Категорія №5.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 квітня 2011 року Справа № 2а-495/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача – Сланцицька О.Г. (довіреність від 24.12.2010 № 9)
від відповідача – завідувач юридичного сектору
Нечипорук В.М. (довіреність від 11.03.2011 № 34-03/1256)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка»
до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області
про визнання протиправними та скасування рішення від 16 грудня 2010 року № 367 та припису від 16 грудня 2010 року № 393,
ВСТАНОВИВ:
11 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:
- рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 16 грудня 2010 року № 367;
- припис про виконання законних вимог щодо усунення державної дисципліни цін від 16 грудня 2010 року № 393.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 25 листопада 2010 року по 26 листопада 2010 року та з 13 грудня 2010 року по 14 грудня 2010 року була проведена перевірка дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Тройка» діючого порядку формування та застосування цін на окремі види продовольчих товарів відповідно до вимог розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів». Під час проведення перевірки державним інспектором не доведено та не відображено у акті перевірки, на якій законній підставі повинна застосовуватися торговельна націнка на хліб «Успенський» новий, подовий, в/г, 1 г, 0,75 кг., одержаний від відкритого акціонерного товариства «Коровай», у розмірі 8 %, а також на інші (окремі) продовольчі товари.
За твердженням позивача хліб «Успенський» новий, подовий, в/г, 1 г, 0,75 кг., одержаний від відкритого акціонерного товариства «Коровай», згідно з специфікацією до договору на постачання хліба, хлібобулочних, кондитерських та бараночних виробів від 29 грудня 2004 року № 476 станом на 07 жовтня 2010 року, пояснювальною запискою відкритого акціонерного товариства «Коровай» від 10 березня 2010 року, «Поясненнями до номенклатури промислової продукції для складання звітів по продукції у натуральному вираженні» від 29 грудня 1984 року Центрального статистичного управління СРСР, ТУ У 4608064-001-94, затвердженого головою правління відкритого акціонерного товариства «Коровай» та погодженого головним державним санітарним лікарем Луганської області, які затверджені та розроблені відповідно до Державного класифікатору продукції та послуг, належить до хлібів з борошна вищого ґатунку, а відповідно до розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» рівень торговельної надбавки відносно них становить 10 %. Фактичний рівень торговельної надбавки товариство з обмеженою відповідальністю «Тройка» на названий хліб не перевищує 10 %.
Щодо граничного розміру торговельної надбавки до оптової ціни виробника – Луганської філії приватного підприємства «Український продукт», відповідач у позовній заяві вказав, що відповідачем по накладній від 07 червня 2010 року № 05/116983 неаргументовано визначена обґрунтована торговельна надбавка на сметану на рівні 6 %, замість 12 %. Позивач правомірно використовує граничний розмір торговельної надбавки до оптової ціни виробника 12 % у зв’язку з тим, що постачальник - приватне підприємство «Український продукт», є офіційним дистриб’ютором акціонерного товариства закритого типу «Донецький міський молочний завод № 2» та реалізує молочну продукцію цього заводу за цінами заводу-виробника.
Також, позивач зауважив, що висновок відповідача щодо здійснення позивачем у період з 03 січня 2010 року по 22 листопада 2010 року реалізації окремих продовольчих товарів за роздрібними цінами, сформованими із застосуванням торговельних надбавок понад установлені граничні розмірі, встановлені розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів», не відповідає дійсності, оскільки відповідачем у додатку 2 до акта перевірки умисно вказані неправдиві відомості.
На думку позивача, вищенаведене повністю доводить помилковість оскаржуваного рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 16 грудня 2010 року № 367 та припису про виконання законних вимог щодо усунення державної дисципліни цін від 16 грудня 2010 року № 393, внаслідок чого вони є такими, що прийняті в порушення вимог діючого законодавства, прийняті на підставі помилкового тлумачення співробітниками відповідача норм чинного законодавства України та тому є незаконними.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області позовні вимоги не визнала, про що подала заперечення на адміністративний позов від 28 січня 2011 року № 34-03-03, в яких у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Тройка» просить відмовити в повному обсязі (арк. справи 45-48). Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив таке.
По-перше, суть порушення, за яке застосовані економічні санкції, полягає в наступному – позивачем порушено порядок формування, встановлення та застосування цін, а саме: у період з 03 січня 2010 року по 22 листопада 2010 року здійснювалась реалізація окремих продовольчих товарів (хлібу з борошна пшеничного вищого сорту, хлібу з суміші борошна вищого, першого сорту, макаронних виробів, круп: пшеничної, вівсяної, гречаної, манної, пшоняної, перлової та рису, цукру, ковбасних виробів варених, масла вершкового, сметани, молока 2,5 % жирності, сиру кисломолочного, олії соняшникової, м’яса птиці, яєць курячих) за роздрібними цінами, сформованими із застосуванням торговельних надбавок понад установлені граничні розміри. Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка. Ці дії призвели до порушення вимог розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» із змінами, внесеними розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 21 листопада 2007 року № 1469 та від 14 листопада 2008 року № 1557.
По-друге, позивач надає послуги в регульованій державою сфері і тому він зобов’язаний дотримуватися встановленого порядку при формуванні, встановленні та застосуванні цін на продовольчі товари. Згідно товарно-транспортних накладних, які було надано при проведенні перевірки, позивачем у відкритого акціонерного товариства «Коровай» було придбано хліб «Успенський» новий, подовий, в/г, 1 г, тобто хліб із борошна вищого та першого ґатунку. Отриманий хліб було реалізовано із застосуванням торговельної надбавки у розмірі 10 % до ціни виробника. З набуттям чинності розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» у додатку 2 пунктом 4 запроваджено державне регулювання шляхом встановлення граничного розміру торговельних надбавок на хліб і хлібобулочні вироби із суміші борошна пшеничного вищого, першого, другого сорту та житнього обдирного на рівні 8 % (для міста) та 10 % (для села) до ціни виробника. При формуванні роздрібних цін на хліб змішаної валки з борошна пшеничного вищого та першого ґатунків (70/30 або 60/40), яким є хліб «Успенський новий», за твердженням відповідача, застосовуються граничні розміри торговельних надбавок згідно з пунктом 4 додатку 2 розпорядження, а саме на рівні 8 % (для міста) та 10 % (для села) до ціни виробника. Крім того, на хліб та хлібобулочні вироби, одержані від філії відкритого акціонерного товариства «Коровай» Луганський хлібокомбінат, позивачем застосувалась торговельна надбавка у розмірі 13,6 % до ціни виробника при затвердженому граничному розмірі 10 % до ціни виробника.
По-третє, позивачем реалізовано сметану із торговельною надбавкою 13,6 % при встановленому граничному розмірі 12,0 %, що є порушенням державної дисципліни цін.
По-четверте, позивачем на сметану, одержану від Луганської філії приватного підприємства «Український продукт», застосовувалась торговельна надбавка 12 % до ціни придбання при затвердженому граничному розмірі 12 % до ціни виробника. У зв’язку з тим, що Луганська філія приватного підприємства «Український продукт» не є виробником та відсутні декларації про оптову ціну на сметану, щодо якої запроваджено державне регулювання, граничний рівень торговельної надбавки 12 % зменшується на розмір постачальницько-збутової надбавки у розмірі 6 %.
Відповідач вважає, що при винесенні рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 16 грудня 2010 року № 367 та припису про виконання законних вимог щодо усунення державної дисципліни цін від 16 грудня 2010 року № 393 він діяв в межах повноважень, визначених Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, та на підставі діючого законодавства.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на адміністративний позов від 28 січня 2011 року № 34-03-03.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно із статтею 12 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.
Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Так, стаття 8 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:
- державних фіксованих цін (тарифів);
- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Державний контроль за цінами відповідно до статті 13 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами є:
- організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);
- проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.
Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:
- у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування;
- надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;
- вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб’єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;
- застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Абзацом першим пункту 6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб’єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.
Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, відповідно до абзацу першого пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819.
Відповідно до статті 14 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення» та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:
- нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;
- застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;
- застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;
- застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов’язкового декларування їх зміни;
- завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов’язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;
- включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;
- включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);
- застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;
- застосування цін (тарифів) суб’єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;
- застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Пунктом 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що необґрунтовано одержана суб’єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:
- при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;
- при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;
- при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб’єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів;
- при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.
Пунктом 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, з 25 листопада 2010 року по 26 листопада 2010 року та з 13 грудня 2010 року по 14 грудня 2010 року на підставі наказів від 24 листопада 2010 року № 997-Н, від 26 листопада 2010 року № 1007-Н, від 13 грудня 2010 року № 1042-Н на виконання урядової телеграми від 27 серпня 2010 року № 8/3208 та листа Державної інспекції з контролю за цінами від 27 серпня 2010 року № 200-5-24/4965 відповідно до посвідчень від 24 листопада 2010 року № 685 та від 13 грудня 2010 року № 685/1 посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області проведено позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка» з питань дотримання діючого порядку формування та застосування цін на окремі види продовольчих товарів відповідно до вимог розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» із змінами, прийнятого на виконання пункту 12 абзацу 29 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», за період з 03 січня 2010 року по 21 листопада 2010 року (вибірково, по пред’явленим документам) (арк. справи 136, 137, 138, 139, 140, 143, 144).
За результатами позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка» Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області складено акт від 14 грудня 2010 року № 685 (арк. справи 54-58).
Перевіркою порядку формування та застосування цін на окремі види продовольчих товарів встановлено завищення граничного рівня торговельних надбавок, затверджених розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» із змінами, прийнятим на виконання пункту 12 абзацу 29 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», а саме: на хліб і хлібобулочні вироби (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки від реалізації хліба та хлібобулочних виробів склала 991,44 грн., що відображено у довідці про суму необґрунтовано одержаної виручки); на макаронні вироби (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки від реалізації макаронних виробів склала 6,18 грн., що відображено у довідці про суму необґрунтовано одержаної виручки); на крупи (пшенична, вівсяна, гречана, манна, пшоняна, перлова та рис (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки від реалізації круп склала 29,59 грн., що відображено у довідці про суму необґрунтовано одержаної виручки); на борошно пшеничне (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки від реалізації борошна пшеничного склала 9,07 грн., що відображено у довідці про суму необґрунтовано одержаної виручки); на ковбасні вироби варені (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки від реалізації ковбасних виробів варених склала 356,32 грн., що відображено у довідці про суму необґрунтовано одержаної виручки); на молоко та молочні продукти (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки від реалізації молока та молочних виробів склала 135,57 грн., що відображено у довідці про суму необґрунтовано одержаної виручки); на цукор (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки від реалізації цукру склала 5,40 грн., що відображено у довідці про суму необґрунтовано одержаної виручки); на олію соняшникову (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки від реалізації олії соняшникової склала 13,47 грн., що відображено у довідці про суму необґрунтовано одержаної виручки); на яйця курячі (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки від реалізації яєць курячих склала 14,40 грн., що відображено у довідці про суму необґрунтовано одержаної виручки); на м’ясо птиці (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки від реалізації м’яса птиці склала 43,30 грн., що відображено у довідці про суму необґрунтовано одержаної виручки) (арк. справи 54-58).
Загальна сума необґрунтовано отриманої товариством з обмеженою відповідальністю «Тройка» виручки внаслідок порушення діючого порядку формування та застосування цін на окремі види продовольчих товарів відповідно до вимог розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» із змінами, внесеними розпорядженнями голови Луганської обласної державної адміністрації від 21 листопада 2007 року № 1469 та від 14 листопада 2008 року № 1557, прийнятими на виконання пункту 12 абзацу 29 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», у період з 03 січня 2010 року по 21 листопада 2010 року склала 1604,74 грн. (арк. справи 57 зворотній бік).
На підставі акта перевірки від 14 грудня 2010 року № 685 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області:
- прийнято рішення від 16 грудня 2010 року № 367, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка» за порушення державної дисципліни цін застосовані економічні санкції у вигляді вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 1604,74 грн. та штрафу в сумі 3209,48 грн. (арк. справи 18);
- винесено припис від 16 грудня 2010 року № 393, яким зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю «Тройка» в місячний термін усунути порушення шляхом приведення цін у відповідність до вимог розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» із змінами, внесеними розпорядженнями голови Луганської обласної державної адміністрації від 21 листопада 2007 року № 1469 та від 14 листопада 2008 року № 1557, та в місячний термін з моменту отримання припису повідомити Державну інспекцію з контролю за цінами в Луганській області про вжиті заходи (арк. справи 20).
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем по суті заперечуються порушення діючого порядку формування та застосування цін на хліб «Успенський» новий подовий, 0,75 кг., одержаний від відкритого акціонерного товариства «Коровай», та сметану «Добриня» 21 % пл., 450 гр., отриману від приватного підприємства «Український продукт» за накладною від 07 червня 2010 року № 05/116983. Оскільки інші порушення державної дисципліни цін, зафіксовані в акті перевірки від 14 грудня 2010 року № 685, позивачем не заперечуються та не оспорюються, суд вважає їх такими, що визнаються сторонами і не доказуються перед судом.
Стосовно порушення порядку формування та застосування цін на хліб «Успенський» новий подовий, 0,75 кг., одержаний від відкритого акціонерного товариства «Коровай», а саме застосування торговельної надбавки у розмірі 10 % до ціни виробника, а не у розмірі 8 % до ціни виробника, як то передбачено вимогами розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів», суд вважає правомірною позицію відповідача щодо необхідності застосування позивачем до даного хлібу рівня торговельної надбавки у розмірі 8 % до ціни виробника з огляду на нижчевикладене.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Тройка» у перевіряємому періоді згідно договору на постачання хлібу, хлібобулочних, кондитерських виробів від 29 грудня 2004 року за № 476 та специфікації до договору за товарно-транспортними накладними отримувало від відкритого акціонерного товариства «Коровай» хліб «Успенський» новий подовий, 0,75 кг. (арк. справи 23-25, 26, 60-61, 64, 66, 69, 75, 78, 80-81, 83, 89-109).
Позивач вважає, що хліб «Успенський» новий подовий належить до хлібів з борошна пшеничного вищого сорту, а тому у відповідності із пунктом 2 додатку 2 розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» граничний розмір торговельних надбавок до ціни виробника на цей хліб у місті складає 10 %.
Відповідач заперечує, що хліб «Успенський» новий подовий належить до хлібів з борошна пшеничного вищого сорту та наполягає на тому, що він є хлібом змішаної валки, зокрема, з борошна вищого та першого сорту, а тому при формуванні роздрібних цін на цей хліб застосовуються граничний розмір торговельної надбавки до ціни виробника у місті відповідно до пункту 4 додатку 2 розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» у розмірі 8 %.
Згідно зміни № 4 до ТУ У 46 08064-001-94 «Хліб Успенський, хліб Успенський новий»», затвердженої головою правління відкритого акціонерного товариства «Коровай» 03 липня 2008 року та погодженої головним державним санітарним лікарем Луганської області 21 жовтня 2008 року (арк. справи 28-31), хліб Успенський новий виготовляється з суміші борошна пшеничного вищого та першого сортів 70/30 та 60/40 відповідно, з додаванням іншої сировини за рецептурою та технологічною інструкцією, затвердженими у встановленому порядку.
Оскільки хліб «Успенський» новий виготовляється з суміші борошна пшеничного вищого та першого сортів, суд прийшов до висновку, що при формуванні роздрібних цін на цей хліб відповідно до пункту 4 додатку 2 розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» повинен застосовуватись граничний розмір торговельної надбавки до ціни виробника у місті у розмірі 8 %.
Суд вважає, що визначальною ознакою для того, щоб хліб підпадав під дію пункту 4 додатку 2 розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів», є те, що цей хліб повинен бути із суміші борошна пшеничного і не обов’язково із суміші одночасно всіх чотирьох сортів борошна пшеничного – вищого, першого, другого сорту та житнього обдирного. Для того, щоб хліб підпадав під дію пункту 4 додатку 2 розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів», суд вважає достатнім, щоб цей хліб був із суміші борошна пшеничного хоча б двох сортів, наприклад - вищого та першого сорту, вищого та другого сорту, вищого сорту та житнього обдирного, першого та другого сорту, першого сорту та житнього обдирного, другого сорту та житнього обдирного.
Стосовно порушення порядку формування та застосування цін на сметану «Добриня» 21 % пл., 450 гр., отриману від Луганської філії приватного підприємства «Український продукт» за накладною від 07 червня 2010 року № 05/116983, суд вважає безпідставною та неправомірною позицію відповідача щодо неправомірного застосовування позивачем торговельної надбавки 12 % до ціни придбання при затвердженому граничному розмірі 12 % до ціни виробника, у зв’язку з тим, що Луганська філія приватного підприємства «Український продукт» не є виробником та відсутні декларації про оптову ціну на сметану, щодо якої запроваджено державне регулювання, а тому граничний рівень торговельної надбавки 12 % зменшується на розмір постачальницько-збутової надбавки у розмірі 6 %.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Тройка» у перевіряємому періоді за накладною від 07 червня 2010 року № 05/116983 отримала від Луганської філії приватного підприємства «Український продукт» сметану «Добриня» 21 % пл., 450 гр. за ціною 6,30 грн. без ПДВ, 7,56 грн. з ПДВ (арк. справи 36).
Згідно довідки про суму необґрунтовано отриманої виручки товариством з обмеженою відповідальністю «Тройка» в результаті неправильного застосування цін на продукцію, що реалізована за період з 03 січня 2010 року по 21 листопада 2010 року, яка є додатком № 2 до акта перевірки від 14 грудня 2010 року № 685,, сметана «Добриня» 21 % пл., 450 гр. у кількості 10 штук була реалізована за ціною 8,30 грн., необґрунтовано отримана виручка від реалізації цієї сметани склала 2,90 грн. (арк. справи 17).
Для всебічного, повного, об’єктивного та правильного вирішення справи з метою встановлення наявності або відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, ухвалою суду від 10 березня 2011 року акціонерне товариство закритого типу «Донецький міський молочний завод № 2» було зобов’язано надати суду письмові докази (арк. справи 150-151).
На виконання вимог ухвали суду від 10 березня 2011 року акціонерне товариство закритого типу «Донецький міський молочний завод № 2» листом від 01 квітня 2011 року за № 419 (арк. справи 166) повідомило, що приватне підприємство «Український продукт» (ідентифікаційний код 30998591) станом на 07 червня 2010 року та по теперішній час є офіційним дистриб’ютором акціонерного товариства закритого типу «Донецький міський молочний завод № 2» та надало копію товарно-транспортної накладної від 07 червня 2010 року № 100607-106 щодо відвантаження молочної продукції на адресу приватного підприємства «Український продукт».
З товарно-транспортної накладної від 07 червня 2010 року № 100607-106 вбачається, що приватне підприємство «Український продукт» отримало від акціонерного товариства закритого типу «Донецький міський молочний завод № 2» сметану «Добриня» 21 % пл., 450 гр. за ціною 6,30 грн. без ПДВ, 7,56 грн. з ПДВ (арк. справи 167).
З наявних у матеріалах справи документів (товарно-транспортної накладної від 07 червня 2010 року № 100607-106 та накладної від 07 червня 2010 року № 05/116983) вбачається, що Луганська філія приватного підприємства «Український продукт» реалізувала товариству з обмеженою відповідальністю «Тройка» сметану «Добриня» 21 % пл., 450 гр. за ціною заводу-виробника - 6,30 грн. без ПДВ, 7,56 грн. з ПДВ.
Відповідно до пункту 12 додатку 2 розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» граничний розмір торговельних надбавок на сметану до ціни виробника у місті складає 12 % (арк. справи 51).
З урахуванням вимог пункту 12 додатку 2 розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» ціна реалізації сметани «Добриня» 21 % пл., 450 гр. не повинна перевищувати 8,46 грн.
З викладеного суд робить висновок, що позивач, реалізуючи сметану «Добриня» 21 % пл., 450 гр. за ціною 8,30 грн., не порушив державну дисципліну цін, внаслідок чого рішенням від 16 грудня 2010 року № 367 відповідач протиправно застосував до позивача економічні санкції у вигляді вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 2,90 грн. та штрафу в сумі 5,80 грн., а тому в цій частині позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У задоволенні позовних вимог про скасування припису відповідача про виконання законних вимог щодо усунення державної дисципліни цін від 16 грудня 2010 року № 393 суд відмовляє з огляду на нижчевикладене.
Оскільки порушення порядку формування та застосування цін на окремі види продовольчих товарів щодо завищення граничного рівня торговельних надбавок, затверджених розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» із змінами, прийнятим на виконання пункту 12 абзацу 29 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», а саме: на хліб і хлібобулочні вироби (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки 991,44 грн.); на макаронні вироби (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки 6,18 грн.); на крупи (пшенична, вівсяна, гречана, манна, пшоняна, перлова та рис (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки 29,59 грн.); на борошно пшеничне (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки 9,07 грн.); на ковбасні вироби варені (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки 356,32 грн.); на молоко та молочні продукти (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки, з урахуванням відсутності порушень по сметані «Добриня» 21 % пл., 450 гр., отриманої від приватного підприємства «Український продукт» за накладною від 07 червня 2010 року № 05/116983, - 132,67 грн.); на цукор (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки 5,40 грн.); на олію соняшникову (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки 13,47 грн.); на яйця курячі (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки 14,40 грн.); на м’ясо птиці (загальна сума необґрунтовано одержаної виручки 43,30 грн.), позивачем не заперечувались, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування припису Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 16 грудня 2010 року № 393 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 11 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 квітня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції контролю за цінами в Луганській області від 16 грудня 2010 року № 367 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка» (ідентифікаційний код 20177769) за порушення державної дисципліни цін економічних санкцій у вигляді вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 2,90 грн. та штрафу в сумі 5,80 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка» (ідентифікаційний код 20177769, місцезнаходження: 91012, м. Луганськ, вул. Артьома, буд. 36-В) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18 квітня 2011 року.
СуддяТ.І. Чернявська