Справа № 2-а-632/11

                                                           П О С Т А Н О В А

                                                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 квітня 2011  року  Шишацький  районний суд Полтавської області у складі головуючого - судді  Савченко Л.І., розглянувши в порядку скороченого провадження у залі суду в смт Шишаки адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-

                                                         В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у березні 2011 року звернулася  до суду з  позовною заявою, в якій прохала визнати неправомірними дії відповідача - управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області щодо перерахунку їй пенсії та зобов'язати відповідача усунути порушення її прав і провести перерахунок пенсії починаючи з 01 лютого 2011 року у відповідності з вимогами п.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-1V та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

В обґрунтування своїх позовних  вимог зазначила, що 07 лютого 2011 року звернулася  до управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області з заявою про перерахунок пенсії, у зв»язку з тим, що відпрацювала додатково повні два роки (24 місяці) з часу призначення пенсії і відповідно до вимог п.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058 IV та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» має право на перерахунок пенсії. Повторно звернулася до УПФ України в Шишацькому районі Полтавської області 01 березня 2011 року з проханням донарахувати і виплатити належну їй пенсію з 01 лютого 2011 року і проводити в подальшому правильне її нарахування на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, однак отримала відмову з  посиланням на спільний лист Міністерства праці та Пенсійного фонду України.

Представник відповідача  надіслав до суду заперечення проти позову, в яких прохав розглядати справу за його відсутності та зазначив, що останній перерахунок пенсії позивачці здійснено 01.02.2009 року. Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» виключно цим законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/08 визнані неконституційними зміни, внесені до ст. 42 Закону, у зв»язку з чим 22.05.2008 року відновилася попередня редакція частини 4 цієї норми, яка передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться на раніше, ніж через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону. Частина 1 ст. 42 Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року. Положення щодо застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії міститься у ч.2 ст. 40 Закону, на яку ст. 42 Закону не посилається. Крім того, зазначений показник застосовується при призначенні пенсії, а не при її перерахунку. В задоволенні позову прохав відмовити.

Суддя, розглядаючи справу відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції  та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Постановою КМ України від 24.10.2007 № 1261, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N1261, постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим Постановою Пенсійного фонду від 25.02.2008 року № 5-5.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Пунктом 26 ст. 71 Закону України про Державний бюджет на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ч.4. ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № І07-У1 були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 107) передбачала проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визнавався згідно ст. 40 Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 10 пункту 35 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема до частини 4 статті 42.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом № 107, згідно якої у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, відповідно до якої для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

З огляду на те, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, то врахуванню підлягає і заробітна плата (дохід) отримана позивачем після призначення пенсії – до 2010 року.

Судом встановлено, що позивач  знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 29 серпня 2002 року. Позивачу була призначена пенсія за віком з 21.01.2005 року.

Перебуваючи на пенсії, позивач продовжує працювати по даний час, що підтверджується відповідним записом у її трудовій книжці (а.с.6-7). Останній перерахунок пенсії було здійснено позивачу зі стажу 01 лютого 2011 року.

У зв'язку з тим, що позивач є працюючим пенсіонером та після призначення пенсії має більше 24 місяців страхового стажу, вона має право на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення  пенсії, що передбачено ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач у лютому 2011 року звернулася  до відповідача з письмовою заявою та відповідними документами на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-1Vта п.п. З п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», однак відповідач, визнаючи право позивача на перерахунок пенсії в 2011 році з врахуванням стажу та заробітку, при цьому використовує для перерахунку показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки за 2007 рік у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян».

У відповідності до п.4 ст. 4 ЦК України постанови Кабінету Міністрів України є актами цивільного законодавства. До повноважень Кабінету Міністрів України, визначених ст. 116 Конституції України, зокрема, належить забезпечення проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Порядок здійснення зазначеного перерахунку був визначений пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме: «у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону (1058-15) продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону ( 1058-15 ), із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону ( 1058-15 ) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону ( 1058-15 )».

Як вбачається зі змісту ч.1 ст. 27, ст.40 Закону №1058-ІV, при розрахунку заробітної плати (доходу), що є перемінною у формулі, за якою визначається розмір пенсії, враховується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії та відповідно його перерахунком за ч.4 ст. 42 зазначеного Закону.

Проте, відповідачем  перерахунок пенсії позивачу у 2011 році був здійснений із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, а не із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії та відповідно його перерахунком за ч.4 ст. 42 Закону №1058-ІV.

Також суд зазначає, що відповідно до абз. 6 ч.2 ст. 40 Закону №1058-ІV, у разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Посилання відповідача на положення пп.3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 судом до уваги не приймаються, оскільки  відповідно до абз. 7 ч.2 ст. 5 Закону №1058-ІV умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат визначаються виключно цим Законом.

Крім того, пп.3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 суперечить вищезазначеним положенням Закону №1058-ІV.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, Міністерство праці та соціальної політики України і Пенсійний фонд України Конституцією та законами України не уповноважені своїми листами змінювати зміст законів України, звужуючи при цьому обсяг прав громадян, а тому відповідач не може обґрунтовувати законність своїх дій спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009 року №20/0/18-09/039 та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №4096/02-01.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.   

У відповідності з положеннями Конституції України зміст та обсяг існуючих прав і свобод не може бути звужений при прийнятті нових чи внесенні змін у діючі закони (ч.З ст. 22 Конституції) конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Україні встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, і юридичними засобами - здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, що закономірне призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсій у 2011 році відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та які відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік , не має під собою правового обґрунтування, не підкріплене посиланнями на норми чинного законодавства і є всього лише спробами незаконно звузити права працюючих пенсіонерів і в 2011 році перераховувати пенсію в заниженому розмірі.

Проведений відповідачем  перерахунок пенсії позивачу у 2011 році, виходячи із показників заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески при призначенні пенсії та їх перерахунку з урахуванням стажу та заробітку, набутого після призначення пенсії, відповідно до роз'яснень спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №120/0/18-09/039 та № 4096/02-01 від 11 березня 2009 року, тобто врахування показника заробітної плати для обчислення пенсії за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., є безпідставним з огляду на недоведеність приписів зазначених листів вимогам Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу  пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправними, оскільки не відповідають вищевказаним вимогам закону. Позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії та відповідно його перерахунком за ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 лютого 2011 року, а тому позовні вимоги  позивача підлягають частковому  задоволенню.

Судові витрати по справі слід розподілити у відповідності до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України.      

Керуючись ст.ст. 6, 19, 68 Конституції України, ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 7-14, 71, 94, 122, 159-163, 186 КАС України, суд, - 

                                                             П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області щодо проведення ОСОБА_1  перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік (1197,91 грн.).

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області  провести з 01 лютого 2011 року перерахунок пенсії ОСОБА_1  відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від стажу та заробітку позивача із застосуванням показника  середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік та  провести відповідні виплати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 грн. 70 коп..

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Шишацький районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.   

Суддя                                                                                                                   Л.І.Савченко