ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2006 Справа № 33/152 (34/329)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідача)
судді: Прудніков В.В., Коршун А.О.,
секретар судового засідання: Клименко Ю.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Ткаченко В.М.;
від відповідача : Терятник М.С.;
розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна”, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.06р.
у справі № 33/152(34/329)
за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна”, м. Дніпропетровськ
про зобов’язання виконати умови договору
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Дніпропетровської області звернувся Дніпропетровський обласний центр зайнятості, м. Дніпропетровськ з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. Бабушкіна”, м. Дніпропетровськ, про зобов’язання виконати умови договору. Позивач просить суд зобов’язати відповідача виконати умови договору №16 від 03.11.2003 р. по погашенню дебіторської заборгованості шляхом виготовлення і постачання Дніпропетровському обласному центру зайнятості металовиробів на суму 311 744 грн. 54 коп. Позивач подав суду уточнення позовних вимог та просить суд зобов’язати відповідача виконати умови договору №116 від 03.11.2003 р. по погашенню дебіторської заборгованості шляхом виготовлення і постачання металовиробів, а саме: грати віконні 1030 кв.м. за ціною 200 грн. 00 коп. за 1 кв.м. на суму 206 000 грн. 00 коп., двері броньовані 32 шт. За ціною 850 грн. 00 коп. за 1 шт. На суму 27 200 грн. 00 коп., огорожа 140 кв.м. за ціною 220 грн. 00 коп. за 1 кв.м. на суму 30 800 грн. 00 коп., стелажі 5 300 кг за ціною 6,8 грн. за 1 кг на суму 36 040 грн. 00 коп., суму боргу у розмірі 11 704 грн. 54 коп. стягнути з розрахункового рахунку відповідача.
26.10.2005 р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог (том 2 а.с. 100-101) відповідно до якої просить суд:
1. Зобов’язати відповідача –відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. Бабушкіна” до 31 грудня 2005 року спроектувати, виготовити та поставити Дніпропетровському обласному центру зайнятості металовиробів на суму боргу 311 744 грн. 54 коп., пені і штрафу 130 931 грн. 11 коп., разом 442 675 грн. 65 коп. за
діючими цінами виробника слідуючого найменування, асортименту і кількості, враховуючи наступні пріоритети:
- металеві грати на вікна в кількості 3-х штук, загальною площею 26 кв.м.;
- металеві двері кількістю 4 шт., загальною площею 17, 5 кв.м.;
- металева огорожа кількістю 6 шт., загальною площею 1020 кв.м.
В рахунок суми заборгованості входять послуги відповідача, а саме транспортні витрати по доставці та доставці та установці металовиробів, виготовлення технічної документації.
Також позивач нарахував штрафні санкції за порушення строків виконання зобов’язань за договором.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006 р. позов задоволено частково. Зобов’язано ВАТ “Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна” виготовити та поставити позивачу на суму 311 744 грн. 54 коп. за діючими цінами виробника наступне найменування, асортименту і кількості, враховуючи наступні пріоритети: - металеві грати на вікна в кількості 3-х штук, загальною площею 26 кв.м.; металеві двері кількістю 4 шт., загальною площею 17,5 кв.м.; металева огорожа кількістю 6 шт., загальною площею 1020 кв.м. Стягнуто з відповідача 85 грн. –державного мита, 118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006 р. відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення повністю. Посилається на п. 19 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 р. № 888, вказує, що договір між сторонами не містить всіх істотних умов, тому є неукладеним. Крім того вказує, що на момент виникнення зобов’язань за договором, у відношенні відповідача була відкрита процедура з банкрутства, тому відповідно до ст.23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги могли заявлятись тільки в межах ліквідаційної процедури, що позивачем не зроблена.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача/1 та відповідача/2 заперечує проти апеляційної скарги; представник позивача просить скасувати рішення господарського суду.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 03.11.2003 року між сторонами був укладений договір №116 про виготовлення та постачання відповідачем металовиробів.
Згідно з цим договором виробник (відповідач по справі) бере на себе зобов’язання погасити дебіторську заборгованість на суму 311 744 грн. 54 коп., перед замовником (позивачем у справі), яка виникла на виконання договірних зобов’язань за договором №26 від 23.02.1994 року шляхом виготовлення та постачання позивачеві різного роду металоконструкцій на замовлення обласного центру зайнятості для розвитку та укріплення матеріально-технічної бази обласної служби зайнятості. Даним договором визначений термін його дії з 03.11.2003 року по 03.11.2004 р.
Питання ліквідації (погашення) заборгованості вирішується шляхом виготовлення та постачання ВАТ “Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. Бабушкіна” різного роду металоконструкцій на суму 311 744 грн. 54 коп., на замовлення обласного центру зайнятості для розвитку та укріплення матеріально-технічної бази обласної служби зайнятості (п.1.2 договору).
Асортимент продукції, що підлягає поставці визначається в договорі на підставі замовлення обласного центру зайнятості.
Відповідно до ст.245 ЦК УРСР (що був чинний на момент укладення договору) за договром поставки організація –поставник зобов’язується передати у певні строки або строк
організації покупцеві (замовникові) у власність ( в оперативне управління) певну продукцію згідно з обов’язковим для обох організацій плановим актом розподілу продукції; організація –покупець зобов’язується прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами.
Згідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Зважаючи на те, що правовідносини сторін продовжували дію на день набрання чинності Цивільним Кодексом України, до правовідносин сторін необхідно застосувати положення ч. 1 ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідач не спростував посилання позивача щодо невиконання умов договору і згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов’язання договором неприпустима.
Термін виконання зобов’язання щодо поставки сторони в договорі не обумовили.
Оскільки термін виконання зобов’язання сторонами не визначений, в силу частини другої статті 530 ЦК України (ст. 165 ЦК УРСР), якщо строк (термін) виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором.
Доказом такої вимоги є заява за вих. № 12/11-2499 від 09.11.2005 р. (а.с.143 том 2).
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,1% в сумі 109109 грн. 00 коп. та 7% штрафу в сумі 21822 грн. 11 коп.
Згідно ст. 230 ГК України пенею визначається штрафна (господарська) санкція у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Частина 2 ст. 231 ГК України встановлює, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету економіки чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Позивач не надав суду доказів, що порушення договірних зобов’язань пов’язано з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансувалось за рахунок Державного бюджету економіки чи за рахунок державного кредиту. Враховуючи викладене в стягненні пені та штрафу суд відмовляє.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2004 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ВАТ “Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. Бабушкіна” та зазначив, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними. 23.09.2004 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області затверджено мирову угоду та припинення провадження у справі про банкрутство ВАТ “Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. Бабушкіна”.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” поширюється виключно на конкурсних кредиторів. Оскільки провадження зі справи про банкрутство припинено, завод несе відповідальність за
своїми зобов’язаннями на загальних підставах, визначених законом. Крім того, зважаючи на те, що між сторонами існують не грошові, а майнові зобов’язання, дія мораторію на ці зобов’язання не розповсюджується.
Таким чином, судом обґрунтовано задоволено позов в частині зобов’язання по виготовленню металовиробів і підстави для скасування або зміни рішення суду відсутні, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. Бабушкіна”, м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.06р.
у справі № 33/152(34/329) –без змін.
Головуючий суддя І.М. Герасименко
Суддя В.В. Прудніков
Суддя А.О. Коршун
З оригіналом згідно.
Помічник судді Ю.А. Тараненко