ "Лідер Плюс" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
2.зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області не порушувати прав ТОВ "Лідер Плюс" шляхом проведення повторної перевірки за період з 23.05.2006р. до 30.11.2006р.;
3.визнання незаконним акту № 1/4 перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області ТОВ "Лідер Плюс" від 02.02.2007р.;
4.визнання незаконної та скасування вимоги від 09.02.2007р. № Ю-У 125 про сплату боргу у розмірі 30 991, 16 грн. та рішення від 09.02.2007р. №317 про застосування фінансових санкцій у розмірі 20 388, 17 грн. за донарахування органом Пенсійного фонду України та страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків та № 318 про застосування фінансових санкцій у розмірі 165, 64 грн. за приховування (зниження) страховиком сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 20 червня 2007 року в задоволені адміністративного позову було відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки судом невірно застосовано норми матеріального права та постановити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду без змін виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ТОВ «Лідер Плюс» є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01 липня 2004 року товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування та сплачує єдиний податок.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998 р.
Проте, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки ст. 5 Закону № 1058-IV регулюються відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов’язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У статті 18 Закону № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом № 400/97ВР, яким разом із Законом № 1058-IV не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування для суб’єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.
Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Отже, обов’язок сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб’єкта підприємницької діяльності.
Таким чином, Указ Президента України № 727/98 регулює питання оподаткування суб’єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб’єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечать і застосуванню не підлягають.
Крім того, статтею 19 Закону № 1058-IV встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Плюс» – залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 20 червня 2007 року – залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Судді: