Справа №2-331/2007року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 березня 2007 року Смілянський міськрайсуд Черкаської області в складі:

головуючої - судді                                                            ХАРЧЕНКО Л.Г.,

при секретарі                                 БОИКО Л.М.,

та адвоката                                                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП,-

встановив:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, посилаючись на те, що 4 жовтня 2006 року близько 8 години ранку на території біля будинку АДРЕСА_1 сталось ДТП за участю ОСОБА_2 і ОСОБА_4 в результаті якої автомобіль ОСОБА_2 «ПЕЖО» отримав механічні пошкодження, вартість відновлюваного ремонту якого складає 1341 грн. 40 коп.

Вважаючи ОСОБА_4 винним у порушенні правил дорожнього руху і вчиненні ДТП, просить стягнути з нього майнову шкоду в розмірі 1341 грн. 40 коп., а з власника автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_3 просить стягнути моральну шкоду в розмірі 2500 грн., яка виразилась у порушенні звичайного порядку життя та звичок у зв'язку з тривалим ремонтом автомобіля та відсутністю на це коштів.

Судові витрати просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Представник відповідачів ОСОБА_5 заявлений позов не визнав і показав, що 4 жовтня 2006 року близько 8 години ОСОБА_4 дійсно виїхав зі свого гаража і зупинився. В цей час до нього підійшов ОСОБА_2 і повідомив, що ОСОБА_4 вдарив своїм автомобілем його автомобіль. Але ОСОБА_4 не відчув удару автомобілів, хоч автомобіль «ПЕЖО» стояв поряд, і вважає, що ДТП він не вчиняв, так як його автомобіль взагалі не мав ніяких пошкоджень.

Заявлений позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 4 жовтня 2006 року близько 8 години АДРЕСА_1 сталось ДТП.

Згідно матеріалів адміністративної справи № 10191 від 4 жовтня 2006 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_4, який керуючи автомобілем ВАЗ 2107 порушив п. 10.9 ПДР України і не впевнився, що його виїзд буде безпечним для інших учасників дорожнього руху та вчинив зіткнення з автомобілем «ПЕЖО», що належить ОСОБА_2 що стверджується протоколом № 10191 від 4 жовтня 2006 року, схемою ДТП та постановою Смілянського міськрайсуду від 22 грудня 2006 року.

Згідно ст.. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням по адміністративній справі, що набрало законної сили не підлягають доказуванню при розгляді інших справ.

2

Тому обставини встановлені в адміністративній справі суд вважає такими, що не підлягають доказуванню, так як, матеріали адміністративної справи ніким не оскаржені, а постанова суду набрала законної сили.

Крім того факт зіткнення автомобілів ВАЗ 2107 і «ПЕЖО» підтвердили в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 - інспектор ДАІ, який виїжджав на місце пригоди і складав протокол і схему ДТП. Свідок ОСОБА_7, який особисто бачив момент зіткнення автомобілів ВАЗ 2107 та «ПЕЖО» та пошкодження, які отримав автомобіль «ПЕЖО»; свідок ОСОБА_8, яка близько 7 години бачила автомобіль ОСОБА_2 не пошкодженим, а о 9 годині автомобіль ОСОБА_2 мав пошкодження з передньої лівої сторони.

Свідок ОСОБА_9, запрошений відповідачем, показала, що самого зіткнення автомобілів не бачила, а звернула увагу на автомобілі тільки в момент, коли почула як закривались дверці автомобіля і водії ОСОБА_2 і ОСОБА_4 вийшли з автомобілів і про щось розмовляли, тобто її покази не можуть підтвердити чи спростувати саму подію ДТП.

В результаті зіткнення автомобіль ОСОБА_2 «ПЕЖО» отримав пошкодження, що стверджується актом огляду транспортного засобу від 4 жовтня 2006 року ( адміністративна справа № 1019106 p.). Вартість відновлюваного ремонту автомобіля «ПЕЖО» державний знак НОМЕР_1 складає 1341 грн. 40 коп., що стверджується висновком експерта з автотоварознавчих досліджень № 447 від 5 жовтня 2006 року.

Представник відповідача визнав належним доказом висновок спеціаліста, а також не заперечував проти визначеного ним розміру відновлюваного ремонту автомобіля «ПЕЖО».

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_2 не вчиняв ДТП і не повинен відповідати за позовом спростовуються зібраними по справі доказами, а відповідачем не доведено відсутність своєї вини у вчиненні ДТП.

Відповідно до ст.хт.. 1166, 1168, 1187 ЦК України майнова та моральна шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала за наявності її вини.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

ОСОБА_2 звернувся з позовом про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, як до власника, так і до особи, що володіла транспортним засобом.

Проте, як передбачає ст.. 1187 ЦК України якщо власник автомобіля передає транспортний засіб іншій особі в технічне управління по довіреності, то особа, що керувала транспортним засобом відшкодовує завдану шкоду, а не її власник.

Отже відповідати за позовом повинен ОСОБА_4, який на відповідній правовій підставі ( вписаний в техпаспорт власника) володів транспортним засобом, а ОСОБА_3 від такої відповідальності звільняється.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача в зв'язку з несправністю автомобіля і вважає, що він може бути визначений в розмірі 1000 грн.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення з другої сторони стягуються всі понесені ним судові витрати, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача всі понесені ним судові витрати.

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2- 1341 грн. 40 коп. матеріальної і 1000 грн. моральної шкоди завданих внаслідок ДТП та понесені ним судові витрати: 68 грн. по оплаті судового збору, 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,   150 грн. за надання висновку спеціаліста та 450

3

грн. за надання правової допомоги, а всього 3039 грн. 40 коп. В решті позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після подання такої заяви-апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про його оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження-після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.