справа № 2а-6069/10/0670
категорія 9.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Карасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Чуднівському районі щодо визнання незаконним акту перевірки від 16 липня 2009 року № 0575/06/30/23 та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій ,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Чуднівському районі. Просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №№ 000064/2300/0, 000065/2300/0, 000066/2300/0 від 27 липня 2009 року. Вважає що вказані рішення, зокрема рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000064/2300/0 від 27 липня 2009 року на суму 2172,50 грн., винесено неправомірно, оскільки невідповідність суми готівкових коштів у касі не була встановлена належним чином. Крім того, вказані рішення були винесені через 11 календарних днів після проведення перевірки, тоді як чинним податковим законодавством для винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій встановлено строк у 10 календарних днів після проведення перевірки.
В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Надав суду письмові заперечення.
Вислухавши пояснення представників сторін, свідка - головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА в Житомирській області Лось Лідії Володимирівни, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
16 липня 2009 року на підставі плану проведення перевірок контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Житомирській області щодо контролю суб'єктів господарювання, з питань дотримання порядку проведення готівкових розрахунків, наявності торгових патентів, ліцензій на липень 2009 року, відповідно до направлень на перевірку № 1271 та № 1259 від 01 липня 2009 року (а.с. 49-53), посадовими особами Державної податкової адміністрації у Житомирській області проведена планова перевірка магазину-кафе, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та належить приватному підприємцю ОСОБА_3.
За результатами вказаної перевірки посадовими особами ДПА в Житомирській області було складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності № 0573/06/30/23 від 16 липня 2009 року (далі - акт перевірки).
27 липня 2009 року, на підставі вищевказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Чуднівському районі винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000064/2300/0, № 000065/2300/0 та № 000066/2300/0 (а.с. 16-18).
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач двічі звернувся до начальника ДПІ у Чуднівському районі зі скаргою про скасування вказаних рішень. Листами № 2282/25-00 від 07 серпня 2009 року та № 1575/25-00 від 21 травня 2010 року ДПІ у Чуднівському районі повідомила позивача про необхідність оскарження спірних рішень до державної податкової адміністрації вищого рівня (а.с. 19-24).
В судовому засіданні встановлено, що представником позивача не заперечується факт порушення ч.2 абз.11 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", за що відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000065/2300/0 від 27 липня 2009 року. Обставини, які стали підставою винесення рішення № 000066/2300/0 від 27 липня 2009 року, також визнаються представником позивача.
Відповідно до ч.3 ст. 72, Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що єдиною підставою для скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000065/2300/0 та № 000066/2300/0 від 27 липня 2009 року є те, що вони винесенні відповідачем з порушенням 10-денного терміну їх винесення (на 11 -й день після проведення перевірки).
Проте з такою позицією представника позивача суд не погоджується з наступних підстав.
Статтею 7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України 253 від 21 червня 2001 року визначено порядок складання, надсилання (вручення) суб'єктам господарювання податковими органами рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, та їх обліку в податкових органах (далі - Порядок).
Пунктами 7.1 - 7.6 статті 7 вказаного Порядку передбачено, що податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С"). Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій складається на розраховану суму штрафних (фінансових) санкцій. Якщо податковий орган застосував штрафні санкції відповідно до декількох законодавчих актів, якими податковим органам надано право їх застосовувати, то складається відповідна кількість рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Якщо згідно із законодавством передбачено декілька термінів сплати розрахованих сум штрафних (фінансових) санкцій, то суми, які необхідно сплатити, та відповідні терміни сплати проставляються в окремих рядках рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій". Структурний підрозділ, який склав рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, уносить його до реєстру рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, направлених суб'єктам господарювання - юридичним особам (додаток 11), або реєстру рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, направлених суб'єктам господарювання - фізичним особам, які ведуться в цілому в податковому органі в електронному вигляді щодо окремих суб'єктів господарювання. Після складання в той самий день рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для надсилання (вручення) суб'єктам господарювання.
Пунктом 1.27 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Наказом ДПА України від 27 травня 2008 року № 355, (далі - Методичні рекомендації), передбачено, що у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) податкового органу, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) за формою згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 р. N 253.
Відповідно до Методичних рекомендацій, рішення виноситься протягом 10 робочих, а не календарних днів. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що акт перевірки був складений 16 липня 2009 року, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було винесено 27 липня 2009 року, тобто на восьмий робочий день після складення акту.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000065/2300/0 та № 000066/2300/0 від 27 липня 2009 року від 27 липня 2009 року винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому не підлягають скасуванню.
Позовна вимога щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000064/2300/0 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000064/2300/0 від 27 липня 2009 року винесено відповідачем за порушення позивачем п.1,2,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, я яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. З акту перевірки вбачається, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 445,00 грн., а сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО - 10,50 грн. Тобто, сума невідповідності готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО становить 431,50 грн. Відповідно до ч.1 ст. 17 вказаного Закону, за рішенням № 000064/2300/0 від 27 липня 2009 року Державною податковою інспекцією у Чуднівському районі до позивача застосовано фінансову санкцію у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність.
Суд погоджується з доводами представника позивача щодо неправомірності винесення вказаного рішення з наступних підстав.
16 липня 2009 року близько 13 години, в магазині, що належить приватному підприємцю ОСОБА_3 працівниками ДПА в Житомирській області проведено планову перевірку, за результатами якої складено акт. Як вбачається з пояснення представника позивача, при проведенні вказаної перевірки перевіряючими було вчинено ряд порушень (а.с. 25), за які 11 травня 2010 року суддею Чуднівського районного суду порушено кримінальну справу за ст. 125 ч. 1 Кримінального кодексу України відносно головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації в Житомирській області Чайковського Валерія Володимировича (а.с. 26). 19 серпня 2010 року прокурором Чуднівського району порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ст.365 ч.2 Кримінального кодексу України (а.с.41, 42 ).
Частиною 4 статті 72 КАС України передбачено, що ... постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце вчинене воно цією особою.
На думку відповідача, наслідками дії (бездіяльності) продавця ОСОБА_6, що виразилися у відсутності розрахункової операції, є виникнення невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. За вказане правопорушення продавця ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності, проте постановою Чуднівського районного суду від 25 вересня 2009 року продавця ОСОБА_6 звільнено від адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення (а.с. 15).
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте в порушення вказаної норми, представником відповідача не доведено факт здійснення перевірки невідповідності готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, не надано поточний та денний звіти РРО.
Враховуючи викладене суд вважає, що ДПІ у Чуднівському районі не доведено правомірність прийнятого рішення, а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000064/2300/0 від 27 липня 2009 року підлягає скасуванню.
Що стосується визнання незаконним акту перевірки від 16 липня 2009 року № 0575/06/30/23, то ухвалою від 20 липня 2010 року відмовлено у відкритті провадження по справі у цій частині, оскільки дана позовна вимога не містить ознак публічно-правового спору, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (а.с.27).
Керуючись ч.3 ст.2, ст.ст. 11, 71, 72, 86, 158-163, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000064/2300/0 від 27 липня 2009 року на суму 2172,50 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 25 березня 2011 р.