Справа № 22-ц-1614/11 Головуючий у І інстанції Островська О.О.
Категорія 56 Доповідач у 2 інстанції Яворський
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 лютого 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Яворського М.А,
суддів: Іванової І.В., Корзаченко І.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні апеляційного суду Київської області адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання проведення перерахунку доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі визнання дій неправомірними та зобов’язання проведення перерахунку доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, просила дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату вказаної доплати до пенсії визнати недійсними та зобов'язати відповідача провести перерахунок зазначеної доплати до його пенсії з 01 липня 2007 року в розмірі 440 грн. щомісячно.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі неправомірними та зобов’язано провести перерахунок доплати до пенсійного забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, який встановлюється Законом України „Про державний бюджет" на відповідний рік з 01.07.2007 року в сумі 440 гривень щомісячно, з 1 жовтня 2008 року - 460 гривень щомісячно, на весь період, коли така доплата передбачена чинним законодавством.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Білоцерківським міськрайонним судом Київської області норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується копією посвідчення (а.с. 2), зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі, як непрацюючий пенсіонер.
Згідно з Постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року місто Біла Церква віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону (ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог постанови КМ України № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5,20 грн.
ОСОБА_1 оспорюючи дії відповідача вважала, що вона отримувала доплату значно нищу, ніж це передбачено ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв’язку з чим звернулася до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем норм ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Статтею 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суперечить вимогам ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію положень ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 2007 рік були призупинені в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за № 6 - рп визнано неконституційними деякі положення Законів України "Про державний бюджет на 2007 рік", яким було призупинено дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо того, що позивач має право на перерахунок доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі передбаченому Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги не врахував, що рішення Конституційного суду України № 6 –рп було постановлено 09 липня 2007 року, а тому проводити розрахунок та доплату до пенсії позивачу слід з 09 липня 2007 року.
Крім того, постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2008 року суду підлягає зміні в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі проводити перерахунок на весь період, коли така доплата передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно –правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб , інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
В зв’язку з наведеним вимоги позивача про зобов’язання відповідача проводити перерахунок на весь період, коли така доплата передбачена чинним законодавством не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування постанови суду від 11 червня 2008 року та прийняття нової постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2008 року змінити виклавши в такій редакції.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі провести перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до вимог ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати.
В решті постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2008 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий
Судді: