ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/252/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Оніщенко Петрі Анатолійовичу
за участю представників сторін:
позивача : Пічкура В.М., Прищепи О.М.
відповідача : Стадник О.В., Юр'євського В.Ю.
третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Вінницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - управління Державного казначейства у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Вінницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих ( далі – УВП УТОГ) із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці ( далі ДПІ у м. Вінниці), третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - управління Державного казначейства у Вінницькій області ( далі - УДК у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці та стягнення з Державного бюджету бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
В результаті проведеної ДПІ у м. Вінниці виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість було встановлено, що у порушення ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
На підставі акту перевірки відповідач видав податкове повідомлення рішення, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 7 847, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1962,00 грн.
У судовому засіданні від представника позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог (а.с.156). Таким чином, у позовній заяві залишається одна позовна вимога, яку представник позивача просить задовольнити – визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 10.01.2011р. № 0000042310/0, так як воно суперечить вимогам чинного законодавства.
Представники відповідача у судовому засідання проти позову заперечували, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та аргументували це поясненнями, аналогічними тим, які містяться у наданих суду запереченнях (а.с.94-95), а також тим, що позивачем порушено норми ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість від контрагентів, які мають ознаки фіктивності, оскільки в результаті отриманої відповіді від ДПІ у Печерському районі м. Києва на запит, направлений ДПІ у м. Вінниці, з приводу взаємовідносин ТОВ "ГСМ ТЕХСЕРВІС" з Вінницьким УВП УТОГ та ТОВ "Газторг Україна" з Вінницьким УВП УТОГ, вказаними підприємствами не було задекларовано податкові зобов'язання по податку на додану вартість по Вінницькому УВП УТОГ.
З огляду на такі обставини, при проведенні господарських операцій по поставці товарів від вищевказаних постачальників на адресу позивача, перевіркою не встановлено сплати контрагентами податку на додану вартість до бюджету, а отже, немає джерела відшкодування податку на додану вартість з бюджету.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача проти позову також заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, свою позицію виклала у запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Вінницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого Виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 11.03.1992 р. (ідент.код 03972494, місцезнаходження - 21000, Вінницька область, м. Вінниця, Староміський район, вул. Привокзальна, 34) ( а.с.24).
Відповідно до свідоцтва № 01844690, виданого державною податковою інспекцією у м. Вінниці, УВП УТОГ є платником податку на додану вартість ( а.с.38).
На підставі направлень від 23.11.2010 р. № 3233/23, від 06.12.2010р. № 3450/23, від 14.12.2010р. № 54684/23 виданих ДПІ у м. Вінниці, старшим державним податковим ревізором-інспектором податкової служби ІІІ рангу відділу перевірок стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці Стадник Ольгою Володимирівною проведено позапланову виїзну перевірку Вінницького УВП УТОГ з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість .
В результаті проведеної перевірки складено акт № 4393/23/03972494, у якому зазначено про порушення позивачем п.1.8. ст.1, п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст.7, п.п. 7.7.10., п. 7.7. ст.7, пп.7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
На основі складеного акту № 4393/23/03972494 ДПІ у м. Вінниці 10 січня 2011 року прийнято рішення №0000042310/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 962,00 грн. та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 7 847,00 грн.
Статтею 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі – Закон №168/97), визначені виключні підстави для віднесення сум до податкового кредиту та відшкодування їх з Державного бюджету України.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону №168/97, на підставі якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Тобто, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов’язань та податкового кредиту. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону №168/97, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченої: відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів; б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
На підставі підпункту 7.7.4 пункту 7.7. ст. 7 Закону №168/97 платник податку який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 1.8 ст. 1 Закону №168/97 визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття “бюджетне відшкодування” та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.
Згідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Як вбачається з п. 7.1 ст. 7 Закону №168/97 поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна містити реквізити, визначені пп. 7.2.1 п.7.2. ст.7Закону №168/97.
Відповідно до пп. 7.2.3 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Судом встановлено, що УВП УТОГ мало договірні відносини з товариством з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "ГСМ ТЕХСЕРВІС", що підтверджуються одержаними від них податковими накладними, платіжними дорученнями на оплату товарів (робіт, послуг), рахунками-фактурами, видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи (а.с.39-65, 136-146).
Системний аналіз вищенаведених положень Закону України “Про податок на додану вартість” дозволяє зробити висновок про те, що платник податку виключно на підставі проведеної оподаткованої операції та оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, а також з урахуванням зазначеного отримує право на бюджетне відшкодування ПДВ, що фактично і було зроблено.
Судом встановлено, що УВП УТОГ дійсно придбало та оплатило природний газ від ТОВ “Газторг Україна”, що підтверджується наявними у справі податковими накладними, актами прийому-передачі вартісних показників природного газу та отримало і оплатило послуги з фарбування пряжі від ТОВ "ГСМ ТЕХСЕРВІС", що також підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковими накладними, картками складського обліку, накладними на товар, прибутковими ордерами, виробничими звітами, подорожнім листом та наказом про відрядження матеріально-відповідальних осіб для отримання пряжі. На вказаних документах містяться всі необхідні реквізити продавців – товариства з обмеженою відповідальністю “Газторг Україна” та "ГСМ ТЕХСЕРВІС" відповідно.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення ДПІ у м. Вінниці №0000042310/0 від 10.01.2011року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1962,00 грн. та зменшення сум бюджетного відшкодування прийняте без урахування всіх обставин, що мали значення у даному випадку, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте відповідачем не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства та, як наслідок, про правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене, та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011р. № 0000042310/0.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Квитанцією № від 21.01.2011р. документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 3,40 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011р. № 0000042310/0.
Стягнути на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати (судовий збір) у розмірі 3,40грн.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 11.04.2011р.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович