ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2006                                                                                   Справа № 2/74  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Крутовських В.І.(доповідач)  

суддів: Прокопенко А.Є., Дмитренко Г.К.

при секретарі: Врона С.В.

за участю сторін:

Прокурор та представники сторін у судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СоЛе", м.Олександрія Кіровоградської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.06р. у справі №2/74

за позовом: Прокурора м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Олександрія Кіровоградської області

до В-1: товариства з обмеженою відповідальністю "СоЛе", м. Олександрія Кіровоградської області

    В-2: приватного підприємства "Оксамит-2003" м. Київ

про визнання договору купівлі-продажу від 29.05.03р., укладеного між відповідачами недійсним з моменту його укладення; стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 отримані за угодою кошти в сумі 4950 грн. та стягнення з відповідача-1 в доход державного бюджету  4950 грн. вартості одержаного за угодою товару.

Відповідно до  ст. 77 ГПК України 11.07.2006р. у судовому засіданні винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 31.08.06р.

31.08.2006р. у судовому засіданні винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 21.09.06р.

Рішенням господарського суду Кіровоградської  області від 19.05.2006  року у справі № 2/74 (суддя Деревінська Л.В.) позовні вимоги задоволені, визнаний недійсним договір від 29.05.2003р., укладений між приватним підприємством “Оксамит-2003”, м. Київ та товариством з обмеженою відповідальністю “СоЛе”, м. Олександрія Кіровоградської області та стягнуто з останнього на користь держави 4950  грн.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на те, що позивачем доведено укладання спірного договору з боку приватного підприємства "Оксамит-2003" м. Київ з метою за відомо суперечною інтересам держави.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю “СоЛе”, звернувся до суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати дане рішення господарського суду і закрити провадження у справі. При цьому скаржник посилається на  недоведеність умислу відповідача-1 при укладанні спірної угоди.

Скаржник у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, однак, законним правом на участь його представника в судовому засіданні не скористався.

Прокурор м. Олександрія відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні послався на необґрунтованість вимог апелянта,  викладених в апеляційній скарзі, і просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.      

Олександрійська ОДПІ  відзив на апеляційну скаргу не направила, явку представника у судове засідання не забезпечила. Натомість  подала письмове   клопотання про розгляд  справи без участі представників податкової інспекції.

Представник ПП “Оксамит 2003” у судове засідання не з’явився, відзив на апеляційну скаргу не надав. Ухвали апеляційного господарського суду надіслані за юридичною адресою ПП “Оксамит 2003, поштовим відділенням повернуто без вручення останніх адресату з поміткою “не значиться”.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

В силу ст. 49 Цивільного Кодексу України, якщо угода укладена з метою,  завідомо  суперечною  інтересам  держави і суспільства, то при  наявності  умислу  у обох сторін - в разі виконання угоди обома  сторонами  -  в  доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход  держави все  одержане  нею  і  все  належне  з  неї  першій  стороні    на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у  однієї  з сторін все одержане нею за угодою повинно  бути  повернуто  другій стороні, а одержане останньою  або  належне  їй  на  відшкодування  виконаного стягується в доход держави.

За змістом статті 49 Цивільного кодексу стягнення у доход держави одержаного чи належного за угодою здійснюється лише в тих випадках, коли завідомо суперечна інтересам держави і суспільства угода була повністю або частково виконана хоча б однією з сторін.  

Зазначена норма кореспондується з п. 1 ст. 208 Господарського Кодексу, яким передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.   

Доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

29.05.2003 року між ТОВ “СоЛе” та ПП фірмою „Окамит 2003” було укладено угоду купівлі-продажу комп’ютеру. Факт укладання та виконання вказаної угоди підтверджується  матеріалами справи, а саме податковою накладною № 5-703 від 03.07.2003р.на суму  4950 грн. та карткою рахунку: 631 на вказану суму).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 2-4139/5 від 09.08.2004р. встановлено що ПП “Оксамит 2003” було зареєстровано РДА у Голосіївському районі м. Києва 14.03.2003р., з порушенням діючого законодавства, а саме на підставну особу без наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Згідно установчих документів засновником підприємства є гр. Марчук-Гордієнко О.І. Протягом періоду діяльності ПП “Оксамит-2003”  Марчук-Гордієнко О.І. не було підписано жодної податкової декларації, первинних бухгалтерських документів, договорів, актів виконаних робіт. Документи та печатка знаходились у іншій особи. Зазначене рішення вступило в законну силу.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили,  є обов'язковим  для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

За викладених обставин колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що дії осіб, які уклали угоду з боку ПП “Оксамит 2003 спрямовані на приховування від оподаткування прибутків та доходів. ПП “Оксамит 2003” здійснювалася фіктивна підприємницька діяльність. Зазначені дії суперечать вимогам ст. 67 Конституції України.  Таким чином, в діях ПП “Оксамит 2003” присутня мета завідомо суперечна інтересам держави та суспільства, яка полягає в приховуванні від оподаткування прибутків та доходів.

З огляду на відповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог відповідача-1 щодо скасування рішення господарського суду. Доводи відповідача-1 не приймаються колегією суддів в силу викладеного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103,105,  ГПК України, суд

 

                                                 ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського  суду Кіровоградської області від19.05.2006 року у справі № 2/74 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства  „СоЛе”, м.Олександрія Кіровоградської області  –без задоволення.

                   

        Головуючий                                                                              В.І. Крутовських

       

        Суддя                                                                                         А.Є. Прокопенко

        

        Суддя                                                                                         А.К. Дмитренко

З оригіналом згідно

помічник судді:                                                                       Н.О.Стрюк