Справа №  2-797/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого – судді Бусленко В.П.,

секретаря – Марусич Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засідані в залі суду в місті Свердловську справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Свердловську Луганської області про відшкодуваня шкоди,

ВСТАНОВИВ

В підтвердженя свох позовних вимог позивачка в позовній заяві вказала, що вона являлась, дружиною померлому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва про смерть чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_3. За життя з чоловіком мешкали разом однією родиною, були пов'язані спільним побутом, вели сумісне господарство, мали взаємні права та обов'язки як чоловік та дружина. За спільне життя з померлим чоловіком купили будинок, підтримували його у належному стані, коли було необхідно робили ремонт в будинку, купили усю необхідну меблю, побутову техніку та речі, які необхідні для життя. Усе це купували разом за спільні кошти, але протягом усього життя дохід мого чоловіка значно перевищував мій.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер чоловік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від професійного захворювання, яким він хворів за житгя, захворівши внаслідок праці на підприємствах вугільної промисловості. Згідно довідки обласної спеціалізованої профпатологічної МСЕК, зв'язок смерті з професійним захворюванням, яким померлий хворів за життя, встановлений.

Також позивачка вказує, що вона знаходилася на утриманні у померлого чоловіка, як непрацездатна особа за віком, на день смерті чоловіка їй було 73 роки, не працювала, підприємницькою діяльністю не займалася, отримувала лише пенсію за віком. Померлий чоловік, за життя мав сорок п'ять відсотків втрати професійної працездатності. За життя померлий чоловік отримував великий розмір заробітної плати, з якої згодом була визначена щомісячна страхова виплата по втраті професійної працездатності, тому померлий отримував великий розмір щомісячних страхових виплат, відповідач відшкодовував лікування в медичних закладах, надавав безплатне санаторно - курортне лікування, безплатні ліки та багато ще чого, у відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.1999 року. Працюючи багато років на підприємствах вугільної промисловості, чоловік заробив великий розмір пенсії, яка значно перевищувала розмір її пенсії.

Протягом всього життя у чоловіка дохід значно перевищував її дохід. Чоловік отримував великий розмір щомісячних страхових виплат за втрату професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням від відповідача, також отримував великий розмір шахтарської пенсії. Коли вона перестала працювати у зв’язку з виходом на пенсію, їй зовсім не стало вистачати коштів на життя і існування. Дохід померлого чоловіка був основним і постійним джерелом її життя і існування. За життя померлий чоловік утримував її, витрачаючи кошти на одяг, харчування, постійне лікування, забезпечував усім необхідним для життя.

Зараз після смерті чоловіка, її пенсії не висточає на ліки в яких вона постійно маю потребу, не вистачає на харчування та одяг та багато ще на що. Вся пенсія витрачається на оплату комунальних послуг, на побутові потреби, на деяке харчування та необхідні речі для життя.

Факт перебування на утриманні у померлого чоловіка їй необхідно встановити з метою вирішення питання про отримання страхових виплат в зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від професійного захворювання, яким він хворів за життя. Згідно довідки обласної спеціалізованої профпатологічної МСЕК, причинно-наслідковий зв'язок смерті з професійним захворюванням встановлено.

Факт перебування на утриманні у померлого чоловіка підтверджується процесуальними доказами, а саме: копією паспортів, свідоцтвом про шлюб, копією трудової книжки, копією пенсійного посвідчення, довідками про розміри пенсій, довідкою з ВВДФ від НВВ та ПЗ України в місті Свердловську.

Внаслідок смерті чоловіка від професійного захворювання на підставі чинного законодавства України у неї настає право на отримання страхових виплат від відповідача. Відповідно до ст.ст.21,28,29, п.7,9.ст.34, 43 Закону України «Про загально обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-ХІУ від 23.09.1999 року. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні.

Відповідно до п.2.ч.1.ст.1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від його утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом - довічно.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», у разі смерті потерпілого, який був застрахований, право на одержання страхових виплат на підставі Закону N 1105-XIV (1105-14) мають: жінки, які досягли 55 років, і чоловіки - 60 років, якщо вони не працюють. Непрацездатні члени сім'ї загиблого, які мали самостійний заробіток або одержували пенсію на час його смерті, можуть бути визнані утриманцями потерпілого, якщо частка заробітку останнього, що припадала на кожного з них, була основним і постійним джерелом їх існування. Розмір відшкодування у зв'язку з втратою годувальника у цих випадках визначається з його заробітку без врахування заробітку або пенсії, що одержували зазначені особи.

Відповідно до п.2.ч.1.ст.ЗЗ, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-ХІУ від 23.09.1999 року», у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють.

Позивачка знаходилася на утриманні у померлого чоловіка і право на безстрокові щомісячні страхові виплати, як непрацездатна особа за віком (утриманець), яка знаходилась, на утриманні у померлого чоловіка, якщо причинний зв'язок смерті потерпілого з професійним захворюванням підтвердиться висновками відповідних медичних закладів.

Також згідно до постанови правління ФСС від НВВ та ПЗ в Україні «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» №24 від 27 квітня 2007 року, постанови КМУ «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» №1266 від 26 вересня 2001 року.

На підставі вищевикладеного позивачка просить суд встановити факт перебування її на утриманні у померлого чоловіка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент його смерті, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3., зобов'язати відділення Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, призначити страхові виплати по втраті годувальника відповідно до чинного законодавства.

В судовому засідані позивачка підтвердила все, вказане в позовній заяві, наполягала на їх повному задоволенні дала пояснення, аналогічні вказаному в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала і суду пояснила, що відповідно документів, наданих їм, вбачається, що позивачка отрмувала більше грошей, ніж її чоловік і в зв,язку з чим вона не має підстав для задоволення її позовних вимог.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1200 ч.1 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Відповідно до довідки МСЕК чоловік позивачки ОСОБА_2 мав третю групу інвалідності.

Відповідно до довідки про причинний зв,язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом ОСОБА_2 помер від профзахворювання, причинний зв,язок смерті з профзахворюванням встановлений з 03.11.2010 року.

Також відповідно до свідоцтва про шлюб вбачається, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 07.05.2009 року, про що в книзі реєстрації шлюбів 2009 року травня місяця 07 числа зроблено відповідний актовий запис за №7. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка – ОСОБА_2, дружини – ОСОБА_1.

Відповідно до данних, вказаних у трудовій книжці на ім,я ОСОБА_1 вбачається, що вона з 05.11.1985 року працювала економістом по збуту на підприємстві, звільнена звідти 30.04.1997 році. Більше записів про роботу позивачки не вказано.

Згідно посвідчення на ім,я позивачки ОСОБА_1 вона перебуває на пенсі, яку отримувала в розмірі 384 рублі 74 копійки.

Відповідно до довідки, наданої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає по АДРЕСА_1 Луганської області в тому, що вона дійсно на день смерті чоловіка ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року знаходилася на утриманні у померлого. Основним та постійним джерелом засобів існування була його пенсія.

Також відповідно до довідки з Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську позивачка по справі – ОСОБА_1 в 2009 році станом на вересень 2009 року отримувала пенсію в розмірі 1017 гривень 81 копійку

Разом з тим, відповідно до довідки Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську чоловік позивачки ОСОБА_2 пенсію по Списку №1 у вересні 2009 року отримував пенсію у розмірі 2343,10 гривень.

Суд також приймає до уваги довідку від Відділення виконавчої дирекції Фонду в місті Свердловську Луганської області про те, що щомісячна страхова виплата ОСОБА_2 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року складала 726,09 гривень.

Також суд враховує ту обставину, що відповідно до довідки, виданою ОСОБА_1 в тому, що ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_2 проживали і вели сумісне господарство за адресою: АДРЕСА_1 Вказана довідка підтверджена депутатом Шатарського сільради Літвіновим М.М.

Аналізуючи викладене, судом встановлена співмірність доходів померлого та утриманця відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6 п.«г» п.20 де визначено, що «непрацездатні члени сім'ї загиблого, які мали самостійний заробіток або одержували пенсію на час його смерті, можуть бути визнані утриманцями потерпілого, якщо частка заробітку останнього, що припадала на кожного з них, була основним і постійним джерелом їх існування».

Чоловік позивачки на момент його смерті щомісячно отримував пенсію за віком за Списком №1 у розмірі 2343,10 грн., також щомісяця відповідачем йому сплачувалися страхові виплати, розмір яких становив 726,09 грн, таким чином, загальний сукупний його дохід на місяць становив 3069,19 грн. Між тим, позивач отримувала на момент смерті її чоловіка тільки пенсію за віком, розмір якої становив 1011,11 грн. Таким чином, дохід померлого чоловіка позивачки на момент його смерті перевищував дохід позивача у 3,04 рази, та на думку суду частина доходу чоловіка позивача була вищою, ніж їх самостійний дохід у вигляді пенсії, та складав основне та постійне джерело існування позивача. Так, частка на кожного з них щодо доходу померлого чоловіка позивача складає: 3069,19 грн :2 =1534,60 грн. Позивач отримувала пенсію у розмірі 1011,11 грн., що вище ніж ця частка на 523,49 грн, що припадала на неї. Тому сума у розмірі 1534,60 грн. становить основне та постійне джерело існування позивачки ОСОБА_1,  так як її самостійний доход значно нижчий.

На підставі ст.1200 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,15,60, 212-215, 223 ЦПК України, суд

ВИРИШИВ

Встановити факт перебування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утриманні у померлого чоловіка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент смерті чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Зобов,язати відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, призначити ОСОБА_1 страхові виплати по втраті годувальника відповідно до чинного законодавства.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: