ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
05 квітня 2011 року 13:54 № 2а-4837/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю:
представника заявника: Петрова В.А. (довіреність від 18.03.2011 р. № 43)
представника відповідача: Кушнєрова К.С. (довіреність від 24.02.2011 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за поданнямДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
до Відкритого акціонерного товариства «Проектно-будівельний комплекс «Схід»
про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно від 01.04.2011 року № 2,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва (далі –ДПІ) звернулась 01.04.2011 року о 15-30 до Окружного адміністративного суду м. Києва з поданням в якому, з посиланням на положення ст. 1833 КАС України та статті 94 Податкового кодексу України, просить суд ухвалити рішення, згідно з яким підтвердити обґрунтованість рішення ДПІ від 01.04.2011 року № 2 про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача.
Наведене подання обґрунтовується наявністю податкового боргу у розмірі 1461869,25 грн. та тим, що відповідач порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, а саме: здійснив в період дії податкової застави відчуження 18 одиниць транспортних засобів без узгодження з податковим органом на підтвердження чого заявником подано інформацію ДАІ від 29.04.2010 року за № 2312. Крім того, на підтвердження наведеного заявником надано лист Бюро технічної інвентаризації від 11.05.2010 р. № 16738 відповідно до якого відповідач 12.12.2008 р. здійснив реалізацію майнового комплексу.
Ухвалою судді від 04.04.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 05.04.2011 року на 13 г. 00 хв.
В судовому засіданні 05.04.2011 року представник заявника підтримав дане подання та просив його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що відповідач здійснив 27.12.2008 року реалізацію кількох автомобілів, які були відсутні в акті опису майна від 23.12.2008 р. № 462, а отже наведені автомобілі не могли вважатися майном, яке знаходиться у податковій заставі. Відповідач зазначає, що даний акт опису взагалі не містить переліку будь-якого майна. Крім того, відповідач у судовому засіданні зазначив, що до державного реєстру обтяжень не вносилась інформація щодо конкретних обмежень стосовно зазначених автомобілів, у зв’язку з чим відповідач не міг і не порушував правил відчуження активів. Крім того, щодо реалізації 12.12.2008 року майнового комплексу, відповідач зазначає, що даний комплекс був взагалі реалізований до складання акту опису від 23.12.2008 р., який в свою чергу не містить будь-якого переліку майна, що знаходиться у податковій заставі. Виходячи з наведеного відповідач просить відмовити у задоволенні подання податкового органу.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані заявником матеріали, заслухавши пояснення представників заявника та відповідача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство зареєстроване у статусі юридичної особи Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 21.08.1996 року за адресою 02099, м. Київ, вул. Приколійна, 21 та присвоєно ідентифікаційний код 24089370. Відповідно до довідки № 395-98 від 11.12.1998 р. відповідач взятий на облік в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 10.12.1998 року.
Рішенням ДПІ у Дарницькому районі м. Києва № 2 від 01.04.2011 року, ухваленим о 12 г. 45 хв. до відповідача вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна за адресою м. Київ, вул. Приколійна, 21.
Дане рішення ухвалено за результатами розгляду звернення ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, відповідно до якого встановлено обставини, передбачені п/п. 94.2.1. Податкового кодексу України.
Як вбачається із згаданого звернення від 01.04.2011 року, підписаного о 10 год. 00 хв., за результатами розгляду звернення начальника ВОЗСПБ ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Алексеєва В.Ю., встановлено, що відповідач порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі. В свою чергу, як вбачається з рапорту, відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка складає 47,1 тис. грн. і його активи перебувають у податковій заставі, що зареєстрована у державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно витягу від 23.12.2008 р. № 8320754, однак, відповідач порушує правила відчуження цього майна.
На підтвердження своїх доводів заявником надано лист ДАІ від 29.04.2010 р. № 2312, відповідно до якого 27.12.2008 року з обліку знято 18 автомобілів відповідача для реалізації.
У взаємозв’язку з вищенаведеним судом встановлено, що заборгованість відповідача перед бюджетом виникла у зв’язку з декларуванням ним податкових зобов’язань за декларацією з ПДВ № 108858 від 20.10.2008 року у розмірі 436 718 грн., у зв’язку з чим відповідачу було направлено податкові вимоги № 1/2316 від 03.11.2008 р. на суму боргу 420698,83 грн. та № 2/2948 від 19.12.2008 року на суму податкового боргу у розмірі 498172,70 грн., які отримані відповідно до відміток ДПІ на цих рішеннях відповідно 16.11.2008 р. та 26.01.2009 р. Отримання цих вимог відповідачем не заперечується.
Крім того, відповідно до рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва № 10/1 від 20.01.2009 року вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності відповідача, а також активів, право власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника.
Відповідно до акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 23.12.2008 року № 462, здійснено опис майна відповідача з визначенням найменування «Активи платника податків не менше ніж у двократному розмірі від суми податкового боргу», кількість «1», балансова вартість «984 382,30 грн.». Даний акт взагалі не містить переліку конкретного майна та інформації, що його ідентифікує (у т.ч. вищезгаданих 18 автомобілів та вищезгаданого майнового комплексу). Крім того, даний акт складений одноособово представником ДПІ за відсутності представника відповідача та без участі понятих. Акту відмови представників відповідача від підписання акту опису відповідачем під час розгляду справи не надано.
На підставі цього акту 23.12.2008 року (реєстраційний номер 8320754) здійснено реєстрацію податкової застави в державному реєстрі обтяжень рухомого майна з терміном дії до 23.12.2013 року з визначенням об’єкту обтяження «Активи платника податків не менше ніж в двократному розмірі від суми його податкового боргу. Акт № 462».
Вирішуючи подання податкового органу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі – Закон № 2181), чинного на час подання вищезгаданої декларації, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п/п. 5.3.1. цього закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В даному випадку судом встановлено, що відповідачем самостійно визначено податкове зобов’язання з ПДВ у вищезгаданій податковій декларації з ПДВ, яке несплачене у встановлений десятиденний строк, у зв’язку з чим та на підставі п. 1.2., п. 1.3., п/п. 5.4.1. зазначеного Закону № 2181 сума податкового зобов’язання набула статусу податкового боргу.
У взаємозв’язку з наведеним, суд зазначає, що відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону № 2181, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
Зміст податкової застави викладений у п. 1.17. Закону № 2181, відповідно до якого податкова застава, це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.
При цьому, виходячи з положень п/п. 8.2.1. Закону № 2181 право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Відтак, виходячи із встановлених судом обставин та наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що у зв’язку з несплатою у встановлений строк податкового зобов’язання та виникненням у відповідача податкового боргу, в силу закону з 02.11.2008 року (з урахуванням вихідних днів) виникло право податкової застави на активи платника податків (відповідачів).
Відповідно до підпункту "а" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст. 8 Закону № 2181 платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.
Проте, як зазначено в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. № 2-рп/2005 розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Виходячи з цього, а також приписів п. 8.3. Закону № 2181 узгодженню підлягають лише операції з активами, які перебувають у податковій заставі та обтяження щодо яких зареєстровано у реєстрі обтяжень. При цьому, відповідно до п. 8.3. Закону № 2181 передбачено, податкова застава підлягає обов’язковій реєстрації податковим органом у відповідному державному реєстрі.
Відтак, для досягнення критерію співрозмірності між податковим боргом і сумою активів, що перебувають у податковій заставі, податковий орган повинен визначити у встановленому порядку, на яке саме майно розповсюджується така застава, склавши при цьому опис заставних активів з їх детальною характеристикою, щоб у подальшому такі активи можна було ідентифікувати. На наведене звертається увагу і в Оглядовому листі ДПА України від 08.07.2009 р. № 14192/7/24-0117. Аналогічна правова позиція містить в постанові Верховного Суду України від 17 листопада 2009 року по справі № 09/217.
Обов’язок опису та ідентифікації майна, що перебуває у податковій заставі та обтяження щодо якого підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, передбачено п. 7. Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. № 830.
У разі ж невиконання контролюючим органом такого опису підприємство має право вчиняти операції (у тому числі й такі, що мають обмежувальний характер відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 названого Закону) щодо будь-яких із своїх активів.
В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, Акт опису майна від 23.12.2008 року не містить ідентифікації майна на яке поширюється право податкової застави. Витяг з реєстру обтяжень від 23.12.2008 року також не містить ідентифікації майна, на яке поширюється право податкової застави. При цьому, що стосується відчуження 12.12.2008 р. відповідачем майнового комплексу, то, як вбачається з матеріалів справи, зазначений комплекс був реалізований до складання акту опису, до переліку майна, на яке поширюється право податкової застави не входив, а отже обставини його відчуження не можуть бути підставою для задоволення подання податкового органу.
Відтак, з огляду на те, що зміст зареєстрованої податкової застави не відповідає правовим межам її застосування та вимогам щодо ідентифікації майна, яке перебуває у податковій заставі, і податковим органом не доведено факту відчуження відповідачем майна, яке перебувало у податковій заставі, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено наявності обставин, з якими положення п. 94.2.1. Податкового кодексу України пов’язують виникнення у податкового органу права для застосування адміністративного арешту майна відповідача, тобто тих обставин, що платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.
Що стосується наданого під час розгляду справи іншого акту опису майна від 13.08.2009 року № 11 (для цілей продажу активів, які перебувають у податковій заставі), відповідно до якого здійснено опис 8 автомобілів, то, як визнали сторони, дані автомобілі є в наявності та не реалізовані, а отже підстав вважати, що відповідачем порушено правила відчуження цього майна не має.
Виходячи з наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача адміністративного арешту активів та про необґрунтованість Рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва № 2 від 01.04.2011 року, а відтак і про відсутність підстав для задоволення подання податкового органу.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7 - 9, 99, 100, 158 - 163, 1833 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про підтвердження обґрунтованості Рішення № 2 від 01.04.2011 року про застосування умовного адміністративного арешту майна Відкритого акціонерного товариства «Проектно-будівельний комплекс «Схід»(код 24089370, 02099, м. Київ, вул. Приколійна, 21) відмовити повністю.
Апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється за загальною процедурою, визначеною статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Кармазін
Повний текст постанови складено та підписано 05 квітня 2011 року.