ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" квітня 2011 р. cправа № 2a-739/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області –Кобецького Я.В.
представника відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Антоліл" – не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Антоліл" про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 1 360,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Коломийська об’єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (надалі –позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Антоліл" (надалі –відповідач) про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 1 360,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не погашено в повному обсязі зобов’язання по штрафних санкціях, застосованих за неподання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року, 1 півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 року, а також 1-3 квартали 2009 року в розмірі 1 360,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві, та пояснив, що заборгованість відповідача по податкових зобов’язаннях є узгодженою та підлягає стягненню в дохід бюджету.
Представник відповідача повторно у судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Поштові повідомлення-виклики повернулися на адресу суду із відміткою поштового зв’язку "за зазначеною адресою не значиться". Однак, згідно даних державного реєстратора Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області юридична адреса відповідача значиться: вул. Шкільна, 1, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, тобто адреса, за якою відправлено повістки про виклик. Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються : юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що 30.03.1998 року Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Антоліл", що підтверджується листом державного реєстратора Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області за №40/08-08/07 від 25.03.2011 року (а.с. 38).
Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинній на час їх дії.
Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Частиною 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Стаття 4 цього ж Закону визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пунктом 2.1.1 статті 2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено платників податку на прибуток з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Судом встановлено, що 22.12.2009 року позивачем за наслідками проведеної невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності по податку на прибуток складено акт за № 4203/151-25595810, яким встановлено порушення відповідачем підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме неподання відповідачем декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2008 року, 1 півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 року, а також 1-3 квартали 2009 року (а.с. 6).
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 статті 1 вказаного Закону платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на платників податків покладено обов'язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.
Згідно підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Позивачем, на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у відповідності до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, за виявлені порушення податковим повідомленням-рішенням за №0000591510/0 від 28.01.2010 року до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 1 360,00 грн. (а.с. 8). Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу за юридичною адресою (згідно даних державного реєстратора), однак повернулося на адресу позивача з відміткою "за зазначеною адресою не значиться". У зв’язку з цим, позивачем, у відповідності до вимог підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 зазначеного Закону, складено акт за №51/151 від 11.03.2010 року та податкове повідомлення-рішення №0000591510/0 від 28.01.2010 року 11.03.2010 року розміщено на дошці оголошень (а.с. 39).
Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання визначеного вище вказаним податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до висновку, що застосовані позивачем штрафні санкції за неподання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року, 1 півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 року та 1-3 квартали 2009 року в розмірі 1 360,00 грн. є узгодженими.
Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Однак, вказані зобов'язання відповідач в повному обсязі не сплатив, і на момент розгляду справи заборгованість по штрафних санкціях за неподання декларацій з податку на прибуток становить 1 360,00 грн.
Згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
У відповідності до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем надсилалися відповідачу податкова вимога форми "Ю1" за №1/141 від 21.02.2007 року та податкова вимога форми "Ю2" за №2/282 від 28.03.2007 року. Вказані податкові вимоги відповідачу безпосередньо вручити виявилось неможливим, що підтверджується актами за №42/10 від 26.02.2007 року та за №95 від 04.05.2007 року, копії яких містяться в матеріалах справи. У зв’язку з цим дані податкові вимоги були розміщені позивачем на дошці оголошень (а.с. 9, 10). Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного закону є узгодженою.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань в розмірі 1 360,00 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується актом перевірки від 22.12.2009 року за №4203/151-25595810, податковим повідомленням-рішенням від 28.01.2010 року, а також першою та другою податковими вимогами від 21.02.2007 року та 28.03.2007 року відповідно, які містяться в матеріалах справи (а.с. 6, 8, 9, 10).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Антоліл" заборгованості по штрафних санкціях за неподання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року, 1 півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 року та 1-3 квартали 2009 року в розмірі 1 360,00 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Антоліл" (ідентифікаційний код 25595810, вул. Шкільна, 1, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250) в дохід бюджету податковий борг в сумі 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 13.04.2011 року.