Справа № 22-а-3232/11 Головуючий у І інстанції Зуй Т.С.
Категорія 63 Доповідач у 2 інстанції Приходько
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Приходька К. П.,
суддів: Верланова С. М., Таргоній Д. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
встановила:
у квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, протиправною, зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити невиплачену державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 01.01.2009 роки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача у не нарахуванні та виплаті позивачці щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням, що в 2008 році позивачці було виплачено 579,30 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ у Фастівському районі Київської області просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачена державна соціальна підтримка дітей війни, за змістом якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
По справі встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФУ у Фастівському районі Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, така надбавка їй виплачувалась у значно меншому розмірі, оскільки підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був викладений в новій редакції, були звужені гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" права позивача на державну соціальну підтримку дітей війни у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно пункту 5 зазначеного Рішення положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Приймаючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Проте, не можна погодитись з висновком суду в частині задоволення позовних вимог щодо періоду проведення перерахунку та виплат, за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, оскільки суд першої інстанції залишив поза увагою, що рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 було прийнято 22.05.2008 року, тому у позивачки право на перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відновилося лише з 22.05.2008 року.
Тому, враховуючи положення ст. 99 КАС, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, момент звернення до суду –01.04.2009 року (згідно дати реєстраційного штампу на позовній заяві - а.с. 2) та межі позовних вимог, останні підлягають задоволенню з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з врахуванням проведених виплат за цей період.
За наведених обставин, постанова суду в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області задовольнити частково.
Змінити постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2009 року в частині періоду зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зазначивши даний період «з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням проведених виплат за цей період».
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий
Судді