№2-1056/2007p.
РІШЕННЯ
ім'ям України
21травня 2007року. Совєтський районний суд м.Макіївки Донецької області у складі
головуючого: судді НІКІШИНА Ю.В.
при секретарі ШПАЧЕНКО С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в п.Ханженково м.Макіївки цивільну справу за
позовом ОСОБА_1
ДО ОСОБА_2
про стягнення боргу,
про визнання договору застави дійсним,
про звернення стягнення на житловий будинок і визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Представник позивач просить стягнути з відповідача борг 200 000 гривень за договором зауму від бберезня 2006року №7, визнати договір застави від бберезня 2006року №1/7 дійсним, тому що відповідач в строк не зареєстрував договір у нотаріуса, хоча всі основні умови договору були виконані обома сторонами. І оскільки борг не був повернутий своєчасно, просить звернути стягнення на заставне майно - житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1 і визнати за нею право власності на вказану квартиру і зобов'язати БТІ м.Донецька зареєструвати на неї квартиру.
Відповідач позов визнав у повному обсязі.
У судовому засіданніі встановлено.
Між сторонами був укладений договір займу №7 від бберезня 2006року на суму 200 000 гривень, за розпискою ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 гроші 200 000 гривень. Дата повернення боргу встановлена до 24грудня 2006року.
З метою забезпечення виконання договору займу сторони уклали договір про заставу №1/7 від бберезня 2006року, заставним майном є житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-проліжу від бберезня 2006року.
Договір застави, згідно ст.577 ЦК України, ОСОБА_3 повинний був посвідчити у нотаріуса, але він цього не зробив.
Згідно положень СТ.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як убачається з наданих письмових доказів, за договором застави сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, а тому договір слід визнати дійсним.
Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на
момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі: відповідач своєчасно не повернув борг, п.1.1. договору про заставу №1/7 від 6 березня 2006року передбачає звернення стягнення на заставне майно в разі невиконання договору займу №7 від бберезня 2006року, у зв'язку з чим суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 200 000 гривень - борг і визнати за позивачем право власності на заставне майно - житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі ст.220, 577, 589 ЦК України, ст.88, 213, 215 ЦПК України суд
ВИРІШИВ:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 200 ОООгривень (двісті тисяч).
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1ключи, технічний паспорт і домову книгу на житлову квартиру АДРЕСА_1.
Зобов'язати комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації м.Донецька зареєструвати на ОСОБА_1 житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір 1700гривень до державного бюджету, ЗОгривень оплата інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.