Справа № 2-а-573/11

                                                           П О С Т А Н О В А

                                                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 року суддя Шишацького районного суду Полтавської області Савченко Л.І., розглянувши в порядку скороченого провадження у залі суду в смт Шишаки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання провести перерахунок пенсії та виплатити недоплачене підвищення до пенсії дитині війни, -

                                                          В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у березні 2011 року звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області, у якому прохала визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов»язати відповідача провести перерахунок пенсії та виплатити недоплачене підвищення до пенсії дитині війни за період з 12 серпня 2010 року по день розгляду справи у суді, посилаючись на вимоги ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно якої, їй, як особі, що має статус "Дитини війни", з 12 серпня 2010 року повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.  Однак така допомога виплачувалася у неповному обсязі, а тому дії управління Пенсійного Фонду України в Шишацькому районі Полтавської області щодо непроведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії  з 12 серпня 2010 року по день розгляду справи, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є протиправними і такими, що суперечать Конституції України та Законам України.

Ухвалою суду від 31 березня 2011 року позовні вимоги позивача до управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання провести перерахунок пенсії та виплатити недоплачене підвищення до пенсії дитині війни за період з 12 серпня 2010 року по 21 вересня 2010 року залишені без розгляду у зв’язку з пропуском стоку звернення до суду.

 Представник відповідача управління Пенсійного Фонду України в Шишацькому районі Полтавської області направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову, в яких зазначив, що згідно ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Посилався на ст.19 Конституції України зі змісту якої випливає, що орган  державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах №8-2 від 30.04.2002 року основними засадами управління є ефективне та цільове використання коштів, інших коштів, призначених для виплати пенсій. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних витрат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зазначив, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що особам, які мають статус "Дитини війни", до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір цього підвищення був врахований у 2008 і позивачу виплачується 10 % від прожиткового мінімуму відповідно до діючого законодавства до цього часу.

Також зауважив, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункова величина для підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених на підставі норм цього Закону. Таким чином не можна застосовувати величину мінімальної пенсії за цим Законом для обрахування підвищення до пенсії дітям війни, оскільки підвищення до пенсії та пенсія є різними категоріями пенсійних виплат. У зв»язку з тим, що ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено здійснення фінансового забезпечення державних соціальних гарантій за рахунок коштів Державного бюджету, а законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вище норм Закону, не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів та джерел, в якому порядку, вважає, що такі виплати є нецільовим використанням коштів Пенсійного фонду України, а отже і порушенням чинного законодавства, тому прохав відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.10).

Суддя, розглядаючи справу відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, дійшов до висновку про задоволення позову за період з 22 вересня 2010 року по день розгляду справи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 12 травня 1997 року та довідкою Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації № 01-15/981-04 від 18 березня 2011 року, відповідно до якої позивач включений до Єдиного Державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, та має статус дитина війни (а.с.6-7).

Згідно із вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нормою якою встановлено, що особам, які мають статус "Дітей війни", пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, особа має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме - на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).

Вимоги позивача про зобов»язання нарахувати та виплатити відповідачем недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком з 22 вересня 2010 року по день розгляду справи суд вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена не була і будь-які зміни у зазначений Закон не вносилися. У зв’язку з цим, нараховуючи пенсію у 2010-2011 роках, відповідач мав діяти у відповідності із вимогами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до його пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з нормою ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 8 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина, безпосередньо на підставі Конституції України, гарантується. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Виходячи з цього, доводи відповідача - управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, що мають статус "Дітей війни", не є підставою для ненарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії або до щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а також відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, судом встановлено, що позивач, згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається тільки за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. З огляду на це, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених на підставі норм цього Закону, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, не є підставою для відмови у реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої у ст. 64 Конституції України, та права на отримання доплати до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Також суд не може погодитися з доводами відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог з підстав невизначеності на законодавчому рівні, і тому відсутності, органу, на який покладено обов'язок із здійснення виплат по нарахованому підвищенню до пенсій особам, які мають статус "Дитини війни", виходячи з наступного. Так, сам орган з виплати пенсій - Пенсійний Фонд України, діє на підставі Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року за № 121/2001. Згідно з п. 15 цього Положення, Фонд здійснює свої повноваження через свої територіальні управління. Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок з нарахування та виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 покладено на управління Пенсійного Фонду України в Шишацькому районі Полтавської області, за місцем її мешкання.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача щодо відсутності грошових коштів на забезпечення доплати до пенсії позивачу у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з наступного.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Цією ж нормою Основного Закону України держава взяла на себе обов'язок забезпечення реалізації громадянами своїх конституційних прав. Нормою ч. 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист у старості та у інших випадках, передбачених Законом. У нормах Закону України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано закріплене у ч. 1 ст. 46 Конституції України право на соціальний захист у старості громадян, які мають соціальний статус "Дитини війни", у вигляді доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.  Згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до Законів України. Відповідно до вимог абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року за № 121/2001, Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади. Згідно з цим Положенням, на Пенсійний Фонд України покладено обов'язок з призначення пенсій, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і у повному обсязі фінансування та виплати пенсій. Пунктом 1.1. Положення про управління Пенсійного Фонду України у районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30 квітня 2002 року за № 8-2, встановлено, що управління Пенсійного Фонду України у районах, містах і районах у містах, є органами Пенсійного Фонду України, які підвідомчі відповідно головним управлінням цього Фонду в автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також встановлено те, що управління Пенсійного Фонду України у районах, містах і районах у містах, створюють єдину систему органів Пенсійного Фонду України та мають своїм завданням забезпечення призначення та виплату пенсій. Таким чином, як видно із наведених нормативно-правових актів, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного Фонду України.

Враховуючи те, що згідно з нормою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" держава взяла на себе обов'язок з виплати позивачеві доплати до його пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, виконання якого поклала на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний Фонд України, що діє через свій місцевий орган - управління, яке зі свого боку не вчинило жодної дії з нарахування позивачеві грошових коштів та їх сплату, суд вважає, що відповідач - управління Пенсійного Фонду України в  Шишацькому районі Полтавської області, не виконав своїх обов'язків без поважних причин. Суд вважає, що відповідачем, у порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку з нарахування та виплати позивачеві доплати до його пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. З цих підстав, вважає за необхідне визнати протиправною діяльність управління Пенсійного Фонду України в Шишацькому районі Полтавської області по невиконанню вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з  22 вересня 2010 року по день розгляду справи,  яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання ним доплати до пенсії.   

Судові витрати по справі слід розподілити у відповідності до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України.     

Керуючись ст.ст. 22, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст.ст. 7-14, 71, 94, 159-163, 183-2, 186 КАС України, - 

                                                        П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області з нарахування та сплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної доплати до її пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % від мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за 2010 рік за період з 22 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року та за 2011 рік за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду прийнята в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.   

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Шишацький районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.   

Суддя                                                                                                                     Л.І.Савченко