ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"19" вересня 2006 р. | Справа № 14/191-06-5474А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача Гриднева О.О.,
від відповідача Маломанов І.В.
розглянула апеляційну скаргу
ТОВ „ПАКО”
на постанову господарського суду Одеської області
від 11.07.2006р.
у справі № 14/191-06-5474А
за позовом ТОВ „ПАКО”
до ДПІ у Приморському районі м. Одеси
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.08.2006р., яка надіслана сторонам 17.08.2006р., відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою ТОВ „ПАКО”.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2006р., яка надіслана сторонам 17.08.2006р., апеляційний розгляд справи призначено на 19.09.2006р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні від 19.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
ТОВ „ПАКО” звернулось до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 01.08.2005р. № 0005182320/0.
Постановою місцевого господарського суду від 11.07.2006р. (суддя Горячук Н.О.) у позові відмовлено.
Судове рішення вмотивоване тим, що при проведенні перевірки працівники СДПІ у Приморському районі м. Одеси діяли в межах повноважень, наданих їм ст.ст.15,16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг”. Враховуючи те, що поняття планових та позапланових перевірок не поширюються на перевірки відносно додержання вимог вказаного вище Закону України, а також факт підтвердження матеріалами справи порушень з боку позивача чинного законодавства, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ТОВ „ПАКО” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, прийняти нове судове рішення, визнавши нечинним податкове повідомлення-рішення від 01.08.2005р. № 0005182320/0, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Так, скаржник вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення слід визнати нечинним з огляду на його оформлення за наслідками проведення перевірки, яка не відповідає вимогам Законів України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” та „Про державну податкову службу в Україні”.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити постанову господарського суду Одеської області без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваному судовому рішенні.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:
СДПІ у Приморському районі м. Одеси 29.07.2005р. проведена перевірка ТОВ „ПАКО”, за результатами якої оформлено акт № 15536325/23-30.
Зазначеним актом встановлені порушення п.п.1,13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме непроведення розрахункової операції через РРО на загальну суму 246,5 грн. та невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в денному звіті (Х-звіті) РРО.
На підставі акту перевірки оформлено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 01.08.2005р. № 0005182320/0 про визначення ТОВ „ПАКО” податкового зобов’язання у вигляді штрафних санкцій у розмірі 4742,75 грн.
Вважаючи, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято в порушення норм чинного законодавства, ТОВ „ПАКО” звернулось до господарського суду першої інстанції з уточненим позовом про визнання його нечинним, в задоволенні якого відмовлено з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови.
Перевіривши правильність застосування судом норм процесуального і матеріального права, повноту та об’єктивність дослідження доказів у справі, колегія суддів не погоджується із висновком, зробленим в оскаржуваному судовому рішенні, про відмову в позові, з огляду на таке:
Статтею 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР із змінами передбачено, що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
З Наказу начальника СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 27.07.2005р. № 740, на підставі якого працівниками органу ДПС проводилась перевірка, вбачається, що перевірка фірми „ПАКО” є позаплановою перевіркою щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
Згідно із приписами ч.7 ст.111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-ХІІ в редакції, чинній на момент проведення перевірки ТОВ „ПАКО”, позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках –за рішенням суду.
При цьому, колегія суддів відзначає ту обставину, що в ч.6 ст.111 вказаного Закону України визначено вичерпний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких податковий орган має право на проведення позапланової перевірки, а саме у випадку, якщо:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв’язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов’язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Між тим, ані у вказаному вище Наказі ДПІ від 27.07.2005р. № 740, ані в іншому документі, наданому відповідачем в підтвердження правомірності здійсненої перевірки, відсутні посилання на обставину, яка зумовила проведення позапланової перевірки ТОВ „ПАКО”, у зв’язку з чим працівники СДПІ не мали законного права на проведення позапланової перевірки позивача. Отже, факти, встановлені в акті перевірки від 29.07.2005р. № 15536325/23-30, не можуть породжувати правових наслідків, а податкове повідомлення-рішення від 01.08.2005р. № 0005182320/0 не може вважатись оформленим у відповідності із чинним законодавством, що не враховано місцевим господарським судом під час постановляння судового рішення від 11.07.2006р.
Крім того, відповідно до вимог п.1.9 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями), податкове повідомлення –це письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із оспорюваним податковим повідомленням-рішенням сума застосованих штрафних санкцій визначена як податкове зобов’язання, що суперечить преамбулі, п.п.1.2, 1.5 ст.1 Закону України № 2181-ІІІ та ст.ст.13,14 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ.
Відповідно до п.1.5 ст.1 Закону України № 2181-ІІІ положення цього Закону поширюється лише на штрафні санкції, які справляються з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Оскільки штрафні санкції застосовані до позивача не за порушення правил оподаткування, у органу ДПС не було законних підстав для визначення їх як податкового зобов’язання з поширенням на них вимог Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ щодо граничного строку сплати та положень стосовно наслідків несплати. Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що оформлення СДПІ у Приморському районі м. Одеси податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов’язання ТОВ „ПАКО” за порушення Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, не відповідає чинному українському законодавству, що також не враховано в оскаржуваній постанові.
Відтак, висновок господарського суду Одеської області стосовно правомірності дій відповідача по оформленню податкового повідомлення-рішення від 01.08.2005р. № 0005182320/0 суперечить фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, у зв’язку з чим судове рішення від 11.07.2006р. слід скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.160,162,198,202,205,207 КАС України,
колегія суддів
Постановила:
Постанову господарського суду Одеської області від 11.07.2006р. зі справи № 14/191-06-5474А скасувати.
Позовні вимоги ТОВ „ПАКО” задовольнити.
Податкове повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 01.08.2005р. № 0005182320/0 визнати нечинним.
Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.Т. Пироговський |
Судді | В.І. Картере |
В.І. Жеков |