Головуючий у 1 інстанції - Зайцев Л.М.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2011 року справа №2а-114/11/1230
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохіна А.А.
суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старорбільському районі Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 13 січня 2011 року у справі № 2а-114/11/1230 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про перерахунок пенсії і виплати заборгованості по пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 13 січня 2011 року у справі № 2а-114/1230/2011 задоволено позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про перерахунок пенсії і виплати заборгованості по пенсії.
Визнано неправомірними дії Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області по не донарахуванні та виплаті позивачу основної пенсії у розмірі 6-ми мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних та підвищення до пенсії у розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 12.01.2005 року по 25.10.2005 року, як інваліду 3-ї групи війни; основної пенсії у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних та підвищення до пенсії у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 25.01.2005 року по 01.11.2006 року, як інваліду 2-ї групи війни. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до нарахувати та виплатити позивачу основну пенсію у розмірі 6-ми мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних та підвищення до пенсії у розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 12.01.2005 року по 25.10.2005 року, як інваліду 3-ї групи війни; основну пенсії у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних та підвищення до пенсії у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 25.01.2005 року по 01.11.2006 року, як інваліду 2-ї групи війни.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Старорбільському районі Луганської області посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
За нормами частини другої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
14 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про перерахунок пенсії і виплати заборгованості по пенсії, у якому просить суд визнати протиправними дії УПФ, пов'язані з нарахуванням і виплатою державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 12.01.20005 року по 01.11.2006 року у розмірах менших, ніж встановлено законом; зобов'язати УПФ перерахувати та виплатити йому як інваліду 3-ї групи за період з 12.01.2005 року по 25.10.2005 року державну щомісячну пенсію за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановив її у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію у розмірі 50% мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком; зобов'язати УПФ перерахувати та виплатити йому як інваліду 2-ї групи за період з 25.10.2005 року по 01.11.2006 року державну щомісячну пенсію за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановив її у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком; зобов'язати УПФ перерахувати та виплатити йому як інваліду війни 3-ї групи за період з 12.01.2005 року по 25.10.2005 року в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком; та як інваліду війни 2-ї групи за період з 25.10.2005 року по 01.11.2006 року в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позовні вимоги стосуються періоду з 25.10.2005 року по 01.11.2006 року.Позивач же звернувся до суду з цим позовом 14 грудня 2010 року, тобто, через чотири роки після закінчення спірних правовідносин.Згідно абз.1 частини другої статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячно пенсії. Звернення позивача до відповідача із заявою в порядку Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» з проханням сплатити певну суму грошей за минулий час (виконати вимоги закону тощо) не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
Більш того, подана позивачем до відповідача заява не може трактуватись як заява про перерахунок пенсії. Обчислення розміру пенсії в спірних правовідносинах за Законом № 796-ХІІ не пов’язується з подачею відповідної заяви пенсіонера, зазначені дії відповідачем повинні здійснюватись самостійно.
Крім того, позивач звертався до Старобільського районного суду з аналогічними позовними вимогами, але за більш пізній період – за період з 01.11.2006 року і надалі з 01.01.2007 року, постановою Старобільського районного суду від 27 березня 2007 року вимоги ОСОБА_2 були задоволені.
За таких умов колегія суддів вважає, що позивачеві ще у червні 2007 року було відомо про порушення його прав, відтак він дійсно пропустив строк позовної давності, передбачений ст. 99 КАС України.
Із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом позивач не звертався.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Положення статті 87 Закону України від 05.11.1991 N 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до спірних правовідносин взагалі не повинні застосовуватися, в зв’язку з тим, що з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. (Пункт розділу XV доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005).
Відповідно до статті 46 Закону № 1058-ІV виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує. Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цій справі, нарахування спірних сум відповідачем не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону № 1058-ІV відсутні.
Помилковим є і твердження щодо відсутності будь-яких строків на звернення до суду із цим позовом про перерахунок пенсії, оскільки сам перерахунок є похідним від визнання дій та бездіяльності неправомірними, а для їх оскарження статтею 99 КАС України встановлений певний строк. Така правова позиція міститься і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2010 року в справі № К-47491/09.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем було порушено строк звернення до суду з позовом про перерахунок та виплату пенсії з 25.10.2005 року по 01.11.2006 року відповідно до вимог Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст. 99, 100 КАС України, що призвело до необґрунтованого задоволення позову.
У разі відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє у його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про перерахунок та виплату пенсії з 25.10.2005 року по 01.11.2006 року відповідно до вимог Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням фактично здійснених виплат, не підлягають задоволенню, у зв’язку із пропущенням строку звернення до суду.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, з урахуванням строку на звернення до суду з зазначеним позовом.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старорбільському районі Луганської області –задовольнити.
Скасувати постанову Старобільського районного суду Луганської області від 13 січня 2011 року у справі № 2а-114/11/1230 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про перерахунок пенсії і виплати заборгованості по пенсії.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про перерахунок пенсії і виплати заборгованості по пенсії - відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: А.А. Блохін
Судді: Г.М. Міронова
І.В. Юрко