Головуючий у 1 інстанції - Стріжакова Т.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року  справа №2а-1936/10/0549           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів  Василенко Л.А. ,  Гімона М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 01 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:  

          Позивач звернувся до суду  першої інстанції з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов’язання нарахувати різницю щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни за 2010 рік.    

За результатами розгляду справи постановою Торезького міського суду Донецької області від 01 грудня 2010 року позовні вимоги задоволені: визнано неправомірною відмову відповідача та зобов’язано відповідача здійснити виплату на користь позивача недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік у сумі 5168 грн.             

          В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється  в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.  

              Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

          Судом першої інстанції, встановлено, що позивач є інвалідом війни 2 групи та відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Фактично позивач отримала від відповідача до 5 травня у 2010 р. – 480 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

          Відповідно до цього Закону щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. 

Згідно абз. 1 ст. 17-1 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов’язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі разової грошової допомоги.

Згідно з підпунктом 2 «б» пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п'яту статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викласти в такій редакції: «Щорічно до 5 травня членам сімей померлих інвалідів війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

З метою реалізації статей 12 - 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 12.03.2008, № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», якою установлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - разова грошова допомога), здійснюється у таких розмірах, зокрема, членам сім’ї померлого інваліда війни  - 170 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України  у справі  № 10-рп від 22.05.2008 року положення пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

У 2010 році Закон України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закон України «Про державний бюджет України 2010 рік» не зупинялися та не змінювалися. Тому позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.  

          Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

          З урахуванням викладеного, керуючись статтями  2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 183-2, 184, 195, 197, 198 – 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 01 грудня 2010 року — залишити без задоволення.    

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 01 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії  — залишити без змін.           

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів:    О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон