Справа № 2-118/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року                                 Жданівський міський суд Донецької області

                                                            у складі:

                                                                головуючого судді:           Бузанова П.М.

                                                                при секретарі:                     Широкової О.І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу»про стягнення  моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

          23 березня  2011 року позивач ОСОБА_1  звернувся до суду  з позовом до  ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу»про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання  у  сумі  25 000 грн.

             В обґрунтування позову посилається на наступні обставини: так, під час виконання трудових обов'язків у відповідача  в період з  24.01.2002 року  по 28.11.2009 року, він отримав хронічне професійне захворювання –хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, другої стадії, про що відповідачем складено акт розслідування хронічного професійного захворювання від 27.05.2010 року.

           Висновком МСЕК від  22.06.2010 року, його визнано таким, що  втратив професійну  працездатність  на 55 %,  яка в розмірі 30 % пов'язана з професійним захворюванням та визнаний інвалідом 3 групи.

            Оскільки втрата працездатності спричиняє йому  фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв'язків, втрати роботи, необхідності додавати додаткові зусилля для організації життя, постійно лікуватися,  йому завдано моральну шкоду, яку і  просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі,  на його користь   одноразову  грошову  компенсацію в рахунок відшкодування такої моральної шкоди.

             В судовому  засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на ті ж підстави, які викладені у позовній заяві.  Окрім того пояснив суду, що він понад 23 років відпрацював на підземних роботах,  перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем по справі.

            Професійне захворювання виникло внаслідок порушення його трудових прав незабезпечення безпечних та  нешкідливих умов праці. В обґрунтування розміру грошової компенсації послався на те, що з вини відповідача внаслідок втрати здоров`я почуває себе постійно у хворобливому стані,  змушений для відновлення здоров`я лікуватися, що змінило звичний ритм його життя, вимагає додаткових зусиль для його організації.

          Представник позивача –адвокат ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

              Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала  посилаючись на те, що ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» є підприємством вугільної промисловості з підземного видобутку вугілля,  умови праці гірничого робітника з ремонту горних виробіток  підземного відносяться до категорії шкідливих,  тобто,  наявність шкідливих умов праці є об`єктивним  явищем, не залежним від бажання та діяльності власника і адміністрації підприємств.

             Підприємство вживало заходи щодо нейтралізації впливу на працівників шкідливих умов праці.             

Представник відповідача  вважає, що сам позивач, будучи незадоволеним умовами роботи, міг розірвати трудовий договір, не погіршувати стан здоров`я. Тому вважає, що  підприємство не порушувало трудові права позивача і не завдало йому моральної шкоди.

Позивачем порушений встановлений законом трьохмісячний строк звернення до суду.

            На підставі наданих сторонами доказів судом встановлені такі фактичні обставини  та відповідні до них  правовідносини.

            Позивач ОСОБА_1  працював у відповідача більше 12 років  та має    загальний стаж  роботи в умовах впливу шкідливих факторів  більше 23  років (а.с.     ).

          За повідомленням ЛЕК ДОКЛП від 14.05.2010  року № 893/821   виявлене у ОСОБА_1 захворювання є професійним  (а.с.  ).

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 27.05.2010 року ( а.с.  ) професійне захворювання виникло через  недосконалість технологічних процесів добичі вугілля, а причиною захворювання є запиленість повітря на його робочому місці, що свідчить про неналежне забезпечення відповідачем заходів по обезпиленню.  

            За висновком МСЕК від 22.06.2010 року  (а.с.   ) позивачу ОСОБА_1 встановлено 55%  втрати професійної працездатності по сукупності з 10.06.2010 року по 01.07.2012 року, первинно 30 % втрати професійної працездатності від 22.06.2010 року  та 3 група інвалідності за професійним захворюванням «хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія»та повторно 25 % трудового каліцтва 14.07.1999 року, протипоказана праця в підземних умовах з контактом з пилю, токсичними газами, у несприятливих метеоумовах та тяжка фізична праця. Може виконувати роботу на поверхні без вищевказаних противопоказань.

         Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України,  за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

         Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

           Згідно з роз'ясненнями, даними в и. 3.3  постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин,  зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань,  втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя,  обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Вирішуючи питання про порушення позивачем строків звернення до суду суд виходить з того, що згідно роз’яснень, викладених в п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, з наступними змінами та доповненнями, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності. Оскільки здоров’я позивача, втратою якого він обґрунтовує заявлені вимоги, не відновлене, моральна шкода йому спричиняється постійно до відновлення здоров’я, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено тримісячний строк позовної давності.

А тому посилання відповідача, як на підстави для відмови у задоволенні позову на пропущення позивачем трьохмісячного строку звернення до суду з моменту встановлення втрати працездатності МСЕКом не ґрунтується на законі.

            Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу , покладено на власника або уповноважений ним орган.

            Судом установлено, що позивач працював  на ВАТ  «Шахта «Комсомолець Донбасу», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими.  Втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов'язків.

                 Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: довідкою МСЕК, поясненнями самого позивача, тяжкості захворювання та його тривалістю, що свідчить про виникнення необхідності додаткових зусиль з боку позивача  для організації свого життя  (а.с.   ).

              При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

           З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і тому позов таким, що підлягає частковому задоволенню, у вигляді стягнення суми, достатньої і необхідної для задоволення причиненої шкоди.

           Відповідно до ст. 81 ЦГІК України підлягають стягненню з відповідача витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляд) справи в розмірі, встановленому п.п.. 4 п.2 постанови Кабінету  Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, а саме, 15 гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та судовий збір в розмірі 8 грн. 50 копійок.

На підставі викладеного,керуючись ст. ст.  10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст..ст. 153,  237-1 КЗпП України, суд, -

                                                             ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1, задовольнити частково.

  Стягнути з Відкритого Акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Відкритого Акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу»  судовий збір на користь держави в розмірі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 гривень.           

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя Жданівського міського

          суду Донецької області                                                    П.М. Бузанов

 .