Справа № 2-414/2011 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2011 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого –судді Мартинової О.М.
при секретарі судових засідань – Тунік І.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користуванні надвірними будівлями та частиною земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користуванні надвірними будівлями та частиною земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог за позовом зазначила, що на підставі договору дарування від 19 квітня 1991 року на праві часткової власності володіє домоволодінням, з надвірними будівлями та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1. За рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 9 січня 1992 року за відповідачем визнано право власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями за вищевказаною адресою в порядку спадкування за законом, а за позивачем на 5/6 частин вищевказаного домоволодіння. Відповідач не проживає у вищевказаному домоволодінні але зайняв частину земельної ділянки, площею 400,9 кв.м. з фруктовими деревами, які огородив парканом, тим самим позбавив позивача доступу до ділянки для використання. Крім того, відповідач зайняв приміщення літньої кухні домоволодіння, яке використовує під склад для зберігання майна. Вказує на те, що приміщення літньої кухні знаходиться на загородженій земельній ділянці та закривається на замок, тим самим відповідач позбавив можливості відповідача доступу до приміщення літньої кухні, можливості користування земельною ділянкою, порушуючи її право. Разом з тим, відповідач при загальній площі житлового будинку з надвірними будівлями 121,05 кв.м., маючи прав власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями фактично займає 46,36 кв.м. та займає частину земельної ділянки 400,9 кв.м. Посилається на те, що порядок користування будівлями та земельною ділянкою не встановлений, все це є спільною частковою власністю. Просить суд усунути перешкоди у праві користування надвірними будівлями у вигляді приміщення літньої кухні літ. «Е»та земельною ділянкою, що знаходиться у загальному користуванні за адресою: АДРЕСА_1 та зобов’язати ОСОБА_3 допустити позивача до користування літньою кухнею літ. «Е»та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилається на те, що також є власником частини спірного домоволодіння та має право користуватися будинком та надвірними будівлями. Посилається на те, що фактично позбавлений можливості користуватися житловим будинком з моменту вселення в нього ОСОБА_2 та між сторонами склався порядок користування домоволодінням. Вважає, що позивач переслідує мету стати власником всього домоволодіння. Вказує на те, що позивач не зверталася до нього з питанням встановлення порядку користування земельною ділянкою та будівлями, у зв’язку з чим, вважає позов передчасним та необґрунтованим. Вхідні двері позивача, так як і його замикаються на ключ та у частині двору позивача є собаки. Позивач зі скаргами на чинення їй перешкод у користуванні надвірними будівлями та земельною ділянкою не зверталася. До моменту отримання позивачем спірного домоволодіння у власність він проживав у флігелі на загородженій території. Вважає позов необґрунтованими та недоведеним позивачем.
Представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що діють на підставі довіреності від 27 січня 2011 р., присутні у судовому засіданні, підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності від 27 листопада 2010 року, у судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні, однак не заперечував, що земельна ділянка, якою користується відповідач огороджена парканом, калитка якого має замок та літня кухня також закривається на ключ, але все це мірі безпеки та застереження злочинів. Вказує, що позивач не зверталася до відповідача з проханням надати ключ від вищевказаних дверей літньої кухні та калитки паркану.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, свідка, дослідивши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 19 квітня 1991 року та рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 9 січня 1992 року, яким визнано частково недійсним вищезазначений договір дарування, позивачу ОСОБА_2 належить на праві власності 5/6 частини будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на земельній ділянці площею 664 кв.м.
Згідно рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 9 січня 1992 року відповідачу ОСОБА_3 належить 1/6 частина житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, що є донькою позивача та проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 підтвердила, що відповідач користується більшою частиною земельної ділянки та літньою кухнею, яка закривається на замок. Разом з тим, земельна ділянка огороджена парканом, калитка якого також обладнана замком, ключі від замків калитки та літньої кухні у позивача відсутні, таким чином позивач не має вільного доступу до земельної ділянки та літньої кухні.
Порядок користування земельною ділянкою та будинком з надвірними будівлями сторонами не встановлений.
Сторони у судовому засідання визнали, що літньою кухнею літ. «Е»та частиною земельної ділянки, що огороджена парканом № 7 користується відповідач ОСОБА_3 та вільного доступу до літньої кухні та земельної ділянки позивач не має, ключі від калитки паркану та вхідної двері літньої кухні у позивача відсутні.
Відповідно до положень ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб.
Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
На підставі наведеного, суд вважає, що позбавлення з боку відповідача ОСОБА_3 позивача ОСОБА_2, яка поряд з ним у рівній мірі володіє відповідною частиною будинку з надвірними будівлями та має право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, що є у загальному користуванні сторін, є порушенням її права, яке потребує відновлення.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 та зобов’язує ОСОБА_3 не чинити позивачці перешкод у користуванні літньою кухнею літ. «Е», та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1
Заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що між сторонами не визначений порядок користування будинком з надвірними будівлями та земельною ділянкою, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки і в подальшому співвласники у відповідності до положень ст. 358 ЦК України не позбавлені права здійснювати право спільної часткової власності за їхньою згодою, або домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю, або вирішити спір стосовно цього у судовому порядку.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 358, 379, 380, 383, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 206, 209, 212-215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користуванні надвірними будівлями та частиною земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 –задовольнити.
Усунути перешкоди у праві користуванні надвірними будівлями у вигляді приміщення літньої кухні літ. «Е»та земельною ділянкою, що знаходиться у загальному користуванні за адресою: АДРЕСА_1
Зобов’язати ОСОБА_3 допустити ОСОБА_2 до користування літньою кухнею літ. «Е»та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ -