Справа №  2-а-455/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2011 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

Судді: Бусленко В.П.

при секретарі: Марусич Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов,язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому в обґрунтовування своїх вимог зазначає, що вона ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни.

Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком

Надбавка у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком повинна була призначатись і виплачувались позивачці - Управлінням пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (далі Відповідач).

З 01.01.2009 року відповідачем зазначена надбавка виплачується у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

Оскільки зазначена надбавка надавалась позивачці в меншому розмірі ніж встановлено Законом, позивачкою до відповідача була подана заява з вимогами зробити перерахунок та, виплатити їй у повному обсязі заборгованість яка утворилась.

Відповідач відмовся зробити перерахунок і виплатити заборгованість.

Після чого позивачка була змушена звернутись до суду.

Позивачка вважає дії Відповідача неправомірними з наступних підстав: ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» N 2195-4 від 18.11.2004 року) встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком.

У 2007 році дію ст. 6 Закону України N 2195-4 від 18.11.2004 року зупинено згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 489-5 від 19.12.2006 року.

У 2008 році дію ст. 6 Закону України N 2195-4 від 18.11.2004 року зупинено згідно підпункту 2, пункту 41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-6 від 28.12.2007 року та до ст. 6 внесені зміни згідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-5 від 19.12.2006 року Рішенням Конституційного Суду N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційним.

Положення п.п. 2, п. 41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-6 від 28.12.2007 року Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційним.

З моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає цінність, атому з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відновлено дію ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195 від 18.11.2004 року в редакції, відповідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Рішення  Конституційного  Суду мають  преюдиціальне  значення для  судів загальної юрисдикції при вирішенні ними позовів у зв”язку з правовідносинами, які виникли внаслідок  дії   положень   статей   зазначених   законів,   що   визнані   неконституційними,   є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Європейський суд з прав людини, «Справа Качко проти України» від 08.11.2005 року, вказав, що держава може вводити, призупиняти, чи закінчити виплату коштів громадянам з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних коштів і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Ні Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», ні Конституцією України, ні будь яким іншим Законом не передбачено обмежень для сплати передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

З таких підстав, право на отримання надбавки виникає з 01 січня 2009 безстроково.

На підставі викладеного, позивачка просить суд: визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо не сплати їй надбавки у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року безстроково. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області зробити перерахунок та сплатити недоотриману суму надбавки з 01 січня 2009 року безстроково та стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.

В судове засідання позивачка не з”явилась, надала заяву про розгляд справи в її відсутність.

В судовому засідання представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала заперечення, в яких посилається на наступне. Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50% від розміру надбавки, встановлених для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Дана норма не встановлює, яким саме органом, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. П.10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що його кошти використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрат на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише внесенням змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому до внесення таких змін правових підстав для призначення та виплати підвищення до пенсії як дитині війни позивачеві немає. П. 9 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. Виплатити підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни немає. Також до вимог ст. 99 КАС України просить застосувати строк позовної давності. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи позивача, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії посвідчення № НОМЕР_1 від 28.07.1997 року на ім”я ОСОБА_1, убачається, що вона має правовий статус дитини війни.

Згідно листа № 3463 від 22.12.2010 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловськ Луганської області на ім”я ОСОБА_1, убачається, що їй виплачена надбавка як дитині війни відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2010 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком».

Таким чином, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був робити виплату підвищення до пенсії як дитині війни позивачці в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2010 році з урахуванням фактично здійснених виплат.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд, вважає таким, що не заслуговує уваги посилання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для здійснення соціальних виплат з огляду на приписи ст. 88 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та ст. 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України», в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсії між Державним бюджетом України та Пенсійним Фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі  за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

Суд також не приймає зазначені вище посилання представника відповідача з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Конституції України, за якою права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дата звернення позивачки до суду згідно штемпелю 23.12.2010 року, тому, у відповідності до ч.2 ст.99 КАС України вона має право на підвищення пенсії з 23.06.2010 року.

Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску шестимісячного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 23.06.2010 року з урахуванням здійснених виплат.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 99, 122, 158-163 Кодексу адміністративного  судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з 23.06.2010 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 23.06.2010 року з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з держави на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3,40 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Свердловський міський суд Луганської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Суддя: