Справа №  2-1535/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року  Ленінський районний суд м. Запоріжжя  у складі:

                          головуючого судді                       Турбіної Т.Ф.    

                                  при секретарі                       Кривицькій К.Л.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

В С Т А Н О В И В:

У січня 2011 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину. У позові зазначає, що з відповідачем перебувала у  шлюбі з 17.08.2001р. Від шлюбу мають неповнолітнього  сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням суду від 19.10.2010р. шлюб розірвано.   Син проживає разом з  позивачкою, яка самостійно його виховує.

Відповідач працює на ВАТ «Дніпроспецсталь». З 01.02.2009р. за його заявою з заробітної плати відраховується 25% на користь ОСОБА_1 на утримання сина.

Оскільки відповідач має право відкликати заяву, позивач вважає за необхідне стягнути аліменти з відповідача в судовому порядку.

 У зв’язку з викладеним просить стягнути з відповідача на свою користь на утримання дитини аліменти в розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня пред’явлення позову до повноліття дитини.

У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у  позовній заяві.  

Відповідач   повторно у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями.  Причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав.  

Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди   позивача  суд у судовому засіданні ухвалив провести заочний розгляд цієї справи за відсутністю  відповідача на підставі наявних у ній даних та доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  з наступних підстав.    

Як встановлено судом, 17.08.2001р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб.  Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3,  який народився 21.03.2001р., про що в книзі реєстрації народжень зроблено актовий запис за №247.   

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2010р. шлюб між сторонами розірвано.  

Неповнолітній ОСОБА_3  проживає з матір’ю,  яка самостійно його виховує.

Відповідач працює на ВАТ   «Дніпроспецсталь», з 01.02.2009р. за його заявою з заробітної плати відраховується 25% на користь ОСОБА_1 на утримання сина, що підтверджується довідкою ВАТ   «Дніпроспецсталь» №013 від 19.08.2010р.  

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України   батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.  

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.  

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.

Враховуючи, що відповідач  має постійне місце роботи,  стан його здоров’я та матеріальне становище    дозволяють йому виділяти кошти у розмірі 1/4 частки від його доходу на утримання сина, суд дійшов висновку позовні вимоги підлягають задоволенню.    

Враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України щодо порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи про стягнення аліментів, ч.3 ст. 88 ЦПК України, яка встановлює, що у разі  звільнення позивача, на користь якого ухвалено рішення, від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, суд присуджує стягнення  судових витрат, пов’язаних з розглядом справи,  з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 180-183,184 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 60, 84, 88, 130, 174, 212, 213-215, 367, 88 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

           Позов   ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_2,  який  проживає за адресою:АДРЕСА_1,   на користь  ОСОБА_1,  яка проживає за адресою АДРЕСА_2,   аліменти на утримання сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4,  у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно,  починаючи з 31.01.2011р. і до досягнення дитиною  повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120  грн.

Рішення про стягнення аліментів в розмірі суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.    

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України  шляхом подання через суд першої інстанції  апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення суду.

Суддя:                                                                                          Турбіна Т. Ф.