Справа № 22-а-3452/11 Головуючий у І інстанції Невгад Л.М.
Категорія 15 Доповідач у 2 інстанції Приходько
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Приходька К. П.,
суддів: Верланова С. М., Таргоній Д. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов»язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и л а:
у березні 2009 року позивачка звернулася до суду із адміністративним позовом, який мотивувала тим, що 14.06.2006 року народила доньку ОСОБА_1. Вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років і відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Всупереч закону відповідач протягом 2008-2009 років виплачує їй державну допомогу в меншому розмірі, а її звернення до відповідача про перерахунок допомоги за цей період залишене без задоволення. В судовому засіданні уточнивши позовні вимоги, просила визнати неправомірними дії відповідача по відмові у виплаті державної допомоги згідно вимог закону, зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2009 року позов задоволено. В межах строку звернення до адміністративного суду визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачці у перерахунку державної допомоги та зобов»язано відповідача нарахувати і виплатити позивачці допомогу по догляду за дитиною до 3-х років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за 2008 рік.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими, доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачка має доньку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, у зв»язку з чим знаходиться на обліку в УПСЗН і з 2006 року отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. У 2007 році позивачка отримувала таку допомогу у розмірі, встановленому ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а починаючи з 01.01.2008 року допомога виплачується позивачці в розмірі 140 грн., встановленому ст.15 та п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони зроблені в результаті порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»(в редакції п.23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік») державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.
Згідно п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані положення п.23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік»не визнавалися неконституційними, вони є чинними і мають виконуватися, а відтак, виплачуючи позивачці допомогу у 2008 році на підставі цієї норми закону, відповідач діяв правомірно і у відповідності із законом.
Оскільки, позивачка всупереч вимогам ст. 71 КАС України не надала суду доказів про те, що вона надавала відповідачу відомості про середньомісячний сукупний доход сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, то протягом 2008 року відповідач нараховував та виплачував позивачці державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше 130 гривень у порядку, передбаченому підпунктами 7, 8 пункту 23 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VІ від 28.12.2007 року.
Суд не врахував зазначені вимоги закону, що призвело до неправильного вирішення справи і прийняття постанови про задоволення позову.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову і прийняти нову постанову про відмову в позові з тих підстав, що допомога виплачувалася позивачці протягом 2008 року у розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»і права позивачки порушені не були.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205 КАС України, колегія судів, -
п о с т а н о в и л а:
апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2009 року скасувати і прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов»язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий
Судді