Справа № 2-148/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

07 квітня 2011 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                      Сиротенко Г.  Г

при секретарі                              Лютій  О.  В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа: Відділ Держкомзему у Криворізькому районі Дніпропетровської області про  визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вище вказаним позовом та, уточнюючи позов,   просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3182 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку  та ведення особистого підсобного господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 5,630 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що згідно державних актів на право власності  на земельну ділянку її тітці ОСОБА_2 належали земельна ділянка площею 0,3182 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 5,630 га, яка розташована за адресою: Криворізький район Дніпропетровська область Глеюватська сільська рада. 30 вересня 2003 року ОСОБА_2 написала заповіт, згідно якого після смерті заповідала все своє мано позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 року її тітка ОСОБА_2. померла. Після її смерті відкрилася спадщина на вище зазначені земельні ділянки. У встановлений законом шестимісячний термін 11.06.2009 року вона звернулась до Шостої Криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як на земельну ділянку площею 5,630 га, яка розташована  на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області відсутній документ, який би підтверджував право власності – державний акт на право приватної власності  на землю, а також в державному акті на право власності на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1  на плані меж земельної ділянки вбачаються виправлення. З метою одержання дублікату державного акту на право приватної власності на землю вона звернулась до відділу Держкомзему у Криворізькому районі Дніпропетровської області, але їй було відмовлено в зв’язку з тим, що ОСОБА_2. померла і на її ім’я виготовити дублікат державного акту на право приватної власності на землю немає підстав, оскільки зі смертю ОСОБА_2 втратила свою  правоздатність.  

Сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.  

Позивач надала суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі,  позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с. 30).

Від відповідача - Глеюватськї сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області надійшла заява від 04.03.2011 року № 9/2.09-125 щодо розгляду справи за відсутності представника сільради, проти задоволення позовних вимог не заперечували (а.с.29).

Від третьої особи - Відділу Держкомзему  у Криворізькому районі Дніпропетровської області, які також належним чином були повідомлені  про час та місце розгляду справи, надійшла заява від 14.03.2011 року №182/16-04, в якій просили  справу розглядати у відсутності третьої особи, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили визнати за позивачем право власності на спадщину за заповітом.

          В зв’язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі,  відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.   

Дослідивши докази, які містяться в письмових матеріалах справи, та  давши їм належну оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних законних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року  померла ОСОБА_2, що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1  (а.с. 13).

За життя ОСОБА_2  належали земельна ділянка площею 0,3182 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташована по АДРЕСА_1, на підставі рішення Глеюватської сільської ради від 26.07.2001 року,  що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №042299, виданого 27.01.2004 року (а.с. 7) та земельна ділянка площею 5,630 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, на підставі розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації №194-р від 17 березня 2003 року, що підтверджується копією Держаного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП №117012, виданого 25.03.2003 року (а.с.8) .

Згідно заповіту від 30 вересня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3. 30 вересня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі за № 5260, ОСОБА_2. заповіла усе її майно ОСОБА_1  (а.с.5).

Відповідно до вимог ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Частиною 1 ст. 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїм спадкоємцем одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2,  але постановою №254/02-31 від 08.02.2011 року  державний нотаріус Шостої Криворізької державної нотаріальної контори  відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв’язку з ненаданням документів про належність майна спадкодавцеві. В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії зазначено, що заявником не було надано документу,  який би підтверджував право власності померлої ОСОБА_2. на земельну ділянку площею 5,630 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, а в наданому державному акті на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 мають місце підчистки і виправлення (а.с.21).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємця, при цьому відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини – його смерті, і не припинилися внаслідок його смерті.

З метою одержання дублікату державного акту на право приватної власності на земельну ділянку позивач звернулася до відділу Держкомзему Криворізького району Дніпропетровської області, однак їй було повідомлено, згідно листа №403 від 17.09.2010 року, у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 померла,  на її ім’я виготовити дублікат державного акта не право власності на землю немає підстав, оскільки зі смертю ОСОБА_2. втратила свою правоспроможність (а.с.15).

Факт належності за життя ОСОБА_2 земельної ділянки площею  5,630 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, на підставі розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації №194-р від 17 березня 2003 року, крім копії державного акту на право власності на землю, підтверджується також витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку, видану відділом Держкомзему Криворізького району Дніпропетровської області від 31.07.2009 року(а.с.9),  а також довідкою про відсутність обмежень та обтяжень на зазначену земельну ділянку, видану Криворізьким міським відділом ДРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 08 липня 2010 року (а.с.11).  

Факт належності земельної ділянки площею 0,3182 га  у межах згідно з планом для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована по АДРЕСА_1  на підставі  Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП №042299, виданого ОСОБА_2 27 січня 2004 року Глеюватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області ніким не оспорюється.  

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відсутність оригіналу державного акту про право власності на земельну ділянку та наявність в державному акті підчисток та виправлень, на підставі яких ОСОБА_2 належали за життя земельні ділянки унеможливлює прийняття позивачем  спадщини в загальному порядку шляхом видання нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, чим порушується право позивача як спадкоємця, у зв’язку з чим, суд вважає за необхідне задовольнити її вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 60, 174, 212, 215, ЦПК України, ст.ст. 15-16, 1216, 1218, 1223, 1225  ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа: Відділ Держкомзему у Криворізькому районі Дніпропетровської області про  визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом  – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на земельну ділянку площею 0,3182 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер 1221882000013010018, та на земельну ділянку  площею 5,630 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221882000:01:001:1172.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення  протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:Г.  Г.  Сиротенко