Справа №22ас-197 2007р.        Головуючий у 1 -й інстанції: Петушков С.А.

Категорія:                                             Доповідач: Белінська І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Полежая В.Д.,

суддів                  - Белінської І.М., Спірідонової Л.С.,

при секретарі - Шевченко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії на постанову Олександрійського міськрайонного суду від 20 лютого 2007 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1до Управління про призначення пенсії за віком на пільгових умовах,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_1. звернулась з адміністративним позовом до УПФ України в м.Олександрії, в якому просила зобов'язати відповідача призначити та виплачувати їй пенсію відповідно до п."б"ч.1 ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" по досягненні нею 50-річного віку.

Посилалась на те, що стаж її роботи у шкідливих та важких умовах праці (Список №2) складає більше 10 років. 3.09.2003 року їй виповнилось 50 років. Проте, відповідач незаконно відмовляє їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду від 20 лютого 2007 року позов задоволено: суд зобов"язав відповідача призначити на виплачувати позивачці пенсію на пільгових умовах за списком №2 з 25.06.2004 року( з часу першого звернення до УПФ за призначенням).

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення і ухвалення нового через неправильне застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача Булахової Л.І., заперечення позивачки ОСОБА_1., дослідивши докази за матеріалами справи, колегія суддів вирішила, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови з таких підстав.

Задовільняючи позов, суд 1-ї інстанції дійшов висновку про те, що на час досягнення позивачкою 50-річного віку ( на 4.09.2003р. як вказано судом) вона мала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 ЗУ „Про пенсійне забезпечення", оскільки стаж її роботи у шкідливих та важких умовах праці (за Списком №2) складав більше 10 років, але, оскільки вона звернулась до відповідача       із     заявою про

2. призначення їй пенсії лише у червні 2004 року, то пенсія повинна бути їй призначена із цієї дати.

Проте з таким висновком не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на належному з"ясуванні обставин, що мають значення для справи та на правильному застосуванні норм матеріального права.

Встановлено, що з 13.02.1973 року по 15.07. 1980 року ( 7 років З місяці і 19 днів) позивачка працювала забійником худоби 4-го розряду на ВАТ „Олександрійський м"ясокомбінат". Професія забійника худоби була внесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників у 1991 році, що не оспорюється позивачкою. До цього часу ця професія не належала до тих, робота за якими давала право на пенсію на пільгових умовах з підстав її шкідливості та важкості.

Таким чином, оскільки на час внесення професії забійника худоби до Списку №2 позивачка вже не працювала за цією професією, то зазначений період її трудового стажу не може бути врахований як такий, що дає їй право на пенсію на пільгових умовах. Така позиція міститься і у п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики України 18.11.2005р.№ 383 ( далі Порядок), у якому зазначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Період роботи позивачки котлочистом на Теплоцентралі №1-2 з 26.05.1999 року по 7.04.2004 року ( 4 роки 10 місяців 11 днів) підлягає зарахуванню до спеціального стажу, оскільки ця професія на час її роботи знаходилась у Списку №2 та підтверджено право на пільгову пенсію проведеними у липні 1994року та у грудні 1999 року атестаціями робочих місць.

Проте, право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону „Про пенсійне забезпечення" жінки набувають після досягнення ними 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з яких не менше 10 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком №2. Отже, позивачка не мала достатнього спеціального стажу для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по досягненні нею 50 років.

З пояснень представника відповідача вбачається, що пенсія за віком на пільгових умовах із зменшенням віку, передбаченого ст.12 ЗУ „Про пенсійне забезпечення", призначена позивачці на підставі абз.2 п."б" ст.13 цього ж Закону, по досягненні нею 52 років. Це рішення відповідача не є предметом судового розгляду.

З урахуванням викладеного, а також п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування",ст.Ю0 Закону України „Про пенсійне забезпечення", колегія

3. суддів приходить до висновку, що позов ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, оскільки вона не набула права на пенсію за віком на пільгових умовах ні на час досягнення нею 50- річного віку, ні на час звернення за призначенням пенсії (25.06.2004р).

Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції при розгляді справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постановлене судом рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198,202, 205, 207 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову Олександрійського міськрайонного суду від 20 лютого 2007 року скасувати і прийняти нову постанову:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 4.09.2003 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України на протязі одного місяця з дня набрання нею законної сили.