ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2011 р. Справа № 2а/0270/1102/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанському В.О.
за участю представників відповідачів: Джус А.С., Березюк С.Я.
без участі позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_3
до: відповідача 1 - комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації", відповідача 2 - виконкому Козинецької сільської ради Липовецького району
про: скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити
ВСТАНОВИВ :
З адміністративним позовом звернувся ОСОБА_3 до комунального підприємства «Вінницьке обласне об’єднання бюро технічної інвентаризації», виконкому Козинецької сільської ради Липовецького району про скасування рішення суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовано наступним.
ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.09 р. на праві приватної власності належить житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
12.11.2010 року позивач звернувся до комунального підприємства «Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» (далі – Відповідач 1) щодо реєстрації за ним права власності на даний будинок. Однак, КП «ВООБТІ» прийнято рішення про відмову в державній реєстрації прав на підставі п.3.4 Тимчасового положення від 28.07.10 р. №1692/5 в зв’язку з тим, що заявлене право вже зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі дублікату свідоцтва про право власності від 15.09.05 р., виданого Відповідачем 2 згідно власного рішення №32 від 20.08.10 р.
Позивач вважає рішення Відповідача 1 про відмову в реєстрації від 29.11.10 р. №53 протиправним та просить скасувати. Крім того, позовними вимогами є:
Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача 2 №34 від 20.08.10 р. щодо видачі дублікату свідоцтва на право власності від 15.09.05 р. на ім’я ОСОБА_4;
Визнати нечинним дублікат свідоцтва від 13.09.10 р.;
Зобов’язати КП «ВООБТІ» зареєструвати за ОСОБА_3 право приватної власності на об"єкт вцілому, що розташований по АДРЕСА_1
Ухвалою суду від 12.03.2011 року відкрито провадження у справі.
Позивачем подано заяву щодо розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує, та просить їх задовольнити.
Представник Відповідача 1 позовні вимоги стосовно оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації від 29.11.10 р. №53 не визнала, вважає його таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, з приводу зобов’язання вчинити дії щодо реєстрації права власності суду зазначила, що рішення Відповідача 2 №34 від 20.08.10 р. щодо видачі дублікату свідоцтва на право власності від 15.09.05 р. на ім’я ОСОБА_4, буде скасоване, то є всі правові підстави виконати вимоги позивача в даній частині.
Представник Відповідача 2 позовні вимоги визнала в заявленому обсязі, не заперечувала проти їх задоволення судом.
Заслухавши думку представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, надані в підтвердження і спростування позивних вимог докази та в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно договору купівлі продажу житлового будинку від 21.10.09 р. ОСОБА_3 набув у власність житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 Липовецького району та складається з житлового будинку (літ. "А"), загальною 100,3кв.м., погріб ("П/Б"), літня кухня ("В"), веранда ("в"), убиральня ("Д"), огорожа ("№1-3"), криниця 1/2 ("№4") (а.с.9).
12.11.10 р. ОСОБА_3 звернувся до КП «ВООБТІ» щодо реєстрації за ним права власності на зазначений об’єкт нерухомості. Однак, 29.11.10 р. Відповідачем 1 прийнято рішення №53 про відмову позивачу в державній реєстрації прав на підставі п.3.4 Тимчасового положення від 28.07.10 р. №1692/5 в зв’язку з тим, що заявлене право вже зареєстровано за попереднім власником ОСОБА_4
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 володів зазначеним домоволодінням до його продажу позивачу, на підставі свідоцтва про право власності від 15.09.05 р. виданого виконкомом Козинецької сільської ради на підставі рішення №34 від 02.09.05 р.
Однак, майже через рік після продажу 21.10.09 р. житлового будинку позивачу, ОСОБА_4 звернувся до Козинецької сільської ради із заявою щодо видачі йому в зв’язку з втратою дублікату свідоцтва про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1
Розглянувши заяву ОСОБА_4 Відповідачем 2 було прийнято рішення №32 від 20.08.10 р. «Про видачу дублікату свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями» взамін втраченого. На підставі прийнятого Відповідачем 2 рішення, право власності за ОСОБА_4 на зазначене домоволодіння було зареєстровано 16.09.10 р. КП «ВООБТІ».
Відповідно до інформації заступника начальника Вінницького МУЮ, начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 25.03.2011 року, гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер про що зроблено актовий запис №2874 від 03.11.2010 року.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.
Предметом оскарження даного позову є, зокрема: рішення виконавчого комітету Козинецької сільської ради Липовецького району №32 від 20.08.2010 року «Про видачу дубліката свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями».
Порядок видачі дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно визначено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України за № 7/5 від 07.02.2002р. (далі – Положення №7/5), яке діяло на момент встановлених правовідносин.
Відповідно до п. 8.6. Положення у разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності органом, який проводив оформлення права власності на нерухоме майно, за заявою власника (власників) або уповноваженої ним (ними) особи, до якої додається опубліковане в пресі повідомлення про недійсність втраченого або зіпсованого свідоцтва про право власності, видається дублікат свідоцтва про право власності.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, а також пояснень представника Відповідача 2, приймаючи оскаржуване рішення №32 від 20.08.2010 року «Про видачу дубліката свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями» виконавчий комітет Козинецької сільської ради Липовецького району не пересвідчився в наявності відомостей про опублікування в пресі повідомлення про недійсність втраченого або зіпсованого свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що призвело до необґрунтованого прийняття даного рішення, тобто без урахування суб’єктом владних повноважень усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з пояснень відповідача 2, вона не заперечує проти задоволення позову.
На підставі ст.ст. 112, 136 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Судом встановлено відсутність підстав для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи чи інтереси.
Враховуючи наведене, беручи до уваги визнання відповідачем 2 адміністративного позову та прийняття його, суд дійшов висновку, що рішення виконавчого комітету Козинецької сільської ради Липовецького району №32 від 20.08.2010 року "Про видачу дублікату свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями" є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.
В свою чергу, суд зазначає, що визнання протиправним та скасування судом рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого було видано документ правовстановлюючого характеру, має наслідком визнання нечинним такого документу.
За таких обставин, суд визнає недійсним дублікат свідоцтва про право власності від 13.09.2010 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Козинецької сільської ради Липовецького району №32 від 20.08.2010 року, яке судом визнане протиправним та скасовано.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Відповідача 1 про відмову в реєстрації від 29.11.10 р. №53, оскільки воно прийнято на підставі п.3.4 Тимчасового положення від 28.07.10 р. №1692/5 в зв’язку з тим, що заявлене право вже зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі дублікату свідоцтва про право власності від 15.09.05 р., виданого Відповідачем 2 згідно власного рішення №32 від 20.08.10 р.
Щодо вимог позивача в частині зобов’язання КП «ВООБТІ» зареєструвати за ОСОБА_3 право приватної власності на об"єкт вцілому, що розташований по АДРЕСА_1 Липовецького району, то суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. На суд жодним чином не покладено повноваження перебирати функції державних органів щодо прийняття таких рішень. Відповідно до процесуального закону суд дає правову оцінку обставинам під час розгляду та вирішення конкретної справи.
На ряду з цим, “суд не може підміняти відповідний орган рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належить до компетенції такого суб’єкта владних повноважень”.
Згідно з ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Зважаючи на позовні вимоги позивача про скасування оскаржуваного рішення, надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами ст. 162 КАС України, вважає, що позов в цій частині слід задовольнити, вийти за межі позовних вимог та захистити права позивача шляхом зобов'язання Відповідача 1 вчинити дії щодо реєстрації за ОСОБА_3 право приватної власності на об"єкт в цілому, що розташований по АДРЕСА_1 Липовецького району та складається з житлового будинку (літ. "А"), загальною 100,3кв.м., погріб ("П/Б"), літня кухня ("В"), веранда ("в"), убиральня ("Д"), огорожа ("№1-3"), криниця 1/2 ("№4").
Судом в даному контексті не встановлюється право власності на зазначений об’єкт нерухомості, оскільки відповідно до ЦК України є відповідний договір його купівлі-продажу, посвідчений у визначеному законом порядку. Таким чином досліджується правомірність реєстрації прав позивача на зазначене нерухоме майно.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Згідно зі ст.19 цього Закону, державна реєстрація прав проводиться зокрема на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому частиною 4 статі 334 ЦК України визначено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Як встановлено судом, позивач набув у власність житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 Липовецького району на підставі нотаріально завіреного договору купівлі-продажу житлового будинку від 21.10.2009 року, який не визнано судом недійним та ніким не скасований.
Згідно Додатку №2 до Положення №7/5, договір купівлі-продажу є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.
Пунктами 1.2., 1.3. Положення №7/5, в редакції станом на 01.10.2010 року, визначено, що державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно, яка проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ.
В силу частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряючи, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів та вищезазначених положень чинного законодавства України, за сукупністю доказів, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
В силу ч.3 ст.94 заначеного Кодексу, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Козинецької сільської ради Липовецького району №32 від 20.08.2010 року "Про видачу дублікату свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями".
Визнати недійсним дублікат свідоцтва про право власності, виданого 13.09.2010 року, згідно рішення виконавчого комітету Козинецької сільської ради Липовецького району №32 від 20.08.2010 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Вийти за межі позовних вимог.
Зобов'язати комунальне підприємство "Вінницьке обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації" вчинити дії щодо реєстрації за ОСОБА_3 право приватної власності на об"єкт в цілому, що розташований по АДРЕСА_1 Липовецького району та складається з житлового будинку (літ. "А"), загальною 100,3кв.м., погріб ("П/Б"), літня кухня ("В"), веранда ("в"), убиральня ("Д"), огорожа ("№1-3"), криниця 1/2 ("№4").
Присудити з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1,70грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: