Справа № 22-а-4492/11 Головуючий у І інстанції Лаврік В.В.
Категорія 63 Доповідач у 2 інстанції Яворський
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді: Яворського М.А..
суддів Ігнатченко Н.В., Коцюрби О.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні апеляційного суду Київської області адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фастівському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни», -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області (далі - Відповідач) про оскарження бездіяльності відповідача, вказуючи, що вона належить до громадян, на яких поширюються соціальні пільги та гарантії Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та відповідно має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем зазначена норма закону не була врахована при нарахуванні розміру її пенсії, тому просила поновити строк звернення до суду та стягнути з відповідача державну соціальну допомогу за період з 01.01. 2006 по 01.01.2009 рік роки в сумі 3891грн. 90 коп.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного Фонду України у Фастівському районі Київської області щодо обмеження розміру належних виплат ОСОБА_1 як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України "Про захист дітей війни" протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, з врахуванням, що в 2008 році позивачу було виплачено 579 грн.30 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело, на думку відповідача, до неправильного вирішення справи.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Позивач відноситься до категорії громадян на яких поширюється дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі по тексту –Закон) він має право на одержання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ст. 6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення вимог позивача. Вказані висновки суду зроблені у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", розміру визначеному Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та з врахуванням висновків, що викладені у рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року щодо визнання положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в частині нової редакції ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними.
Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку в частині необхідності нарахування вказаних коштів, тому постанова в цій частині є законною та обґрунтованою і скасуванню не підлягає.
Проте, не можна погодитись з висновком суду в частині задоволення позовних вимог щодо періоду проведення нарахувань та виплат, з 01 січня 2008 рік, оскільки суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги не врахував, що рішення Конституційного суду України №10 –рп було постановлено 22 травня 2008 року, а тому проводити розрахунок та доплату до пенсії позивачу слід з 22 травня 2008 року.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Колегія суддів вважає, що оскільки рішення Конституційного суду України №10 –рп було постановлено 22 травня 2008 року, тому у позивача право на перерахунок пенсії виникло з 22 травня 2008 року.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про зміну постанови суду від 27 березня 2009 року та прийняття нової постанови.
В іншій частині постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та повинна бути залишена без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 198, 201, 206 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2009 року змінити в частині проведення перерахунку та виплат.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Фастівському районі Київської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2008 рік з урахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року з врахуванням раніше виплачених коштів.
В решті постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2009 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: