Судове рішення #14602748


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

____________________________________


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.11                                                                                 Справа № 29/45/2011

За позовом:                              Військового прокурора Луганського гарнізону,

м. Луганськ

в інтересах держави в особі:

                                        Міністерства оборони України, м. Київ;

                                        Квартирно –експлуатаційного відділу

                                                  м. Луганська, м. Луганськ;

до відповідача:                              Фізичної особи –підприємця

ОСОБА_1,

м. Луганськ;

про                                                   стягнення 45273 грн. 06 коп.

Суддя                                                   Якушенко Р.Є.;

секретар судового засідання:          Опренко М.В.;

в присутності представників

сторін:

від заявника:                                         Толока І.В., старший помічник військового

прокурора, капітан юстиції, доручення

№ 7-2/995 від 14.04.2011;

від позивача:                                         Ковалевські І.Д., представник за

довіреністю № 782 від 13.04.2011;

від відповідача:                                         повноважний представник у судове

засідання не прибув.

          Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Військовим прокурором Луганського гарнізону (далі –прокурор у справі) заявлено позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно –експлуатаційного відділу м. Луганська (далі –КЕВ м. Луганська, позивача у справі) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1, відповідача у справі) про стягнення з останнього неустойки, на підставі                               частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, за період прострочення повернення об’єкту оренди з 08.06.2010 по 01.01.2011 у розмірі 45273 грн. 06 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо повернення орендованого майна після розірвання дії договору оренди від 01.03.2009 № 332.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач у справі відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємця та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Справа розглядалася неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати витребувані судом матеріали.

До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При з'ясуванні фактичних обставини справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні прокурора та представника позивача у справі, дослідженням наданих позивачем доказів, суд

                                                  В С Т А Н О В И В:

01.03.2009 між Квартирно –експлуатаційним відділом міста Луганськ (Орендодавець, позивач у справі) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (Орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди № 332 нерухомого військового майна, розташованого в Луганському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10-13).

На підтвердження факту передачі КЕВ міста Луганськ орендованого майна ФОП ОСОБА_1 за вказаним договором позивачем наданий акт приймання –передачі нежитлових приміщень в оренду, підписаний сторонами за договором оренди без зауважень (а.с.15).

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.05.2010 у справі № 18/107пд вказаний договір розірвано, відповідача зобов’язано повернути позивачу орендоване нежитлове приміщення, що є предметом договору оренди (а.с.16-18). Дане рішення набрало чинності, 08.06.2010 господарським судом Луганської області видано наказ № 18/107пд про примусове виконання даного рішення.

Відповідач не виконав рішення господарського суду, не повернув орендоване нежитлове приміщення позивачу, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідач заявлені вимоги не спростував.

Оцінивши всі обставини справи, подані прокурором та позивачем докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Правовідносини між позивачем та відповідачем у справі виникли із договору оренди № 332 від 01.03.2009 та регулюються положеннями Закону України від 10.04.1992 № 2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна", главою 58 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України).

Предметом вказаного договору є нерухоме військове майно - нежитлове приміщення площею 500,00 м2 в будівлі № 111 військового містечка № 21 (далі - майно), що знаходиться на балансі та обліковується в КЕВ м. Луганськ, розташованого  за адресою: АДРЕСА_2, яке передане відповідачу в оренду за актом приймання –передачі (а.с.15).  

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.05.2010 у справі № 18/107пд вказаний договір розірвано, відповідача зобов’язано повернути позивачу орендоване нежитлове приміщення, що є предметом договору оренди (а.с.16-18). Дане рішення набрало чинності.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 2.5 цього договору встановлено, що майно вважається повернутим орендодавцеві з моменту підписання акту приймання-передачі.

Об’єкт оренди не повернуто Орендодавцеві негайно при припиненні договору.

Частиною 2 статті 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі вказаної норми прокурором нарахована неустойка у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за період з 08.06.2010 по 01.01.2011 у загальній сумі 45273 грн. 06 коп.

Відповідачем позовні вимоги не спростовані.

Проте, відповідно до приписів частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Договір оренди № 332 від 01.03.2009  не передбачає умов нарахування неустойки.

Отже, оскільки дію договору припинено за рішенням господарського суду Луганської області, що набрало законної сили з 08.06.2010, а зобов’язання з повернення об’єкту повинно було бути виконано негайно в силу частини 2 статті 785 ЦК України та з урахуванням частини 6 статті 232 ГК України неустойка  може бути нарахована з 08.06.2010 по 08.12.2010 включно.

Розмір неустойки за такий обґрунтований період складає 38875 грн. 36 коп.

Таким чином, у задоволенні вимог по стягненню неустойки за період понад встановлений частиною 6 статті 232 ГК України в сумі 6397 грн. 70 коп. слід відмовити.

 

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито в сумі 388 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 202 грн. 65 коп. пропорційно задоволеним вимогам покладаються на відповідача.  

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

 

1.  Позов задовольнити частково.    

2.  Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (реєстраційний номер НОМЕР_2) на користь:

- Квартирно –експлуатаційного відділу міста Луганськ, вул. Оборонна, буд.32, м. Луганськ, 91017, ідентифікаційний код 07652214 неустойку за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 38875 грн. 36 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- Державного бюджету України державне мито у сумі 388 грн. 75 коп. одержувач коштів: УДК у м. Луганську, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31118095700006 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікацій 22090200, символ звітності банку 095, наказ видати Ленінській МДПІ у м. Луганську після набрання рішенням законної сили;

- Державного бюджету України витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 202 грн. 65 коп., одержувач коштів: УДК у м. Луганську, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31211259700006 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікацій 22050000, символ звітності банку 259, наказ видати Ленінській МДПІ у м. Луганську після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –19.04.2011.


Суддя                                                                                Р.Є. Якушенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація