Справа №  2-1216/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            21 березня 2011 року Ленінський районний  суд м.Запоріжжя  у складі:  головуючого

           судді                          Козлової Н.Ю.

при секретарі           Франчук Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Запоріжжі  цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1 до ЗАТ „Страхова компанія 611” про стягнення виплати страхового відшкодування

в с т а н о в и в :

           ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ЗАТ „Страхова компанія 611” про стягнення виплати страхового відшкодування в розмірі 20590,04 гривні, посилаючись на те, що 27 травня 2010 року по вул. Портовій у м. Запоріжжі стався страховий випадок, в наслідок якого був пошкоджений застрахований автомобіль Кіа Маgеntis (реєстраційний номер-НОМЕР_1).  Відповідно до п. 12.1.1 Договору страхування у разі настання події , що має ознаки страхового випадку, Страхувальник   зобов'язаний негайно (безпосередньо з місця події) повідомити Страховика (представника Страховика) телефоном (611 цілодобовий номер, 8-800-500-611-0) або будь-яким іншим можливим способом, який дозволяє зафіксувати повідомлення. Якщо   Страхувальник   (довірена   особа,   водій   або   інша   особа, застрахованому засобі) не змогли зробити цього з об'єктивних причин безпосередньо з місця події (відсутність зв'язку в місті події, за станом здоров'я тощо), вони повинні надати підтвердження відсутності такої можливості та повідомити Страховика (представника Страховика) відразу, як тільки це стане можливим. Позивач, не мав можливості одразу повідомити Відповідача про настання страхового випадку. 28 травня 2010 року у телефонному режимі Позивач повідомив Відповідача про пошкодження застрахованого автомобіля. Згідно з п. 12.2 Договору страхування протягом 3 (трьох) робочих днів з дати настання події, що має ознаки страхового випадку, Страхувальник повинен надати Страховику  заяву-повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку.

Отже, 29 травня 2010 року Позивач подав заяву-повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, в якій указав, що при виїзді з гаража, під поривом вітру, почала зачинятися права стулка воріт та вдарила передню праву частину автомобіля. Всі документи, необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування   були передані  Відповідачу 29 травня 2010 року.   

30 червня Позивач отримав лист вих. № 700 від 24 червня 2010 року, в якому Відповідач відмовляє у виплаті страхового відшкодування у зв'язку із пошкодженням автомобіля Кіа Маgеntis (реєстраційний номер - НОМЕР_1) які були отримані 27 травня 2010 року на вул. Портовій у м. Запоріжжі. Відповідач не вважає що дана подія має ознаки страхового випадку, вважаючи що Позивачем не були вжиті заходи безпеки передбачені п. 10.3.1 Договору страхування.

Не погоджуючись   з даним висновком, позивач  вважає,  що Відповідач порушує свої зобов'язання за Договором страхування, що суперечить нормам ЦК України.  Таким чином, позивач просить суд  стягнути з ЗАТ „Страхова компанія 611” суму страхового відшкодування в розмірі  20590,04 гривні, а також судові витрати, які були понесені позивачем при зверненні до суду.

           Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував,  суду пояснив, що позивачу було відмовлено на підставі не виконання зобов'язання щодо виконання умов пункту 12.1.1 Договору страхування,  згідно якого у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, тобто, Страхувальник (довірена особа, водій або інша особа, що знаходиться в застрахованому транспортному засобі) зобов'язаний негайно (безпосередньо з місця події) повідомити про це Страховика (представника Страховика) за телефоном (611 цілодобовий номер, 8 800 500 6110) або будь-яким іншим можливим способом, який дозволяє зафіксувати повідомлення. Якщо Страхувальник (довірена особа, водій або інша особа, що знаходиться в застрахованому транспортному засобі) не могли зробити цього з об'єктивних причин безпосередньо з місця події (відсутність зв'язку в місці події, за станом здоров'я тощо), вони повинні надати доказ відсутності такої можливості та повідомити Страховика (представника Страховика) відразу, як тільки це стане можливим.

Разом з тим, представник відповідача довів суду, що позивачем не надано доказів, які підтверджували б неможливість повідомити безпосередньо з місця події відповідача про настання події, що має ознаки страхового випадку. Крім того, вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасну виплату відповідачем страхового відшкодування навіть за умовами самого пункту 19.3 Договору страхування не можуть бути задоволені, оскільки відповідачем виконано зобов'язання щодо виконання умов договору страхування. Тому вважає не можливим задовольнити вимоги позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення  сторін, суд дійшов до висновку, що  позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено у судовому засіданні, 10 грудня 2009 року між позивачем і відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 61/241,  предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Кіа Маgеntis  (реєстраційний номер - НОМЕР_1).

29 травня 2010 року Позивачем було подано заяву-повідомлення про, подію що має ознаки страхового випадку, а саме пошкодження застрахованого автомобіля, які за наданою інформацією були отримані 27 травня 2010 року.

24 червня 2010 року відповідачем (ЗАТ «Страхова компанія 611») було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за заявленим випадком, який стався 27 травня 2010 року на вул. Портовій у м. Запоріжжя, оскільки позивачем не виконано зобов'язання щодо виконання умов договору страхування.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування"  передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати   допомогу,   виконати   послугу   тощо),   а   страхувальник  зобов'язується  сплачувати  страхові   платежі  у  визначені  строки  та  виконувати  інші  умови договору.

Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно вимог чинного законодавства для страховика виплата страхового відшкодування це не ступінь відповідальності, а договірне зобов'язання. В свою чергу особа, якій виплачують страхове відшкодування, право його вимагати отримує виходячи з умов договору.

Статтею 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування» визначені підстави для відмови в здійсненні страхової виплати та вказано, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до пункту 17.1.5 договору страхування, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є: неповідомлення страхувальником страховика у строк, передбачений Розділом 12 цього Договору, про настання події, що має ознаки страхового випадку без поважних причин та/або створення страховику (представнику Страховика) перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Таким чином, позивачу відмовлено на підставі не виконання зобов'язання щодо виконання умов пункту 12.1.1 Договору страхування, згідно якого у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, Страхувальник (довірена особа, водій або інша особа, що знаходиться в застрахованому транспортному засобі) зобов'язаний негайно (безпосередньо з місця події) повідомити про це Страховика (представника Страховика) за телефоном (611 цілодобовий номер, 8 800 500 6110) або будь-яким іншим можливим способом, який дозволяє зафіксувати повідомлення. Якщо Страхувальник (довірена особа, водій або інша особа, що знаходиться в застрахованому транспортному засобі) не могли зробити цього з об'єктивних причин безпосередньо з місця події (відсутність зв'язку в місці події, за станом здоров'я тощо), вони повинні надати доказ відсутності такої можливості та повідомити Страховика (представника Страховика) відразу, як тільки це стане можливим.

Разом з тим, позивачем не надано доказів, які підтверджували б неможливість повідомити безпосередньо з місця події відповідача про настання події, що має ознаки страхового випадку.

Щодо стосується  вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи за кожний день прострочення виплати страхового відшкодування, то згідно ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає зі змісту або з суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом, а відповідно до абзацу 16 частини четвертої статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування повинен містити права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

На виконання вимог абзацу 16 частини четвертої статті 16 Закону України «Про страхування», пунктом 19.3 Договору страхування уже передбачена відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування пеня в розмірі 0,01 % від суми, яка підлягає виплаті за кожен день прострочення, але не більше 10 % заборгованості

        Проте, посилаючись на вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», Позивачу слід було мати на увазі, що цей Закон встановлює загальні підстави відповідальності за порушення прав споживачів. Але відносини, що виникають під час виплат страхових відшкодувань на підставі договорів страхування, належать насамперед  до  договірних  відносин,   а  тому   під  час   вирішення   питання  про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами страхування необхідно застосувати статтю 625 Цивільного кодексу України, яка встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування, тобто це договірні відносини, за порушення яких передбачена майнова (фінансова) відповідальність у формі пені, неустойки тощо.

           Таким чином, аналізуючи в сукупності надані суду  докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно страхового відшкодування  є  не обґрунтованими, тому не  підлягають задоволенню..

Керуючись статтями  27, 31, 128, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу, та у відповідності ст..6, 526, 625, 638, 991, 992 Цивільного кодексу України, статтями 6, 8, 16, 26 Закону України "Про страхування",   суд

В и р і ш и в :

          У позові  ОСОБА_1  до ЗАТ „Страхова компанія 611” про стягнення виплати страхового відшкодування – відмовити.

Апеляційна скарга  на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                          Козлова Н. Ю.