ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"19" вересня 2006 р. | Справа № 22/248-06-5324А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін в засіданнях суду від 29.08.2006р. та 19.09.2006р.:
від позивача Гінтул Л.В.,
від відповідача Дяченко О.В.
розглянула апеляційну скаргу
Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси
на постанову господарського суду Одеської області
від 21.06.2006р.
у справі № 22/248-06-5324А
за позовом ДП „Трансбуд” ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів”
до Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси
про визнання нечинними рішень.
Відповідно до вимог п.6 Прикінцевих положень та п.1 ч.1 ст.17 КАС України справа розглядається в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2006р. відкрито апеляційне провадження зі справи № 22/248-06-5324А за апеляційною скаргою Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. розгляд даної справи в апеляційному порядку призначено на 29.08.2006р.
Вказані ухвали надіслані сторонам 25.07.2006р. Сторони повідомлені про час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
За правилами ст.150 КАС України в судовому засіданні апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. оголошено перерву до 19.09.2006р.
Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні 19.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
ДП „Трансбуд” ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про визнання нечинними рішень Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси від 12.05.2006р. № 684, № 685, № 686.
Постановою місцевого господарського суду від 21.06.2006р. (суддя Торчинська Л.О.) позов задоволено повністю, визнано нечинними названі вище рішення, судові витрати у сумі 85 грн. покладено на відповідача.
Судове рішення вмотивоване тим, що рішення органу ПФУ не відповідають вимогам ст.ст.61,124 Конституції України, ст.19 Закону України „Про виконавче провадження”, ст.ст.20,106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п.п.5.9,9.3.2,10.1,10.5, 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а саме відповідачем не підтверджено належними документами правомірність оформлених рішень; в останніх не вказані дати набрання ними чинності та строки пред’явлення до виконання як виконавчих документів. Крім того, на думку господарського суду першої інстанції, рішеннями від 12.05.2006р. № 684, № 685, № 686 про нарахування штрафних санкцій та пені за прострочення сплати заборгованості зі страхових внесків фактично вдруге зобов’язано сплатити суми, щодо яких вже постановлено судове рішення про їх стягнення.
Не погоджуючись із постановою суду, Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Так, скаржник вважає, що Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, порушення приписів яких покладено в основу постанови господарського суду Одеської області, не передбачено обов’язок виконавчих органів ПФУ вказувати в рішенні про застосування фінансових санкцій розгорнутий розрахунок штрафу та пені, додавати до рішення документи, на підставі яких здійснювалось визначення розміру фінансової санкції. Також відповідач звертає увагу колегії суддів на помилковість зробленого в оскаржуваному судовому рішенні висновку стосовно того, що питання відносно стягнення сум заборгованості за звітні періоди вже були предметом розгляду в судовому порядку. Окрім цього, Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси ставить під сумнів правильність покладення судом на скаржника судових витрат, понесених позивачем в рамках провадження по даній справі.
У запереченні на апеляційну скаргу ДП „Трансбуд” ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого господарського суду –без змін з підстав, наведених в судовому рішенні, додаючи, що подані під час розгляду справи в апеляційному порядку розрахунки платника внесків не можуть прийматись судовою колегією до уваги, оскільки вони не подавались до господарського суду першої інстанції, у зв’язку з чим не були взагалі предметом розгляду та не досліджувались в установленому порядку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Згідно із рішенням органу ПФУ про застосування фінансових санкцій від 11.03.2005р. № 316 та відповідно до даних розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті ДП „Трансбуд” ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” за березень, квітень 2005 року, позивач мав сплати заборгованість зі страхових внесків у вказаний в законодавстві термін, проте, на думку відповідача, не зробив цього вчасно.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом ПФУ, Управлінням ПФУ в Малиновському районі м. Одеси оформлено рішення 12.05.2006р. № 684, № 685, № 686, якими до ДП „Трансбуд” ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” за прострочення сплати страхових внесків застосовано штрафні санкції у розмірі 50 % в сумі 119,95 грн. (73,13 грн. штрафу та 46,82 грн. пені) за квітень 2005 року, в сумах 1120,54 грн. (1120,54 грн. пені), 1467,76 грн. (840,64 грн. штрафу та 627,12 грн. пені) за березень 2005 року.
Вважаючи, що зазначені рішення суперечать положенням чинного законодавства, ДП „Трансбуд” ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом про визнання їх нечинними, який задоволено з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови.
Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту, об’єктивність дослідження наданих доказів, судова колегія не погоджується із висновками, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні, та зазначає таке:
Згідно із приписами Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч.2 ст.106).
Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції... за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі...50 відсотків зазначених сум –у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (ч.9 ст.106).
Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом (ч.ч.13,14 ст.106).
За правилами Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, у разі коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі при затримці їх сплати понад 90 календарних днів –50 відсотків зазначених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника (п.п.9.3.2).
На суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником. Документами, які є підставою для нарахування пені, є документи, що підтверджують суму страхових внесків, фінансових санкцій та строк їх сплати: розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з позитивною сумою, вимога про донараховані суми страхових внесків за актами перевірок та узгоджене рішення про застосовані фінансові санкції (штрафи), рішення суду (п.10.1).
Судова колегія, детально проаналізувавши вказані вище положення спеціального закону, а також розробленого відповідно до його положень підзаконного нормативно-правового акту з питань нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в аспекті спірних по справі правовідносин, дійшла висновку, що дії відповідача по винесенню рішень від 12.05.2006р. № 684, № 685, № 686 цілком відповідають чинному законодавству України, у тому числі:
- оскаржувані рішення складені за формою, наведеною в додатку 14 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України;
- розрахунок фінансової санкції (штрафу) здійснено органом ПФУ на підставі 1) даних картки особового рахунку платника (вказані терміни щомісячної сплати страхових внесків, суми нарахованих внесків до сплати, дати та суми перерахованих страхувальником коштів, нараховані суми фінансових санкцій по кожному базовому звітному періоду, суми їх зарахування в оплату, а також розрахунки сум штрафних санкцій і пені, нарахованих УПФУ в Малиновському районі м. Одеси), 2) рішення про застосування фінансових санкцій від 11.03.2005р. № 316, 3) розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті ДП „Трансбуд” ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” за березень, квітень 2005 року, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи;
- нарахування пені та штрафу зроблено за відсутності арифметичних помилок.
З огляду на викладене, не ґрунтується на всебічному дослідженні обставин справи висновок господарського суду першої інстанції про непідтвердження відповідачем належними документами правомірності оформлених ним рішень.
При цьому, апеляційний господарський суд вважає, що відсутність в рішеннях від 12.05.2006р. № 684, № 685, № 686 дати набрання ними чинності та строків пред’явлення їх до виконання як виконавчих документів у будь-якому випадку не спричиняє визнання рішень нечинними. До того ж, зазначені графи заповнюються лише за умови направлення рішення до органу державної виконавчої служби, докази чого в матеріалах справи не містяться.
Щодо посилань позивача, з якими погодився місцевий господарський суд, про те, що спірними рішеннями органу ПФУ нараховано штрафні санкції та пеню за прострочення сплати заборгованості зі страхових внесків, які вже були предметом розгляду господарського суду, колегія суддів відзначає, що стягнення сум в судовому порядку не означає їх фактичної сплати, адже нарахування штрафу та пені за несвоєчасну сплату внесків відбувається до дня фактичного погашення боргу з цих внесків, у зв’язку з чим відповідач правомірно нарахував штраф та пеню в розмірі 50% за затримку сплати, що перевищує 90 днів в сумі 119,95 грн. за квітень 2005 року, в сумах 1120,54 грн. та 1467,76 грн. за березень 2005 року.
Твердження підприємства в запереченнях на апеляційну скаргу стосовно того, що подані під час розгляду справи в апеляційному порядку розрахунки платника внесків не можуть прийматись судовою колегією до уваги з огляду на їх неподання до господарського суду першої інстанції та недослідження останнім, з урахування позиції Одеського апеляційного господарського суду по даній адміністративній справі суперечать положенням ч.2 ст.195 КАС України, згідно яких суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.
Отже, оскаржуване судове рішення слід скасувати як постановлене з порушенням норм матеріального права, а позовні вимоги –задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.150,160,162,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів
Постановила:
Постанову господарського суду Одеської області від 21.06.2006р. зі справи № 22/248-06-5324А скасувати
У задоволенні позову ДП „Трансбуд” ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” про визнання нечинними рішень Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси від 12.05.2006р. № 684, № 685, № 686 відмовити.
Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.Т. Пироговський |
Судді | В.І. Картере |
В.І. Жеков |