Справа № 2-471/2011 р.

     Р І Ш Е Н Н Я

                               І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

     18 квітня 2011 року                                  Ренійський  районний  суд  Одеської  області

у складі:    головуючого  судді - Бошкова І.Д.;

за участю:                 секретаря  - Міхайліченко В.О.;    

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будинку володіння, -   

В С Т А Н О В И В:

Відповідач, ОСОБА_2, у судове засідання не з’явилась, надала заяву, в якій вказала, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі, просить суд розглянути справу за її відсутності на попередньому засіданні.

Позивач, ОСОБА_1, не з’явилась у судове засідання, надала до суду заяву, в якій вказала, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд  розглянути справу за її відсутності на попередньому судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході судового розгляду справи були досліджені наступні докази: копія паспорту громадянина України –ОСОБА_1, серії НОМЕР_1 вид. 08 жовтня 1997 р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській обл.; копія паспорту громадянина України –ОСОБА_2, серії НОМЕР_2 вид. 17 вересня 1996 р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській обл.; копія договору купівлі-продажу житлового будинку від 24 вересня 2009 р., з якого вбачається, що ОСОБА_2 (продавець) продав, а ОСОБА_1 (покупець) купила житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці загальною площею 600 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1; копія розписки ОСОБА_2 від 24 вересня 2009 р.; копія рішення народного суду Ренійського району Одеської обл., справа № 2-299/1972 р. від 30 жовтня 1972 р.; копія свідоцтва про право на спадщину за законом, серії НОМЕР_3 від 01 липня 1998 р., з якого вбачається, що спадкоємцем майна, яке належало гр. ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3., є його дружина –ОСОБА_2; копія довідки з КП «Ренійське БТІ»№ 3 від 18 січня 2011 р., з якої вбачається, що АДРЕСА_1, зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2; копія технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового Фонду, складений 18 січня 2011 р., з якого вбачається що АДРЕСА_1, знаходиться на праві власності за ОСОБА_2 (1/1 частина); заява від ОСОБА_1 за № 2558 від 30 березня 2011 р., про розгляд справи за відсутності позивача на попередньому судовому засіданні; заява ОСОБА_2 за № 2557 від 30 березня 2011 р. про розгляд справи за відсутності відповідача на попередньому судовому засіданні; копія картки фізичної особи –платника податків ОСОБА_1, вид. 15 серпня 2008 р.; копія картки фізичної особи –платника податків ОСОБА_2, вид. 06 жовтня 2004 р.; квитанції про сплату держмита та ІТЗ розгляду справи.      

        Судом в ході судового розгляду справи було встановлено, що відповідачу, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, від 01 липня 1998 р., та рішення Народного суду Ренійського району Одеської обл., справа № 2-299/1972 від 30 жовтня 1972 р. належить житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який складається із: літ. «А»-житловий будинок житловою площею 25,70 кв.м., загальною площею 41,60 кв.м.; літ. «Б»-літня кухня; літ. «В»-вбиральня; літ. «Д»-льох; 1-2 –огорожа, 4 –споруда, розташований на земельній ділянці загальною площею 600 кв.м., за адресою АДРЕСА_1. Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду із вищезгаданими вимогами до відповідача, ОСОБА_2, зазначивши, що 24 вересня 2009 року вона за письмовим договором купівлі-продажу житлового будинку, придбала у відповідача житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який складається із: літ. «А»-житловий будинок житловою площею 25,70 кв.м., загальною площею 41,60 кв.м.; літ. «Б»-літня кухня; літ. «В»-вбиральня; літ. «Д»-льох; 1-2 –огорожа, 4 –споруда, розташований на земельній ділянці загальною площею 600 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 за 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. 24 вересня 2009 року позивач передала відповідачу 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., на підтвердження чого відповідач написала розписку про виконання позивачем зобов’язань за договором купівлі-продажу –оплатою вартості будинку та передала їй документи на будинок. Сторони також домовились, що відповідач, згодом оформить договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку. Таким чином між сторонами була досягнута домовленість про всі істотні умови договору, крім того, відбулося повне виконання договору. Відповідач передав позивачу у власність будинок, а позивач в свою чергу, прийняла цей будинок і сплатила відповідачу обумовлену суму. У обумовлений термін, відповідач, не оформила договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку, хоча позивач декілька разів зв’язувалась із нею і намагалась домовитися про зустріч, проте кожного разу вона на зустріч не приходила, тобто ухилялась від нотаріального посвідчення договору.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні з наступних підстав.

Згідно ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути укладений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Між сторонами була досягнута обоюдна домовленість зі всіх істотних умов договору: покупець передав продавцю обумовлену суму грошей,  продавець передав документи і нерухомість в натурі. Після вчинення правочину (угоди) позивач користується придбаним житлом, проживає у ньому, тобто фактично вступила у володіння і розпорядження нерухомістю, у зв’язку з чим, правочин між сторонами фактично відбувся.

Згідно ч.1ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про  нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачу передані гроші, позивачу –об'єкт нерухомості, яким вона на теперішній час користується, проте через нотаріальне не посвідчення договору, позивач не може ним розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди підтверджуються: договором купівлі-продажу житлового будинку від 24 вересня 2009 року; передачею грошей у рахунок вартості будинку - розпискою відповідача від 24 вересня 2009 року.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із укладених правочинів (угод). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч.3ст.334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана належним чином, нею були припиненні обов’язки відповідача щодо домоволодіння та встановленні  права на нерухомість у позивача, тому є правові підстави визнати договір купівлі-продажу будинку № 15, садибного типу з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по вул. Гвардійська в м. Рені, Одеської області дійсним та визнати  за позивачем права власності на житловий будинок.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213, 215, 294  ЦПК України,  ст.ст. 219-220,  328, 334, 392, 657 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

Укладений із порушенням вимоги про нотаріальне посвідчення договір купівлі-продажу, складений 24 вересня 2009 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила АДРЕСА_1 за 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. -  визнати  дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який складається із: літ. «А»-житловий будинок житловою площею 25,70 кв.м., загальною площею 41,60 кв.м.; літ.«Б»- літня кухня; літ.«В»- вбиральня; літ. «Д»- льох; 1-2 - огорожа, 4 - споруда, розташований на земельній ділянці загальної площею 600 кв.м., за адресою АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Строк оскарження рішення в апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області 10 днів з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

                  Суддя:                                                               І.Д. Бошков