Справа № 2-108/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді   Гандзій Д.М.,

при секретарі           Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «АББО», за участю 3-їх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,  -

ВСТАНОВИВ :

        У квітні 2010 року, позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що 18.04.2007 року, о 14.35 годин, на 20 км. + 62 км. об’їзної дороги Овідіопольського району Одеської області, сталася ДТП, внаслідок якої, автомобіль МАЗ д/н НОМЕР_2 який належить відповідачу ТОВ фірма «АББО»під керуванням водія                        ОСОБА_3, при перестроюванні, рухаючись в одному напрямку з автомобілем марки «Шкода»д/н НОМЕР_1, який належить позивачці, під керуванням водія ОСОБА_2, який знаходився праворуч, не надав йому переваги у русі, внаслідок чого скоїв з ним зіткнення, в результаті якого автомобіль позивачки «Шкода»д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, чим спричинив матеріальні збитки, які згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 15195, призначеної згідно ухвали Овідіопольського райсуду, склали –12870,07 грн., які позивачка просила суд стягнути з відповідача, а також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі                   8000 грн., яка була спричинена позивачці внаслідок тривалого порушення життєвих зв’язків, обмежень у пересуванні, так як пошкоджений автомобіль, був єдиним транспортним засобом у сім`ї позивачки, за допомогою якого вона перевозила членів своєї родини, пересувалась по місту та області по робочим питанням, і в наслідок пошкодження свого автомобілю, позивачка була змушена наймати сторонній автотранспорт, що викликало певні незручності та додаткові витрати. Крім цього, позивачка також, просила суд, стягнути з відповідача судові витрати по справі.  

        В судовому засіданні представник позивачки підтримав свої позовні вимоги та з урахуванням висновку авто-товарознавчої експертизи, призначеної за ухвалою суду, просив суд, стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 12870,07 грн., моральну шкоду 8000 грн. та судові витрати з розгляду справи.

        Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на недоведеність вини їхнього водія ОСОБА_3, який керував належним підприємству автомобілем МАЗ д/н НОМЕР_2 відсутність доказів підтверджуючих вину ОСОБА_3, у зв’язку з чим, просив суд, відмовити у задоволенні позову.

        3-тя особа ОСОБА_2, не заперечував проти задоволення позову.

        3-тя особа ОСОБА_3, просив суд відмовити у задоволенні позову, вважаючи себе не винним у вказаному вище ДТП та своїм небажанням, як працівника підприємства, сплачувати відповідачу ТОВ фірмі «АББО»в регресному порядку суми позову.

Заслухавши доводи сторін по справі, пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши письмові матеріали справи, а також, оглянувши в судовому засіданні оригінали адміністративних матеріалів за фактом ДТП від 18.04.2007 р., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

        Згідно зі статтею 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

       Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

       Статтею 1167 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

        Пунктом 2 частини 4 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»передбачено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

        Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»- за моральну (немайнову) шкоду, спричинений робітником підприємства під час виконання ним трудових (службових) обов’язків, відповідальність несе підприємство (організація), з яким цей робітник знаходиться в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

        Пунктом 10.3 ПДР України передбачено –у разі перестроювання, водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

        Частина 1 ст. 57 ЦПК України, передбачає - доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.      

        Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

        Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

        Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

        Судом було встановлено, що що 18.04.2007 року, о 14.35 годин, на 20 км. + 62 км. об’їзної дороги Овідіопольського району Одеської області, сталася ДТП, внаслідок якої, автомобіль МАЗ д/н НОМЕР_2 який належить відповідачу ТОВ фірма «АББО»під керуванням водія ОСОБА_3, при одно часовому перестроюванні, рухаючись в одному напрямку з автомобілем марки «Шкода»д/н НОМЕР_1, який належить позивачці, під керуванням водія ОСОБА_2, який знаходився праворуч, не надав йому переваги у русі, внаслідок чого скоїв з ним зіткнення, в результаті якого автомобіль позивачки «Шкода» д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, чим спричинив матеріальні збитки, які згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 15195, призначеної згідно ухвали Овідіопольського райсуду, склали –12870,07 грн., що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, висновком службового розслідування за результатами розгляду заяви             ОСОБА_3, складеного інспектором групи дізнання ВЗДП ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Одеській області від 10.05.2007 р., протоколом про адміністративне правопорушення серії АД № 037829 від 18.04.2007 р. (а.с. 10-11,54,81,85-92).

         Суд встановив, що водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Шкода», який належить позивачці на підставі нотаріально-посвідченої довіреності від 18.04.2007 р. (а.с. 14).

         Представником відповідача ТОВ фірми «АББО»та 3-ою особою ОСОБА_3, було підтверджено той факт, що ОСОБА_3 дійсно є офіційним працівником ТОВ фірми «АББО», який працює по сьогоднішній день у ТОВ фірмі «АББО», на посаді водія та в день вказаного вище ДТП, яке мало місце 18.04.2007 р., знаходився за кермом автомобіля МАЗ д/н НОМЕР_2 під час виконання ним службових обов’язків, а саме згідно дорожнього листу, виданого відповідачем виконував завдання ТОВ фірми «АББО»по перевезенню вантажів.

        Суд вважає, що вина ОСОБА_3, який керував автомобілем МАЗ д/н НОМЕР_2 у скоєнні зазначеного ДТП, яке сталося 18.04.2007 р., як правопорушника, а саме особи, з вини якого сталося зазначене ДТП підтверджується наступними доказами :

-          поясненнями ОСОБА_2, водія автомобіля марки «Шкода»д/н НОМЕР_1, які він дав в судовому засіданні, з яких вбачається, що 18.04.2007 р., близько 14.00 –14.30 годин, він, керуючи вказаним автомобілем, рухаючись у своєму ряді, по Окружній дорозі з боку смт. Авнгард, Овідіопольського району Одеської області в сторону, с. Усатово, 20 км. дороги та під’їжджаючи до Клеверного мосту, раптом відчув удар та характерний звук, який прийшовся на задню ліву сторону автомобілю по ходу його руху, побачивши при цьому в дзеркало заднього виду, як вантажний автомобіль МАЗ д/н НОМЕР_2 випереджаючи щільний потік автомобілів, в якому він рухався на а/м «Шкода», намагався повернутися у свій ряд. Відчувши удар у задню ліву частину свого автомобілю, він різко вивернув кермо автомобілю вправо та здійснив вимушену зупинку, в той час, як водій ОСОБА_3, який керував а/м МАЗ, продовжив рух після зіткнення, однак, після подачі ним звукового сигналу, автомобіль МАЗ, під керуванням ОСОБА_3 зупинився ;   

-          поясненнями свідка ОСОБА_5 який був безпосереднім свідком ДТП, який рухався у тому ж напрямку, що й автомобіль марки «Шкода»під керуванням ОСОБА_2, а саме через декілька автомобілів за ним та особисто бачив, як водій ОСОБА_3, керуючи а/м МАЗ, намагався повернути свій автомобіль у ряд та в цей момент, вдарив а/м «Шкода»у його заднє ліве крило ;

-          протоколом про адміністративне правопорушення серії АД № 037829 від 18.04.2007 р., складеного робітниками ДАІ, з якого вбачається, що 18.04.2007 р. о 14.35 год., на Окружній дорозі, 20 км. + 62 м., водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем МАЗ д/н НОМЕР_2 при одно часовому перестроюванні, рухаючись в одному напрямку з автомобілем «Шкода»д/н НОМЕР_1, який знаходився праворуч –не надав йому перевагу у русі, в результаті чого скоїв з ним зіткнення, чим порушив п. 10.3 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ст. 124 КУпАП (а.с. 54) ;

-          висновком службового розслідування за результатами розгляду заяви ОСОБА_3, складеного інспектором групи дізнання ВЗДП ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Одеській області від 10.05.2007 р., в якому також, підтверджується порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.3 ПДР, а саме ненадання переваги у русі водію ОСОБА_2, який керуючи а/м «Шкода», знаходився справа від а/м МАЗ під керуванням ОСОБА_3 (а.с. 11) ;

-          протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди № 000002336 від 18.04.2007 р., з якого вбачається місце ДТП, параметри проїзної частини, дорожня розмітка, якою поділяються зустрічні потоки транспортних засобів, розташування транспортних засобів на дорозі, а саме знаходяться по відношенню один до одного під кутом уздовж проїзної частини,  механічні пошкодження а/м «Шкода»д/н НОМЕР_1, а саме : деформація заднього бамперу, заднього лівого крила, двері та стойки, пошкоджено заднє ліве колесо. При чому, як вказано у самому протоколі, водій ОСОБА_3 був згоден з протоколом огляду місця ДТП та будь-яких пояснень чи зауважень по його складанню, від нього не надходило, про що зазначено у самому протоколі з підписом ОСОБА_3 (а.с. 60-67,68) ;     

-          схемою дорожньо-транспортної пригоди № 000002497 від 18.04.2007 р., в які позначені напрямки руху а/м «Шкода»та а/м МАЗ та схематично показано розташування автомобілів на дорозі, після ДТП, місце зіткнення транспортних засобів, а також зазначені механічні пошкодження а/м «Шкода»безпосередньо після  зіткнення, а саме : деформація заднього бамперу, заднього лівого крила, двері, порогу, розірвано та спущено заднє ліве колесо, мається пошкодження на задньому лівому диску , деформована задня ліва стойка автомобілю (а.с. 56,68,69) ;

-          фото-таблицею з місця ДТП, яке відбулось 18.04.2007 р., на яких зафіксовано момент зіткнення транспортних засобів, механічні пошкодження автомобіля марки «Шкода»(а.с. 122-127) ;

-          довідкою Відділу забезпечення діяльності підрозділів ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області            № 001184 від 18.04.2007 р., якою підтверджуються механічні пошкодження а/м «Шкода»д/н НОМЕР_1, після ДТП 18.04.2007 р., яке відбулося на Окружній дорозі, 20 км + 62 м, а саме : деформовані задній бампер з лівого боку, заднє ліве крило та двері, лівий поріг, розірвано заднє ліве колесо, відкол на задньому лівому диску, деформована задня ліва стійка (а.с. 10).

      Судом не приймаються твердження 3-ої особи ОСОБА_3, який під час зазначеного ДТП, керував автомобілем МАЗ, щодо його невинності та відсутності в його діях будь-яких порушень ПДР, та навпаки його намаганням звинуватити у аварії водія ОСОБА_2, який керував а/м «Шкода», у зв’язку з тим, що твердження ОСОБА_3 спростовуються вищенаведеними матеріалами справи, а також, у зв’язку з тим, що твердження останнього не підтверджені належними та допустимими доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 57-60 ЦПК України.

      Крім цього, суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_4 стосовно порушенням ПДР водієм ОСОБА_2 та непричетності до ДТП водія ОСОБА_3, так як вказаний свідок прибув на місце зіткнення, вже через 30 хвилин після ДТП, а також, той факт, що вказаний свідок працює на ТО фірмі «АББО», як і водій ОСОБА_3, тобто, вказаний свідок є зацікавленою особою у вирішення спірного питання на користь свого співробітника ОСОБА_3

      Враховуючи викладене, суд вважає доведеною вину водія ОСОБА_3 у вказаному вище ДТП сукупністю наведених вище зібраних по справі доказів, у зв’язку з чим, враховуючи приписи ст. 1772 ЦК України, відшкодування шкоди, спричиненої працівником підприємства під час виконання ним службових обов’язків, несе саме підприємство, в даному випадку ТОВ фірма «АББО», а останнє, має право зворотної вимоги (регресу) з ОСОБА_3, як зі свого робітника.

     На думку суду, з відповідача підлягає відшкодуванню в повному обсязі матеріальна шкода, спричинена власнику а/м «Шкорда» - позивачці, яка була визначена висновком судової авто-товарознавчої експертизи                     № 15195, призначеної згідно ухвали суду та визначена у сумі –12870,07 грн., яка у повному обсязі підлягає стягненню з відповідача (а.с. 85-92).

      Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами до пункту 9, внесеними постановою від                   25.05.2001 р. № 5), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне –за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого –спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

       Враховуючи характер страждань, ступеня їх тяжкості внаслідок неможливості використовування свого автомобіля за цільовим призначенням, суд вважає, можливим стягнути з відповідача на користь позивачки суму моральної шкоди у розмірі 1000 грн.  

       Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та з відповідача на користь позивачки слід стягнути суму матеріальної шкоди у розмірі 12870,07 грн. та суму моральної шкоди у розмірі - 1000 грн.

       У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві –пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивачки, підлягають витрати по сплаті державного мита у розмірі 138,70 грн. та на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,205,209,212,213,214-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 1166,1167,1172 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами до пункту 9, внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5), суд, -

ВИРІШИВ :

1.          Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АББО», за участю 3-їх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП –задовольнити частково ;

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АББО»на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі –12870 грн. 07 коп., моральну шкоду у розмірі  1000 грн., витрати з оплати державного мита у сумі 138,70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн., а всього –14128 грн. 77 коп.;

3.          В задоволенні решти позову –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10  денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                                                 Гандзій Д.М.