Справа №2-399/2007р. (№2-3492/2006р.)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 травня 2007року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді: Колодяжної І.М. при секретарі: Яшневій С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства „ Завод імені Малишева", третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

2006                        року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Державного підприємства „ Завод імені Малишева " про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 7348,80 грн. та моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн., заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 23.05.2006року в м. Харкові по вул. Полтавський шлях від вул.Комсомольське шосе в напрямку вул.Єлізарова в задню частину причепа ПГА-1 держномер НОМЕР_1 автомобіля ІЖ-2717 вантажний фургон, держномер НОМЕР_2, який належить позивачу, що зупинився перед регульованим перехрестям, в "їхав автомобіль МАЗ-3551, держномер НОМЕР_3, який належить відповідачу, під керуванням водія ОСОБА_4., що підтверджується постановою суду. Крім того, ОСОБА_1. внаслідок цієї пригоди вимушений був звертатися до правоохоронних органів, експертної установи, не міг реалізувати право власності на транспортний засіб, що виразилося в моральних стражданнях.

2007                        року позивач уточнив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1матеріальну шкоду у розмірі 13818, 80 грн. моральну шкоду у розмірі 2000 грн., на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 4000 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн., на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 3000 грн. та суму сплаченого ними судового збору у розмірі 156,00 грн.

Представник відповідача, позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що належним доказом щодо визначення суми реальних збитків, с причинених транспортному засобу внаслідок ДТП може бути лише експертний висновок, а не визначення загальної вартості причепу. З урахуванням того, що доданий позивачем до позовної заяви договір оренди транспортного засобу від 15.05.2006 року, укладений між фізичними особами ОСОБА_1. та ОСОБА_2 є нікчемним, бо не посвідчений нотаріально, тому включення позивачем до збитків суми упущеної вигоди за цим договором є незаконним і необгрунтованим, а сам він не може бути доказом у справі. Стосовно відшкодування вартості юридичних послуг, представник відповідача також заперечувала проти цих вимог, оскільки договір про надання юридичних послуг від 24.05.2006року не може бути доказом у справі, що підтверджує розмір спричинених збитків. Що стосується вимог відносно відшкодування моральної шкоди, то представник відповідача зазначає, що представниками позивачів не представлено доказів, які б підтверджували її наявність. Просила у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_4. у судове засідання не з "явився.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.05.2006 року близько 12-00 години в м. Харкові по вул. Полтавський шлях в районі будинку № 148 сталося зіткнення автомобіля МАЗ-5551 , держномер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4., із задньою частиною причепу ПГА-1 держномер НОМЕР_1 автомобіля ІЖ-2717 вантажний фургон, держномер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_3

Згідно з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.06.2006 року дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 23.05.2006 року, сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п. 13.1 Правил дорожнього руху України (а.с. 7, 8). Крім того, вину ОСОБА_4. в скоєнні ДТП 23.05.2006 року встановлено постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20.07.2006року (а. с. 9).

З висновку про вартість № Н-269 від 04.07.2006 року Харківської торгово-промислової палати, вартість причепу ПГА-1 держномер НОМЕР_1 складає 1000,00 грн. (ас. 10-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого утворює підвищену небезпеку.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 не надано доказів, підтверджуючих понесені ним витрати стосовно упущеної вигоди від оренди автомобіля з причепом за 10 місяців у розмірі 10000,00 грн., тому в цій частині позовні вимоги останнього задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ДП «Завод ім. В.О. Малишева» на користь ОСОБА_1суми матеріальних збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 13818 грн. 80 коп. підлягають частковому задоволенню. Стосовно вимог ОСОБА_2 щодо стягнення зДП «Завод ім. В.О. Малишева» матеріальних збитків у розмірі 4000 грн. 00 коп., вони задоволенню не підлягають, бо вони необгрунтовані та нічим не підтверджені.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов 'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що позивач ОСОБА_1був залишений без транспортного засобу, у зв 'язку з чим дуже переживав, тому в частині відшкодування моральної шкоди на його користь підлягає частковому задоволенню в сумі 200 грн. 00 коп., стосовно вимог ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн. 00 коп. та вимог ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн. 00 коп. -задоволенню не підлягають, оскільки останніми не надано достатньо доказів, що підтверджують наявність моральної шкоди, яку заподіяно їм діями ОСОБА_4

Також з ДП «Завод ім. В.О. Малишева» на користь ОСОБА_1підлягають стягненню витрати на проведення експертної оцінки у розмірі 118 грн. 80 коп.(а.с. 14).

Згідно квитанцій, що знаходяться в матеріалах справи, ОСОБА_1. при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 93 грн.  79 коп. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп., а також витрати на правову допомогу у розмірі 2700 грн. (а.с. 15-17), які відповідно до положень ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Таким чином, з ДП «Завод ім. В. О. Малишева» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню загальна сума у розмірі 4142 грн. 29 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ", суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовільнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Завод імені Малишева"на користь ОСОБА_1 3818 (три тисячі вісімсот вісімнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з Державного підприємства „Завод імені Малишева"на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 (двісті) грн.

Стягнути з Державного підприємства „Завод імені Малишева" на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 93 (дев "яносто три) гривні 49 коп.

Стягнути з Державного підприємства „Завод імені Малишева" на користь ОСОБА_1 сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО (тридцять) гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.