Справа № 22-ц-2480/11 Головуючий у І інстанції Оладько С.І.
Категорія 45 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О.
УХВАЛА
Іменем України
25 березня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді –Приходька К.П.,
суддів: Верланова С.М., Таргоній Д.О.
за участю секретаря – Вішик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 січня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2010 р. позивачка звернулася до суду із даним позовом, який мотивувала тим, що з 25.01.2007 р. перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Вказувала, що в період шлюбу за спільні кошти, а саме – 50 000,00 грн., вони придбали автомобіль «Фольксваген»д.н. НОМЕР_1, 1992 року випуску.
Посилаючись на відсутність згоди між подружжям щодо поділу майна, а також на ту обставину, що відповідач має посвідчення водія, постійно користується транспортним засобом, вона не заперечує проти того, щоб він залишився відповідачу та просить стягнути з відповідача грошову компенсацію за Ѕ частину вартості вказаного автомобіля.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, просив поділити майно, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, визнавши за ним право особистої власності на холодильник –1800 грн., мікрохвильову піч –1200 грн., пилосос –360 грн., відеомагнітофон –1400 грн., телевізор 1200 грн. Визнати за ним право власності на диван вартістю 1300 грн., як частину спільного майна подружжя. Виділити йому Ѕ частину гаража, розташованого в с. Гостомель, вул. Леніна, 141. Решту спільного майна, а саме: кухонний набір, вартістю 2000 грн., газову колонку, вартістю 600 грн., електром’ясорубку, вартістю 900 грн., двоспальну кровать, вартістю 2000 грн., 4 люстри, вартістю 400 грн. –виділити відповідаці. Проти задоволення первісного позову заперечував, посилаючись на те, що спірний автомобіль придбано хоч і під час проживання у шлюбі, однак за кошти, які він позичив у родичів, згідно розписки повертає борг та вважає, що позивачка повинна виплатити другу половину боргу –25 000 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10 січня 2011 року первісний позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за Ѕ частину спільного сумісного майна подружжя в суммі 16 790,46 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, направивши справу на новий розгляд іншому судді. В обгрунтування апеляційної скарги посилається невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 25.01.2007 р. по 29.06.2010 р. (а.с.7,12).
Під час шлюбу сторони придбали автомобіль «Фольксваген»д.н. НОМЕР_1, 1992 року випуску. Вказаний транспортний засіб зареєстровано на ім’я відповідача та перебуває у його користуванні.
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної власності.
Згідно ст. 70 СК України у разі поділу спільного майна подружжя їх частки визнаються рівними.
За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначене спірне майно було набуте сторонами за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності та, враховуючи ту обставину, що автомобіль перебуває у користуванні відповідача, дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації за Ѕ частину вартості автомобіля.
Доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль був придбаний на грошові кошти, взяті відповідачем у борг, який на даний час не повернуто, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки не підтверджені належними доказами.
Крім того, суд першої інстанції підставно відмовив відповідачу в задоволенні позовних вимог щодо розподілу іншого майна, а саме: кухонного набору, газової колонки, електром’ясорубки, двуспального ліжка, дивану, чотирьох люстр, оскільки ОСОБА_2 не надав суду належних доказів, підтверджуючих придбання вказаного майна за період проживання у шлюбі та його вартості.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовуються висновків суду першої інстанції, тому не можуть бути прийняті до уваги.
Посилання в апеляційних скаргах на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права не заслуговують на увагу, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування рішення при апеляційному розгляді справи в межах доводів апеляційної скарги не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: