ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
місто Київ
12 березня 2011 року Справа № 2а-104/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.
розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу
за позовною заявою ОСОБА_1
доГолови Вищого адміністративного суду України
провизнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Голови Вищого адміністративного суду України (далі –Голова ВАСУ, відповідач), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача за період з 09 березня 2010 року по теперішній час, у зв’язку з нерозглядом звернень позивача;
- зобов’язати відповідача розглянути звернення позивача від 09 березня 2010 року, від 10 березня 2010 року, та надати обґрунтовану відповідь по суті викладених у заявах питань.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем порушено приписи Закону України «Про звернення громадян», а саме не розглянуті у встановлені вказаним законом порядку та строки його заяви. Просив суд розглядати справу за його відсутності.
Повноважений представник відповідача у письмовому запереченні повідомив, що позовні вимоги є необґрунтованим та просив у задоволенні позову відмовити повністю, при цьому посилався на норми статті 126 Конституції України, якою встановлена заборона втручання у процесуальну діяльність суддів. Просив суд розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження –розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на підставі наявних у суда матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, враховуючи приписи статей 3, 41, 122 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотання сторін, розглядає справу №2а-104/11/2670 у порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача щодо його задоволення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтю 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулюються Законом України «Про звернення громадян»від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі –Закон №393).
Відповідно до частини першої статті 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Водночас, судом враховується, що зі змісту статті 124 Конституції України вбачається, що на судові органи покладено лише повноваження щодо здійснення правосуддя в державі. Жодною компетенцією управлінського характеру чинне законодавство судові органи не наділяє. Звідси випливає, що судові органи не наділені повноваженнями здійснювати розгляд звернень громадян, які стосуються процесуальних питань діяльності судів.
Крім того, пунктом 4.2 рішення Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23 травня 2001 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого, п'ятого статті 2483 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 2483 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо конституційності статті 2483 ЦПК України) визначено, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Зі змісту заяв позивача від 09 березня 2010 року та від 09 вересня 2010 року вбачається, що останній просив Голову ВАСУ проінформувати його щодо термінів розгляду справи. Отже, вказані звернення по суті стосувалися процесуальних питань, пов’язаних із рухом справи.
Таким чином, враховуючи приписи статті 126 Конституції України, яка визначає, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, та частини другої статті 19 Конституції України, де визначено обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд дійшов висновків, що Голова ВАСУ не уповноважений здійснювати будь-яке втручання в процесуальну діяльність суддів Вищого адміністративного суду України, а тому в його діяннях відсутні ознаки протиправності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б підтверджували правомірність позиції позивача та визначали обґрунтованість його позовних вимог останній суду не надав.
Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та пояснення позивача, надані під час розгляду даної справи, суд вважає, що адміністративний позов є безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька