Головуючий у 1 інстанції - Костроба Ю.Ю.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2011 року справа № 2а-9/11/1212
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохіна А.А.
суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області на постанову Кремінського районного суду Луганської області 04 лютого 2011 року у адміністративній справі № 2а-9/11/1212 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що має право на пільги встановлені для сімей померлих ліквідаторів Чорнобильської катастрофи 1 категорії, першої групи інвалідності. Чоловік позивача, ОСОБА_4, був ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід другої групи, та помер 22.11.2007року, причина смерті пов'язана з захворюванням отриманим при виконанні обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 29.12.2008р. позивач звернулася до управління пенсійного фонду України в Кремінському районні Луганської області з заявою про перерахунок її пенсії згідно ст. 52, ч.ч. 3, 4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України від 28 лютого 1991 року N 797-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі Закон N 797-XII) . 06.01.2009 року відповідач своєю відповіддю відмовив позивачу у перерахунку пенсії. Позивач вважає, що дії відповідача стосовно відмови у перерахунку пенсії порушують її Конституційні права та просила суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області здійснити перерахунок пенсії починаючи з 01 07.2008 року їй, як дружині померлого ліквідатора Чорнобильської катастрофи 1 категорії, другої групи інвалідності відповідно до вимог ст. ст. 52; ч. ч. З, 4 ст. 54; ч.З ст.67 Закону N 797-XII та згідно пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категорія громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005року № 1293.
Постановою Кремінський районний суд Луганської області 04 лютого 2011 року у адміністративній справі № 2а-9/2011 позов було задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області здійснити перерахунок державної пенсії починаючи з 29.12.2008р. ОСОБА_3, як дружині померлого ліквідатора Чорнобильської катастрофи 1 категорії, другої групи інвалідності відповідно до вимог ст. 54 ч. ч.3, 4; ст. ст.67 ч.3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком встановленої законом на дату нарахування. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області здійснити нарахування щомісячної компенсації за втрату годувальника починаючи з 29.12.2008р. ОСОБА_3, як дружині померлого ліквідатора Чорнобильської катастрофи 1 категорії, другої групи інвалідності відповідно до вимог ст. 52; ст.ст.67 ч.3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області виплатити донараховану щомісячну компенсацію за втрату годувальника починаючи з 29.12.2008р. ОСОБА_3, як дружині померлого ліквідатора Чорнобильської катастрофи 1 категорії, другої групи інвалідності відповідно до вимог ст. 52; ст. ст.67 ч.З Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 29.12.2008р. по 31.01.2011р. Позовні вимоги про нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, сім'ям за втрату годувальника за період з 01.07.2008р. по 31.01.2011р. – залишено без задоволення через їх необґрунтованість.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню із винесення нової постанови, якою має бути у задоволені позову відмовити.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 195. Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно копії посвідчень (а.с.10), довідки (а.с. 8) та експертного висновку (а.с. 11) ОСОБА_4 був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи по захворюванням зв'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи. Згідно копії посвідчень (а.с. 9) серії НОМЕР_1 та №515039 позивач є пенсіонером та дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів 1 категорії. Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.12) позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 Згідно копії свідоцтва про смерть (а.с. ЗЗ) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті чоловіка позивачка отримує пенсію по втраті годувальника, померлого внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою.
Згідно копії заяви (а.с. 26) позивач29.12.2008 року звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно ст.ст. 52, ч. ч. З, 4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону N 797-XII.
06.01.2009 року у своєму листі за №148/21 відповідач відмовив позивачці у приведенні вищезазначеного перерахунку з огляду на те, що вона не має на це права.
Згідно ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі і у межах повноважень та у спосіб які передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 3 статті 54 Закону № 796 обчислення і призначення пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ( далі – Закон № 1058).
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 1058 пенсія у зв’язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Згідно частини 4 статті 54 Закону № 796 в усіх випадках розміри пенсій для інвалідівi IІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону № 1058 щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Зміни які були внесені до ст. 52 Закону N 797-XII визнано неконституційними на підставі Рішення Конституційного суду України № юрп/2008 від 22.05.2008року.
Право на отримання позивачкою пенсії по втраті годувальника встановлено Конституцією України та Законом № 796 і відповідачем не оспорюється, така пенсія позивачці виплачується, але виходячи з інших розмірів, ніж встановлені статтями 52 та 54 Закону № 796. По суті спір між сторонами стосується лише розміру компенсації, який підлягає виплаті позивачці.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що позивачка має право на отримання пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% від мінімальної пенсії інваліда IІ групи, а саме, не нижче 8 мінімальних пенсій за віком а також на отримання щомісячної компенсації за втрату годувальника в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статей 37 Закону № 1058 та статей 52, 54 Закону № 796.
Доводи відповідача, що розмір пенсії позивачки повинен визначатись виходячи з розміру пенсії по інвалідності померлого годувальника, яка встановлена пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, суд вважає необґрунтованими, оскільки статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами. Крім того, Закон № 796 є спеціальним Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок… соціального захисту потерпілого населення.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом № 796 виплат не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
Крім того, колегія суддів зазначає, що при визначенні розміру пенсії померлого годувальника, з якої треба обчислювати розмір пенсії та щомісячної компенсації позивачки, необхідно застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону № 1058, оскільки на час існування спірних відносин розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише цією статтею.
Суд першої інстанції взагалі не розглянув питання про поновлення позивачу строку на звернення до суду з зазначеним, а позивач не навів жодних доказів поважності пропуску строку звернення з позовом до суду.
Що стосується терміну – 29 грудня 2008 року, з якого суд поклав обов’язок здійснити доплату до пенсії позивачеві, то колегія суддів вважає за доречне застосування вимог ч. 2 ст. 99 КАС України відносно строків звернення до суду з огляду на приписи ч. 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 22 травня 2010 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи але ухвалив судове рішення з частковим порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 201, п.2 ч.1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області – задовольнити частково.
Постанову Кремінського районного суду Луганської області 04 лютого 2011 року у адміністративній справі № 2а-9/11/1212 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії — змінити.
Абзац другий, третій та четвертий резолютивної частини постанови після слова «з 29.12.2008 року» замінити словами « з 22 травня 2010 року».
В решті постанову суду - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді : Г.М. Міронова
І.В. Юрко