Головуючий у 1 інстанції - Фещук А.В.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2011 року справа №2а/0570/1734/2011
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохіна А.А.
суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.
при секретареві Касьяновій В.М., за участю представників позивача: Калашниковій В.О., Бабіч І.Ю., відповідача ОСОБА_4, розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/1734/2011 за позовом Донецького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 5201,24 грн., -ВСТАНОВИЛА:
01 лютого 2011 року Донецький міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 5201,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_4 на підставі заяви від 21.04.2009 року призначено допомогу по безробіттю. За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, встановлено, що відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, 02.06.2005 року включені відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 Запис щодо припинення державної реєстрації відповідача – відсутній.
На момент звернення до центру зайнятості та в період отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідач був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, про що не повідомив службу зайнятості. Таким чином, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 20.04.2009 року по 17.03.2010 року в розмірі 5201,24 грн. Позивач просив стягнути з відповідача суму незаконно отриманих коштів у розмірі 5201,24 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/1734/2011 за позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 про на користь Донецького міського центру зайнятості суму незаконно отриманих коштів у розмірі 5201,24 грн..
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Відповідач, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечували представники позивача, які вважали постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав:
Наказом директора Кіровсько-Петровської міжрайонної філії Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття від 21.04.2009 року №НТ090421 відповідачу з 20.04.2009 року надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та скорочено виплату допомоги по безробіттю, у зв’язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін відповідно до п.п.1 п.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п.1 п.5.3 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» на строк 90 календарних днів.
Наказом від 10.08.2009 року №НТ090810 розпочато (поновлено) виплату допомоги позивачу по безробіттю з 19.07.2009 року.
Наказом від 15.03.2010 року №НТ100315 скорочено виплату допомоги по безробіттю, у зв’язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» відповідно до п.п.5 п.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п.5 п.5.4 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» на строк від 15 календарних днів до 90 календарних днів.
Наказом від 18.03.2010 року №НТ100318 припинено виплату позивачу допомоги по безробіттю з 18.03.2010 року, у зв’язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ відповідно до п.п.10 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
На адресу відповідача направлено лист № 05-16/2038 від 01.09.2010 року, в якому запропоновано протягом 15 календарних днів повернути сплачену допомогу по безробіттю у сумі 5201,24 грн., як незаконно отриману.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі – Закон №803-XII) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Частина 2 статті 36 Закону №803-XII покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 7 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III ( далі Закон № -III ) «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.
Статтею 1 Закону №803-XII, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Відповідач своєчасно не подав до Донецького міського центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він був зареєстрований, як фізична особа – підприємець та не повідомив Донецький обласний центр зайнятості про те, що займається підприємницькою діяльністю.
Внаслідок цього йому було безпідставно сплачено допомогу по безробіттю за період з 20.04.2009 року по 17.03.2010 року в розмірі 5201,24 грн.
Частиною 3 статті 36 Закону 1533-III передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 39 Закону№ -III визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення у повному обсязі позовних вимог Донецького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до ст. 200 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті.
Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування постанови не має.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/1734/2011 за позовом Донецького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 5201,24 грн. – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді : Г.М. Міронова
І.В. Юрко