УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 7-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
28 вересня 2006 року Справа № 12\269
За позовом: Закритого акціонерного товариства „Шляхо-будівельне управління № 14”
14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 35
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АМК”
15600, Чернігівська область, м. Мена, вул. 8 Березня, 19
Предмет спору: про стягнення заборгованості 5715 грн. 62 коп.
Суддя Лавриненко Л.М.
Представники сторін:
позивач: Войло С.М. –представник, довіреність № 959 від 25.09.2006 року, - був присутній в судовому засіданні 26.09.2006 року, Фісун М.В. –юрист, довіреність № 365 від 11.05.2006 року, був присутній в судовому засіданні 28.09.2006 року.
відповідач: Костіна Н.М. –представник, довіреність № 7 від 01.09.2006 року, була присутня в судовому засіданні 26.09.2006 року. В судове засідання 28.09.2006 року представник відповідача не з’явився.
Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 26.09.2006 року по 28.09.2006 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 5562 грн. 65 коп. боргу за надані послуги по перевезенню вантажу, згідно товарно-транспортної накладної від 9-10 жовтня 2004 року ОЗЧН № 010338 до подорожнього листа № 300031, які були здійсненні автомобілем МАЗ 543208 номерний знак 07285 та 3 % річних в сумі 152 грн. 97 коп. за прострочку оплати.
Представники сторін в судовому засіданні заявили усне клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги.
В судовому засіданні 26.09.2006 року представник відповідача проти позовних вимог заперечував. В поданому відзиві на позов відповідач зазначив, що відповідно до товарно-транспортної накладної серії ОЗЧН № 010338 від 9-10.10.2004 року позивачем була нарахована сума за надані автотранспортні послуги 3246 грн. 53 коп. без ПДВ. Товариство відповідача платіжним дорученням № 449 від 22.08.2006 року оплатило позивачу 3895грн. 84 коп. за надані послуги перевезення згідно товарно-транспортної накладної № 010338 від 9.10.2004 року та рахунку № 200857 від 08.10.2004 року, в т.ч. ПДВ 649 грн. 31 коп. Відповідач також зазначає, що вимоги позивача щодо сплати рахунку від 05.08.2004 року № 200787 стосовно оплати відрядження та рахунків № 200856 від 08.10.2004 року (доплата до рахунку № 200766), № 200858 від 11.10.2004 року ніколи позивачем не надавались (окрім отримання їх в додатку до претензії), зазначені суми не узгоджувались при укладенні договору по перевезенню. Виходячи з вищевикладеного відповідач вважає, що станом на 23.08.2006 року сторонами повністю узгоджена вартість послуг по перевезенню та заборгованість сплачена відповідачем. Вимоги ж позивача щодо стягнення трьох відсотків річних відповідач вважає безпідставними, оскільки сторонами не було узгоджено строку оплати наданих послуг.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін , з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:
Товариство відповідача 08.10.2004 року відповідно до листа № 22 звернулось до товариства позивача виділити автотранспортний засіб для перевезення комбайна.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Пунктом 3 ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з товарно-транспортною накладною від 9-10 жовтня 2004 року ОЗЧН № 010338 до подорожнього листа № 300031, автомобілем МАЗ 543208 номерний знак 07285 ММ під керуванням Семенец М.В. були виконані послуги для перевезення комбайна.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 9-10 жовтня 2004 року ОЗЧН № 010338 до подорожнього листа № 300031 між сторонами було укладено договір перевезення .
В товарно-транспортній накладній від 9-10 жовтня 2004 року ОЗЧН № 010338 до подорожнього листа № 300031 позивачем визначено вартість наданих послуг по перевезенню комбайна –3246 грн. 53 коп. без врахування ПДВ, будь-яких інших вимог щодо оплати послуг перевезення позивачем в товарно-транспортній накладній не зазначено. Таким чином сторонами було досягнуто згоди щодо ціни по наданих послугах перевезення - 3246 грн. 53 коп. без врахування ПДВ. З урахуванням ПДВ ця сума становить 3895 грн 84 коп.
08.10.04р. позивачем було виписано відповідачу рахунок № 200857 на оплату послуг перевезення на суму 3895 грн 84 коп.
Строк оплати наданих позивачем послуг по перевезенню сторонами не було визначено.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо сторонами не визначено строк виконання зобов’язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час, а боржник зобов’язаний виконати вимогу кредитора на протязі семи днів з моменту пред’явлення вимоги кредитором.
21.08.2006 року позивачем було направлено відповідачеві претензію № 786 з вимогою оплати наданих послуг по перевезенню згідно накладної від 9-10 жовтня 2004 року ОЗЧН № 010338 до подорожнього листа № 300031 в сумі 3895 грн. 84 коп. з урахування ПДВ. Також позивач в поданій претензії пред’явив відповідачу вимогу щодо плати рахунку № 200856 на суму 1558,81 грн., рахунок № 200858 на суму 36 грн. від 11.10.2004 року та рахунок за відрядження № 200787 на суму 72 грн. від 05.08.2004 року. Всього на загальну суму 5562,65 грн.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Відповідно до пред”явленої вимоги , відповідач зобоВ2язаний був здійснити оплату послуг перевезення до 28.08.06р.
Як свідчать матеріали справи та надані відповідачем докази, відповідач платіжним дорученням № 449 від 22.08.2006 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, сплатив позивачу 3895 грн. 84 коп.
З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що відповідач свої зобов”язання щодо оплати наданих позивачем послуг перевезення згідно товарно-транспортною накладною від 9-10 жовтня 2004 року ОЗЧН № 010338 до подорожнього листа № 300031 на суму 3895 грн. 84 коп. виконав в повному обсязі.
Вимоги позивача щодо стягнення витрат на відрядження в сумі 72 грн згідно рахунку № 200787 від 05.08.04р., витрат на відрядження в сумі 36 грн згідно рахунку № 200858 від 11.11.04р. та стягнення 1558 грн 81 коп доплати до рахунку № 200766 згідно рахунку № 200856 від 08.10.04р., задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.916 Цивільного кодексу України , за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Як встановлено судом, при укладенні договору перевезення , сторонами в товарно-транспортній накладній від 9-10 жовтня 2004 року ОЗЧН № 010338 до подорожнього листа № 300031 визначена вартість наданих послуг по перевезенню комбайна –3895 грн 84 коп .
Умовами договору перевезення не було покладено на відповідача відшкодування витрат на відрядження. Рахунок № 200856 від 08.10.04р. на суму 1558 грн 81 коп виставлений як доплата до рахунку № 200766, який не є предметом дослідження у даній справі.
Доказів досягнення між сторонами згоди щодо здійснення відповідачем оплати витрат на відрядження , чи досягнення між сторонами згоди щодо зміни вартості провізної плати позивач суду не надав. У відповідності до ст.. 526 Цивільного кодексу України одностороння зміна умов договору не допускається.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 152 грн. 97 коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три відсотки річних з простроченої суми.
Враховуючи, що при укладенні договору перевезення сторонами не було визначено строк оплати наданих позивачем послуг по перевезенню, а в силу ст. 530 Цивільного кодексу України, боржник зобов’язаний виконати вимогу кредитора на протязі семи днів з моменту пред’явлення вимоги кредитором та приймаючи до уваги, що претензія щодо оплати наданих послуг по перевезенню була направлена позивачем 21.08.2006 року, а суму боргу відповідач оплатив 22.08.2006 року, (тобто в межах 7 днів), платіжним доручення № 449 у розмірі 3895 грн. 84 коп., суд доходить висновку, що відповідачем не була допущена прострочка виконання зобов”язання , а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 152 грн. 97 коп. є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 909,916 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Л.М.Лавриненко