Справа №  2-1711/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року  Ленінський районний суд м. Запоріжжя  у складі:

                          головуючого судді                       Турбіної Т.Ф.    

                                  при секретарі                       Кривицькій К.Л.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

В С Т А Н О В И В:

27.01.2011р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину. У позові зазначає, що з відповідачем перебуває у шлюбі з  01.09.2001р.   Від шлюбу   мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.   

З 2006 року подружжя спільно не проживає, дитина постійно мешкає з позивачкою, знаходиться на її  утриманні. З цього часу відповідач у добровільному порядку  матеріальної допомоги дитині не надає, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини.  На теперішній час відповідач відбуває покарання в місцях позбавлення волі. Інших дітей,  зобов’язань за виконавчими документами у відповідача не має.  

У зв’язку з викладеним просить стягувати з відповідача аліменти на неповнолітнього сина  у розмірі ј  частини з усіх видів доходів    щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала у повному обсязі.  

Відповідач надав зареєстровану у встановленому порядку заяву про визнання позову про стягнення аліментів на неповнолітнього сина.   

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  з наступних підстав.    

Як встановлено судом, 01.09.2001р. між сторонами було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.6).

Від шлюбу  ІНФОРМАЦІЯ_1   народився   ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації народжень 28.03.2002р. зроблено актовий запис за №240  (а.с.7).

Неповнолітній ОСОБА_3  проживає з матір’ю. Зазначене підтверджується  довідкою ВРЕЖО №7 від 21.01.2011р.  №164 (а.с.2).   

Відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги дитині не надає.   

Згідно довідки №10/2-1196 від 11.03.2011р. ОСОБА_2 відбуває міру покарання в Біленьківській виправній колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області (№99) за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2010р. (а.с.12). Відповідно до заяви ОСОБА_2, зареєстрованої за №48 від 16.03.2011р., він проти позову не заперечує (а.с.18).  

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України   батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.  

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.  Зі змісту ст.184 СК України вбачається, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.  

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.

Враховуючи  матеріальне становище дитини, відсутність у відповідача інших дітей,     суд дійшов висновку,  що аліменти на утримання ОСОБА_3 потрібно визначити  у розмірі  ј частки  з усіх видів доходів відповідача  щомісяця,     до повноліття дитини.

 Враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України щодо порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи про стягнення аліментів, ч.3 ст. 88 ЦПК України, яка встановлює, що у разі  звільнення позивача, на користь якого ухвалено рішення, від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, суд присуджує стягнення  судових витрат, пов’язаних з розглядом справи,  з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 60, 84, 88, 130, 174, 212, 213-215, 224, 88 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1   задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  на користь  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання дитини:  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки  з усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 27.01.2011р. і до  повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 51 грн. в дохід держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення про стягнення аліментів в розмірі суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.    

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

Суддя:                                                                                          Турбіна Т. Ф.