Справа № 1-38/2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2007 року Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Прищепи Т.П.
при секретарі Денисюку О.В.
з участю прокурора Сьомко Л.І
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Ємільчине справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Ємільчине, жителя с Льонівка, Ємільчинського району Житомирської області, поляка, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, призовника, за ст. ст. 198, 396 ч. 1 КК України, -
встановив:
12 серпня 2006 року в обідню пору доби неповнолітній ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 з метою вчинення крадіжки чужого майна, шляхом вийняття скла в частині віконної рами проникли в будинок ОСОБА_3, по АДРЕСА_1, звідки таємно викрали особисті речі та цінності які належали ОСОБА_3
Після скоєння крадіжкиОСОБА_4 20 серпня 2006 року розповівОСОБА_1 про вчинення ними крадіжки, а також показав речі та цінності, які викрали з будинку ОСОБА_3 Підсудний ОСОБА_1достовірно знаючи, що дані речі та цінності здобуті злочинним шляхом, придбав у ОСОБА_4золоті вироби: обручку, каблучку, жіночий перстень, три золоті ланцюжки, три золоті хрестики, мобільний телефон NOKIA 3120, та гроші в сумі 100 доларів США, які зберігав при собі. Через деякий час збув мобільний телефон NOKIA 3120 своїй матері, золоті вироби: обручку, каблучку, жіночий перстень, три золоті ланцюжки, три золоті хрестики - ОСОБА_5 гроші в сумі 100 доларів США ОСОБА_6 Підсудний достовірно знаючи про вчинення ОСОБА_4та ОСОБА_2 крадіжки речей та цінностей із будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, тобто вчинення злочину передбаченого ст. 185 ч. З КК України, недоніс в органи влади - зазделегідь необіцяно приховав тяжкий злочин.
8 судовому засіданні підсудний ОСОБА_1вину визнав повністю і пояснив суду, що
20 серпня 2006 року приїхав до своїх родичів, які проживають в АДРЕСА_2 Знаходячись в них спілкувався зОСОБА_4 який під час розмови сказав, що
має 100 доларів США, мобільний телефон, а також золоті вироби. Коли підсудний запитав де він
це все взяв,ОСОБА_4 розповів, що 12.08.2006 року він разом з ОСОБА_2 вчинили
крадіжку з будинку ОСОБА_3, також повідомив, що долари він хотів обміняти в магазині, але
йому їх не поміняли, необхідно продати золото та мобільний телефон. Підсудний погодився на
дану пропозицію та пообіцяв продати дані речі, а сто доларів обміняти на гривні, частину грошей
із збутих речей взяти собі. Після чого ОСОБА_1, знаходячись на дорозі по вул. Шевченка, смт
Ємільчине, виніс мобільний телефон NOKIA 3120 в синьому з сріблястим корпусі, 100 доларів
США однією купюрою, та золоті вироби, а саме три золоті ланцюжки, три золоті хрестики, один
золотий перстень жіночий з камнем рожевого кольору, золоту обручку широку, золоту каблучку.
Підсудний усвідомлював, що дані речі та цінності здобуті незаконно, тобто викрадені. ОСОБА_1
сказав, щоб за мобільний телефон він йому купив велосипед, на що він погодився. Також
ОСОБА_4. розповів, що з будинку викрали ножі, фотоапарат та інші речі, які саме не
пам'ятає. Золоті вироби знаходились в поліетиленовому кульку. Всі речі та цінності поклав в
кишеню верхнього одягу, поїхав додому в с Льонівка, Ємільчинського району Житомирської
області. ОСОБА_1в кінці вересня 2006 року, не пам'ятаючи якого числа, мобільний телефон віддав своїй сестрі ОСОБА_7, в жовтні 2006 року 100 доларів США віддав ОСОБА_6 за рахунок погашення боргу за куплений в нього автомобіль ГАЗ-63, і останній в нього не запитував звідки гроші і він йому нічого не говорив. Золоті вироби, а саме три золоті ланцюжки, три золоті хрестики, один золотий перстень жіночий з камнем рожевого кольору, золоту обручку широку, золоту каблучку в серпні місяці, коли був в смт Чуднів Житомирської області, маючи мету збуту, запропонував своїй тітці ОСОБА_5. Вона запитала звідки дані золоті вироби, на що відповів, що знайшов в с Льонівка на дорозі. Тітка погодилась і придбала золоті вироби, заплативши за них 320 грн. Дані гроші витратив на свої потреби, на продукти харчування, бензин до автомобіля. Про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вчинили злочин нікому не розповідав.
Крім визнання вини підсудним ОСОБА_1у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 198,396 ч. 1 КК України, його вина підтверджується:
а) показами потерпілих та свідків -
Потерпілі, ОСОБА_3 та ОСОБА_8, пояснили, що 12.08.2006 року знаходилися на весіллі в СШ № 2 смт Ємільчине. Залишили відкритим сейф для зберігання мисливської зброї, в якому знаходились і золоті речі та інші цінності. Повернулись до будинку біля 1 години ночі, через хвилин 30 помітили, що деякі речі відсутні і виявили крадіжку речей: трьох золотих обручок, золотого перстня, золотих ланцюжків в кількості три штуки, золотої пластини, фотоапарату, мобільного телефону, аудіоплеєр, дитячої гри "Дарц", іграшкових дитячих солдатиків, сонцезахисних окулярів, двох ножів, 100 доларів США, канцелярських товарів, сувеніру з ракушки, два радіокерованих автомобілі, м'яких іграшок. Віконна шибка в одному з вікон будинку була відсутня.
Неповнолітній, ОСОБА_1, який скоїв суспільно небезпечне діяння, пояснив, що 12.08.2006 року біля 16 години разом з ОСОБА_2 вчинили крадіжку з будинку ОСОБА_3, та викрали різні цінності та 100 доларів США. Через декілька днів, після вчинення крадіжки він розповів двоюрідному брату ОСОБА_1, що вчинили крадіжку викрали з будинку ОСОБА_3золоті речі та 100 доларів США, мобільний телефон, іграшки. Передав, ОСОБА_1 100 доларів США, мобільний телефон, та золоті вироби.
Свідок, ОСОБА_7, показала суду, що ОСОБА_1 є її рідним братом. В жовтні 2006 року, помітила у ОСОБА_1 мобільний телефон NOKIA 3120 блакитно-сірого кольору. Не запитувала звідки в нього даний телефон, думала, що це телефон бабусі, так як знала, що їй подарували мобільний телефон. Попросила ОСОБА_1 помінятись з нею телефонами. В кінці грудня 2006 року додому приїхали працівники міліції, від яких дізналась, що мобільний телефон, який дав їй брат крадений і вона даний телефон добровільно видала працівникам міліції.
Свідок, ОСОБА_9, пояснив суду, що ОСОБА_1є племінником його дружини та проживає в с Льонівка Ємільчинського р-ну. Також навчався в ПТУ № 30 с. Турчинівка і проживав у них. 25 серпня 2006 року з дружиною поїхали в с Льонівка. Коли поверталися, забрали з собою Войналовича ОСОБА_1. Підсудний запитав де можна реалізувати золоті вироби, свідок запитав, чи вони не крадені, ОСОБА_1відповів що знайшов. Порадились з дружиною і вирішили придбати золоті вироби, а саме: три золоті хрестики, три золоті ланцюжки, та три золоті обручки, за куплені речі заплатили 320 грн.
б) матеріалами справи -
· протоколом добровільної видачі від 22.12.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_7, добровільно видала мобільний телефон NOKIA 3120 і пояснила, що даний телефон їй дав ОСОБА_1(а.с. 96);
· протоколом добровільної видачі від 24.12.2006 року, з якого випливає, що ОСОБА_5, добровільно видала золоті вироби і пояснила, що дані вироби придбала в ОСОБА_1 (а.с. 101);
висновком експерта-спеціаліста від 18.01.2007 року з якого слідує, що вартість золотих виробів наданих на експертизу станом на 12.08.2006 року становить відповідно: обручка різьблена-513 гривнів; обручка з білою накладкою та каменем циркорію-169,20 гривнів; жіночий перстень з синтетичним каменем аметис-438,30 гривнів; ланцюжок кільцями звичайний-184,50
гривнів; ланцюжок кільцями з алмазною гранью-171 гривня; ланцюжок кручений-157,50 гривнів; хрестик маленький широкий-37,80 гривнів; хрестик великий широкий-85,50 гривнів; хрестик прямий-157,50 гривнів (а.с. 120-121);
· висновком експерта за № 5/25 від 19.01.2007 року, про вартість товарно-матеріальних цінностей які були викрадені з будинку ОСОБА_3 (а.с. 124-131);
· протоколом огляду речових доказів (а.с. 133-134);
· рапортом слідчого СВ Ємільчинського РВ УМВС, про те, щоОСОБА_4 передав ОСОБА_1 викрадені речі з будинку ОСОБА_3, пояснивши останньому, що майно здобуте злочинним шляхом (а.с. 122);
· рапортом слідчого СВ Ємільчинського РВ УМВС, про те, що ОСОБА_1дізнавшись про скоєння тяжкого злочину в органи влади не повідомив, чим необіцяно приховав тяжкий злочин (а.с. 141).
Суд, аналізуючи зібрані по справі докази вину підсудного вважає доведеною повністю, його дії кваліфікує за ст. ст. 198, 396 ч. 1 КК України, які виразилися в заздалегідь не обіцяному придбанні, зберіганні та збуті, завідамо одержаних злочинним шляхом матеріальних цінностей, та заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого злочину.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, за час проживання на території села скарг на підсудного від жителів не надходило, у зловживанні спиртних напоїв не помічений, раніше не судимий.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання підсудого є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудного в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудного, що вчинив злочин середньої тяжкості, суд прийшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудного без відбування покарання у відповідності до ст. 75 КК України.
По справі є витрати на проведення дактилоскопічної експертизи, які підлягають стягненню з підсудного.
По справі є речові докази, які підлягають поверненню потерпілим.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винниму вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 198, 396 ч. 1 КК України і призначити йому покарання:
за ст. 198 КК України - 1 (один) рік шість місяців позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 396 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити - 1 (один) рік шість місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України засудженого від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком терміном 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-
виконавчої системи;
2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирській області та повернуті потерпілому Левченку Олександру Михайловичу під розписку повернути потерпілому Левченку Олександру Михайловичу.
Судові витрати в сумі 105 (сто п'ять) гривень 57 копійок за проведення дактилоскопічної експертизи стягнути з засудженого ОСОБА_1. Одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601, банк УДК в Житомирській області, МФО 811039, р/р 35229005000096.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.