Справа № 2а-4419/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 квітня 2011 р.                                                                                м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                                                Падій В.В.,

при секретарі                                                                         Кондратенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

17.08.2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1) звернулась  до суду з адміністративним позовом до  виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.07.2010 року №721 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Свої вимоги мотивує тим, що 16.07.2010 року на адресу позивача надійшло рішення  виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  №721 про застосування та зарахування до бюджету Фонду, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. В рішенні зазначено,  що при розгляді матеріалів документальної ревізії (перевірки) ФОП ОСОБА_1 з питань правильності нарахування, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виявлено порушення ч.1 ст.38 Закону України від 18.01.2001 року № 2240 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» та за її наслідками встановлено порушення порядку витрачання страхових коштів в результаті чого не прийнято до зарахування витрат в сумі 36727,50 грн. Рішення виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  вважає протиправним та таким, яке підлягає скасуванню, оскільки при проведенні перевірки порушено норми ст. 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: відсутні направлення та копія наказу на проведення перевірки, відомості про включення планової перевірки до річного або квартального планів та не вказано підстави для проведення перевірки. Таким чином, відповідачем, під час проведення перевірки та винесення рішення порушені положення Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Закону України “Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  у  зв’язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та  витратами,  зумовленими похованням”.

Представником позивача в судовому засіданні надано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить визнати дії директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2 щодо продовження 20-ти денного строку розгляду матеріалів справи проведеної  перевірки ФОП ОСОБА_1 і прийняття рішення за наслідками такого розгляду з порушенням встановленого 20-ти денного терміну та прийняття рішення за наслідками такого розгляду з порушенням встановленого 20-ти денного терміну  з дня закінчення ревізії протиправними, визнати дії відповідача протиправними щодо порушення (перевищення)встановленого Законом 5-ти денного строку здійснення планової ревізії правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ФОП ОСОБА_1 та визнати протиправним і скасувати рішення виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.07.2010 року №721 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.1 ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та додатково пояснив, що постанова  відповідача від 16.06.2010 року №769 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-5 Кодексу  України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.  скасована  постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2010 року.   Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду  від 11 листопада 2010 року вказана постанова залишена без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі та пояснив, що виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під час проведення перевірки, складання акту перевірки та винесення рішення від 08.07.2010 року № 721,  діяла у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, регулюються нормативно-правовими актами, в редакціях чинних на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до  ст. 9 Закону України від 18.01.2001 року №2240-III “Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  у  зв’язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та  витратами,  зумовленими похованням” (далі – Закон №2240-III), Фонд  соціального  страхування  з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним  соціальним  страхуванням у зв’язку  з тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами,  зумовленими  похованням,  провадить  збір і  акумуляцію страхових  внесків  та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а  також здійснює контроль за використанням цих коштів. Діяльність Фонду регулюється цим Законом та статутом Фонду, який затверджується його правлінням.

Стаття 28 Закону № 2240-III передбачає, що страховик зобов'язаний здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів; здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей, визначених статтями 27 і 51 Закону № 2240-III.

Порядок проведення комплексних ревізій та тематичних ревізій (перевірок) діяльності виконавчих дирекцій відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міжрайонних, міських виконавчих дирекцій відділень Фонду, а також проведення ревізій (перевірок) страхувальників та підприємств, установ, організацій (в т. ч. громадських об'єднань) щодо цільового використання коштів Фонду встановлюється Інструкцією про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  від 19 вересня 2001 р. № 38 (далі –Інструкція № 38).

Відповідно до п. 15.1. Інструкції №38, ревізія страхувальників повинна сприяти зміцненню фінансової дисципліни, поліпшенню надходження коштів до бюджету Фонду, ефективному і цільовому їх використанню.

Судом  встановлено, що в зв'язку зі зверненням позивача до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо відшкодування витрат пов'язаних з нарахуванням допомоги по вагітності та пологах найманому працівнику в сумі 36639,00грн., провідним спеціалістом фінансового відділу виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі плану проведення ревізій та перевірок на 2 квартал 2010 року (а.с.30-32) та доручення від 21.05.2010 року № 366,  проведено планову ревізію правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.11.2008 р. по 01.05.2010 року.

Перевіркою встановлено:  позивачем було укладено трудовий  договір від 01.11.2008 року з  найманим  працівником ОСОБА_3., який зареєстрований в Чернігівському міському центрі зайнятості 05.11.2008 року. За умовами трудового договору ОСОБА_3 зобов'язана виконувати обов'язки менеджера зі збуту. Заробітна плата встановлена в розмірі 8850,00 грн. на місяць.   ОСОБА_3 має освіту молодшого спеціаліста за спеціальністю «товарознавство та комерційна діяльність». Освіта  не відповідає вимогам до посади «менеджер зі збуту», які затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року №336 «Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників».  Розрахунок допомоги по вагітності та пологах було проведено із встановленої заробітної плати за 20 відпрацьованих днів, визначено середньоденний розмір заробітної плати в сумі 442,50 грн., допомога нарахована за 87 днів в розмірі 36727,50 грн. Допомога виплачена згідно  видаткового касового ордеру від 16.03.2009 року без номеру.

Документів, що підтверджували б обсяг виконаної роботу  найманим  працівником за 20 робочих днів, особливі та окремі досягнення або показники в роботі найманої працівниці  перевіряючим  не надано, що свідчить про відсутність достовірного обліку виконуваної  працівником роботи  та  у зв’язку з чим не можливо перевірити обґрунтованість нарахування заробітної плати в сумі 8850,00 грн., що є порушенням ст. 30 Закону України «Про оплату праці», згідно якої  власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи, а як наслідок і витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно п. 15.14.1. Інструкції №38, по результатах ревізії або перевірки складається акт. В акті ревізії (перевірки) зазначається: за який період проведено ревізію (перевірку), які виявлено порушення в нарахуванні і сплаті страхових внесків та пені, обчисленні і виплаті допомоги, у здійсненні інших виплат за рахунок коштів Фонду; відображаються суми додатково нарахованих страхових внесків і пені, суми витрат, які не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків чи належать до виплати застрахованим особам додатково.

За результатами ревізії складено акт від 28.05.2010 року №377, яким встановлено порушення порядку витрачання коштів Фонду при розрахунку допомоги по вагітності та пологах по лікарняному листку № 708412 серії АБК з 01.12.2008 року по 05.04.2009 року, виданого жіночою консультацією №1 м. Чернігова ОСОБА_3, допомога виплачена 16.03.2009 року, відображена у звіті Ф4-ФСС з ТВП за 2008 рік. (а.с.33-36).

Зазначена перевірка проводилася з відома та в присутності позивача, про що зазначено на першій сторінці акту перевірки.

Згідно п.п.15.14.4 п. 15.14 Інструкції № 38 при наявності заперечень або зауважень до акта ревізії (перевірки) керівник не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня підписання із зауваженнями подають до нього письмові пояснення чи заперечення. У цей же термін страхувальник має право заперечення або пояснення по акту ревізії надіслати поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Якщо протягом зазначеного терміну пояснення чи зауваження стосовно акта не надійшли або поштове відправлення
здійснене з порушенням зазначеного терміну, то акт ревізії вважається узгодженим.
Акт ревізії (перевірки), в якому зазначені порушення по коштах Фонду передається
органами Фонду на розгляд у виконавчу дирекцію відділення Фонду протягом 10 днів
з дня його підписання.

Судом встановлено, що  акт перевірки від 28.05.2010 року №377 позивачем підписаний із зазначенням про свою не згоду з ним, але  зауважень та заперечень  по акту ревізії, як передбачає п.п.15.4.4   п.15.4 Інструкції №38   позивач особисто до відповідача  не надав, а також поштовим відправленням з повідомленням про вручення  відповідачу не направляв.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що  акт перевірки є узгодженим.  

Відповідно до п. 15.14.5.  Інструкції №38, за матеріалами акта ревізії протягом 20 календарних днів керівники виконавчої дирекції Фонду або його відділень, їх заступники приймають рішення про застосування фінансових та штрафних санкцій до страхувальника. Рішення приймається за встановленою формою (додаток 1) відповідно до ст. 28, 30 Закону № 2240-III. У рішенні вказуються суми фінансових санкцій, які належить зарахувати до бюджету Фонду, шляхом відображення у звіті страхувальника по коштах Фонду (за формою Ф4-ФСС з ТВП).

На виконання вищезазначеної норми Інструкції №38 директором виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі ч.1 ст. 30 Закону №2240-III прийнято рішення  від 08.07.2010 року № 721, яким  не прийнято до заліку витрат в сумі 36727,50 грн. та застосовано до позивача штрафні санкції за порушення порядку використання коштів в розмірі 18363,75грн. (а.с.10).

Суд погоджується з доводами відповідача, оскільки  позивачем не надано суду  документів, які б підтверджували виконаний  обсяг роботи найманої працівниці за 20 робочих днів, документів, які б підтверджували  проведені страхувальником витрати на оплату праці та  виплату допомоги по вагітності та пологах найманій працівниці.  Крім того, суд звертає увагу, що  позивач з  початку здійснення підприємницької діяльності працю найманих працівників не використовував, лише за   місяць до початку відпустки по вагітності та пологах  уклав трудовий договір з найманою працівницею, встановивши їй  майже максимальний рівень заробітної плати.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2 щодо продовження 20-ти денного строку розгляду матеріалів справи проведеної  перевірки ФОП ОСОБА_1, прийняття рішення за наслідками такого розгляду з порушенням встановленого 20-ти денного терміну матеріалів проведеної ревізії перевірки ФОП ОСОБА_1 та прийняття рішення за наслідками такого розгляду, визнання дій відповідача протиправними щодо порушення (перевищення) встановленого Законом 5-ти денного строку здійснення планової ревізії правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ФОП ОСОБА_1., суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності надано повноваження видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом; приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути).

За  наслідками проведеної перевірки позивачу  був виданий припис про усунення порушень від 28.05.2010 року №44. Вказаним приписом позивачу було запропоновано усунути зазначені порушення та відобразити їх у звіті про нараховані страхові внески за перше півріччя 2010 року. Одночасно позивачу  було повідомлено, що у разі невиконання припису у строк, зазначений  в ньому, до нього будуть застосовані фінансові (штрафні) санкції, передбачені ст. 30 Закону №2240-III.

30.06.2010 року відповідачем була складена довідка перевірки стану  усунення порушень, в якій зазначалось, що припис позивачем не виконаний (а.с. 38), а тому відповідачем  було прийнято  оскаржуване рішення  у відповідності до ст.. 28, 30 Закону №2240-III.

Що стосується визнання протиправними дій відповідача щодо проведення планової ревізії з порушенням строку здійснення планового заходу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону №2240-III, законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Закон України від 04.05.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності "(далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду контролю).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних (органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі – органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ст.2 Закону № 877-V дія цього закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності.

Під господарською діяльністю у ст. 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Частиною 3 ст. 19 Господарського кодексу України визначено сфери господарської діяльності суб'єктів господарювання, за якими здійснюється державний нагляд (контроль). Зокрема, держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері виробництва і праці, за додержанням законодавства про працю. Частиною 3 статті 19 Господарського кодексу України не передбачено здійснення державного контролю і нагляду за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 4 Закону № 877-V встановлено, що орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Перелік контролюючих органів, діяльність яких підпадає під сферу дії закону № 877-V, останній не містить.

Основним законом, який регулює діяльність Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є Закон України №2240-III.

Стаття 17 Закону №2240-III визначає, що державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Метою державного нагляду є контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до статті 17 Закону №2240-III розроблено Порядок здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2005р. №113 та зареєстрований в Міністерстві                                   юстиції України 4 травня 2005 р. за № 464/10744 (далі – Порядок №113).

Вказаний  Порядок №113 визначає процедуру здійснення Міністерством праці та соціальної політики України державного нагляду в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

В п.4 Порядку №113 міститься чіткий перелік органів, які здійснюють державний нагляд у сфері страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності: Департамент  політики  державного  соціального  страхування; контрольно-ревізійне управління; Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю Мінпраці України та територіальні державні інспекції праці.

Тобто, норми Закону №2240-III не визначають Фонд як орган державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а тому на нього не можу поширюватись положення Закону № 877-V.

Суд не бере до уваги посилання позивача на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.08.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суд від 11.11.2010 року, оскільки  постанова суду у справі про адміністративний проступок (адміністративне правопорушення), що набрали законної сили, є обов'язковими для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено по станову суду, лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Висновки щодо інших питань, викладені у  постанові про адміністративний проступок, не є обов'язковими для суду, який розглядає адміністративну справу. Крім того, на час постановлення  відповідачем оскаржуваного рішення вищезазначені  адміністративні матеріали скасовані не були.

Позивач достатніх беззаперечних доказів неправомірності дій відповідача чи інших доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);  добросовісно;  розсудливо;  з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;  пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності -  відмовити повністю.

Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.

Суддя                                                                                           Падій В.В.