ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2006 м. Дніпропетровськ
Справа № А17/140
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М..
при секретарі: Стуковенковій Н.В.
за участю представників:
позивача: не явився
відповідача: Тітов Є.Г.- податковий інспектор, дов.№13678/10 від 07.06.2006 року
Шевцова С.О.- ст. податковий інспектор, дов.№21005/10 від 18.09.06
третьої особи: не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (м. Павлоград Дніпропетровської області) на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2006 року у справі № А17/140
за позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (м. Тернівка Дніпропетровської області)
до: Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (м. Павлоград Дніпропетровської області)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Богданівське сільське споживче товариство (с. Богданівка Дніпропетровської області)
про: скасування податкового повідомлення-рішення і рішення про застосування фінансових санкцій
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (м. Тернівка Дніпропетровської області) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2005 року НОМЕР_1 і рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_2 від 09.09.2005 року.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2006 року по справі №А17/140 (суддя Стрелець Т.Г.) позовні вимоги були задоволені: скасоване податкове повідомлення-рішення від 09.09.2005 року НОМЕР_1 і рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_2 від 09.09.2005 року, стягнено з Державного бюджету України судовий збір і роз'яснено порядок набрання постановою законної сили. При прийнятті постанови суд послався на ті обставини, що відповідач не довів наявність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач -Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області -подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2006 року по справі №А17/140 у повному обсязі і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що постанова господарського суду була прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Відповідач зазначає, що позов був поданий відповідно до норм ГПК України, але суд розглянув справу за нормами КАС України. Крім того, суд оцінив докази, надані позивачем, але не прийняв до уваги докази, надані відповідачем. Скаржник також посилається на ті обставини, що магазин був переданий в оренду для здійснення торгівельної діяльності саме позивачу на підставі договору здачі в оренду основних засобів від 12.01.1999 року, термін дії якого був продовжений додатковою угодою від 02.01.2005 року до 31.12.2005 року. Щодо здійснення підприємницької діяльності іншим суб'єктом, то будь-які документи для проведення розрахункових операцій за готівку у податковому органі не реєструвалися. Відсутність (закінчення строку дії) торгового патенту у позивача лише свідчить про те, що останній своєчасно не подав заяву на придбання нового торгового патенту, а не про припинення торгівельної діяльності. Факт зняття з реєстрації РРО також не є тією обставиною, що дозволяє проводити розрахунки у сфері торгівлі без РРО. Щодо факту порушень, то ДПІ вважає їх доведеними проведеною перевіркою.
Позивач -фізична особа -підприємець ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення НОМЕР_3 ). Оскільки матеріали справи є достатніми для перегляду справи по суті, в силу ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, справа слухалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Третя особа -Богданівське сільське споживче товариство -заперечення на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи у судове засідання явився без належним чином оформлених повноважень. Беручи до уваги, що в силу ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, справа слухалася без участі представника третьої особи, за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 19.09.2006 року була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив:
1. По податковому повідомленню-рішенню НОМЕР_1.
Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області 09 вересня 2005 року було прийняте податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»було визначено суму зобов'язання по штрафним санкціям за порушення законодавства у сумі 685 грн.
Як зазначено у спірному податковому повідомленні-рішенні підставою для його прийняття був акт перевірки НОМЕР_4 від 11.08.2005 року. Зазначений акт у справі відсутній. Представники податкової інспекції зазначили, що 11.08.2005 року перевірка позивача не проводилася і акт за таким номером і такою датою не складався. За таких обставин прийняте податкове повідомлення-рішення не є законним, оскільки факт порушення податкового законодавства, за який застосовані фінансові санкції, не підтверджений відповідним актом перевірки.
Крім того, зазначеним податковим повідомленням-рішенням було визначено суму податкового зобов'язання по штрафним санкціям за порушення п.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі - Закон №2181) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням податкове зобов'язання позивача визначено податковим органом. Пунктом 4.2.2 Закону №2181 встановлений вичерпаний перелік випадків, коли контролюючий орган (в даному випадку державний податковий орган) самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податку, а саме у разі, якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Таким чином, податкове зобов'язання виникає тільки за податками, зборами або обов'язковими платежами по поданим платником податку деклараціям або розрахункам. Оскільки позивач (платник податку) не повинен і не подавав податкову декларацію або розрахунки за Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, винесення саме податкового повідомлення-рішення за порушення норм зазначеного закону є необґрунтованим.
2. По рішенню НОМЕР_2.
09 вересня 2005 року Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області було прийняте рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_2, відповідно до якого було вирішено застосувати до приватного підприємця ОСОБА_1 на підставі абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Підставою для прийняття зазначеного рішення був акт НОМЕР_5 перевірки щодо здійснення контролю за здійсненним розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Актом перевірки були встановлені наступні порушення: проведення розрахункових операцій без застосування РРО, КОРО, РК, невидача чеку на суму 32 грн. 80 коп.; реалізація алкогольних та слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності ліцензій на роздрібну торгівлю; відсутність діючого торгового патенту.
Як вбачається із матеріалів справи і як правомірно встановлено місцевим господарським судом працівники податкової інспекції здійснювали перевірку магазину, що розташований у АДРЕСА_1 При перевірці в магазині знаходилася продавець ОСОБА_2. Як вбачається із її трудової книжки вона на період перевірки працювала у фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 , тобто у іншого суб'єкта підприємницької діяльності. Зазначений суб'єкт підприємницької діяльності 03.01.2005 року уклав з правлінням Богданівського сільського споживчого товариства договір оренди на період з 03.01.2005 року по 31.12.2005 року. Крім того, реєстрація реєстратора розрахункових операцій, який належить позивачу, була скасована, строк дії торгівельного патенту скінчився. За таких обставин висновок місцевого господарського суду, що штрафні санкції застосовані не до того суб'єкта підприємницької діяльності, який припустився порушення законодавства, повністю відповідає матеріалам справи і зроблений з урахуванням фактичних обставин і наданих сторонами доказів.
Наявність пролонгованого договору між позивачем і третьою особою не є беззаперечним доказом здійснення у цьому приміщенні підприємницької діяльності саме позивачем по справі, а сукупність наданих доказів підтверджує, що підприємницькою діяльністю займалася ОСОБА_3 , до якої слід було застосувати штрафні санкції.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (м. Павлоград Дніпропетровської області) залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2006 року у справі №А17/140 залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М.Бахмат
(ухвала виготовлена у повному обсязі 21.09.2006 року)
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
21.09.2006р.