ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/2659а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2006 р.
14год. 30хв., м. Черкаси
За адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;
від відповідача: Радченко О.П. -за довіреністю.
Заявлено адміністративний позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 23.12.2005р. НОМЕР_1, за яким позивачу було визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7660грн., у тому числі 5106грн. 67коп. за основним платежем і 2553грн. 33коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позову позивач вказав на невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства.
Зокрема позивач вважає незаконним виключення відповідачем із податкового кредиту позивача сум сплаченого ним податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, виписаними комерційно-господарським товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич” ще до того, як рішенням господарського суду Черкаської області від 31.08.2005р. у справі №08/3681 було визнане недійсним свідоцтво про реєстрацію цього товариства платником податку на додану вартість.
На думку позивача у даному випадку є конфлікт інтересів, передбачений пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому рішення у цьому спорі слід прийняти на користь платника податку.
Відповідач проти позову заперечив.
На відміну від позивача відповідач вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає вимогам законодавства, оскільки рішенням господарського суду Черкаської області від 31.08.2005р. у справі №08/3681 було визнане недійсним свідоцтво про реєстрацію комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” платником податку на додану вартість з 11.02.2002р., тобто з дати, яка передує часу виписки цим товариством податкових накладних для позивача.
Крім того, відповідач зазначив, що рішенням господарського суду Черкаської області від 31.08.2005р. у справі №08/3681 була встановлена непричетність громадянина ОСОБА_3 до створення, реєстрації та діяльності комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” , тому він (ОСОБА_3) не мав права підписувати податкові накладні від імені цього товариства.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав, а представник відповідача підтримав заперечення проти позову з підстав, викладених відповідно у позовній заяві та у поданому до господарського суду письмовому запереченні проти позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
У грудні 2005р. відповідачем була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за здійсненими ним господарськими операціями з комерційно-господарським товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич”. За результатами цієї перевірки був складений акт від 16.12.2005р. НОМЕР_2.
Перевіркою було встановлено, що позивач у грудні 2002р., березні, квітні, жовтні 2003р. і лютому 2004р. включив до складу податкового кредиту відповідно 75грн., 395грн, 590грн., 3646грн. 67коп. і 400грн. (усього 5106грн. 67коп.) сплаченого ним податку на додану вартість на підставі податкових накладних від НОМЕР_3, від НОМЕР_4, від НОМЕР_5, від НОМЕР_6, від НОМЕР_7 і від НОМЕР_8, складених для позивача комерційно-господарським товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич”, установчі документи якого та свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість рішенням господарського суду Черкаської області від 31.08.2005р. у справі №08/3681, яке набрало законної сили, були визнані недійсними з 11.02.2002р.
Визнання вказаним рішенням господарського суду Черкаської області недійсними з 11.02.2002р. установчих документів комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” та його свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість за висновком відповідача означає про невідповідність складених названим товариством починаючи з 11.02.2002р. податкових накладних вимогам пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” і як наслідок цього про порушення позивачем вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, що проявилося у включенні позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, які не відповідають вимогам Закону.
Внаслідок вказаного правопорушення позивачу за результатами перевірки було донараховано 5106грн. 67коп. податку на додану вартість.
На підставі акта від 16.12.2005р. НОМЕР_2 відповідачем було видане і надіслане позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 23.12.2005р. НОМЕР_1, за яким відповідач відповідно до пп. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7660грн., у тому числі 5106грн. 67коп. за основним платежем і 2553грн. 33коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Перелічені вище податкові накладні комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” від імені останнього підписані ОСОБА_3
Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.08.2005р. у справі №08/3681 за позовом Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції до комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог - Черкаської районної державної адміністрації про визнання недійсними установчих та інших документів були визнані недійсними з 11.02.2002р. такі документи:
рішення виконавчого комітету Черкаської районної ради від 26.12.1991р. №203 „Про державну реєстрацію комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич”;
статут комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” від 23.01.1992р. НОМЕР_9;
рішення засновників комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич”, викладене у протоколі від НОМЕР_10;
свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від НОМЕР_11.
При цьому вказаним рішенням господарського суду Черкаської області було встановлено, що особи, названі в останній редакції статуту комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” як засновники, у тому числі і ОСОБА_3, не мають жодного відношення до цього товариства.
Рішення господарського суду Черкаської області від 31.08.2005р. у справі №08/3681 на час проведення відповідачем перевірки позивача набрало законної сили і є чинним і по цей час
18 листопада 2005р. відповідачем на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 31.08.2005р. у справі №08/3681 анулював свідоцтво про реєстрацію комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” платником податку на додану вартість від НОМЕР_11, про що був складений відповідний акт від 18.11.2005р. НОМЕР_12.
Згідно з п. 7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.
Підпункт 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
У відповідності з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” у редакції, яка була чинною на час включення позивачем до податкового кредиту до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених комерційно-господарським товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич”, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної; затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, встановлено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платник а податку -продавця. статут та його свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що податкові накладні, складені комерційно-господарським товариством з обмеженою відповідальністю „Славутич” для позивача, підписані особою, яка не належить до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку. Отже, ці податкові накладні не є належним підтвердженням сплачених позивачем сум податку на додану вартість для включення їх до податкового кредиту, а відтак відповідач правомірно виключив із податкового кредиту позивача суми податку на додану вартість, підтверджені такими податковими накладними.
Конфлікту інтересів у розумінні цього терміну, визначеного пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, господарський суд у спірних правовідносинах не вбачає.
При вирішенні цього спору господарський суд враховував практику Верховного Суду України, викладену у постанові останнього від 12.07.2005р. у справі №1/339н.
За таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у позові повністю.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.