Справа №22-457ас/2007 Головуючий 1 інстанції Кучма В.В.,
Категорія-13 Доповідач Алексеев А.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - Алексеева А.В.,
Суддів - Новодворської О.І., Рецебурінського Ю.Й.
При секретарі - Мартіросової А.Б.
З участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2., Представника відповідача ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 9 лютого 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Сніжнянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення компенсації замість встановлених предметів форменого обмундирування, -
ВСТАНОВИВ:
25 грудня 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із адміністративним позовом до Сніжнянського MB УМВС України в Донецькій області. Позивач посилався на те, що проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений 25 жовтня 2004 року на підставі пункту 63 „б" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (у зв'язку із хворобою). Під час звільнення позивачу не була виплачена компенсація замість встановлених предметів форменого обмундирування в сумі 3344 грн. 04 коп., які він й просив стягнути з відповідача.
Постановою Сніжнянського міського суду від 9 лютого 2007 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сніжнянського MB Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення компенсації замість встановлених предметів форменого обмундирування.
Суд першої інстанції встановив, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, був звільнений наказом начальника УМВС України в Донецькій області №458 о/с від 27 жовтня 2004 року на підставі пункту 63 „б" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за хворобою). При звільненні позивачу не була сплачена компенсації замість встановлених предметів форменого обмундирування в сумі 3344 грн. 04 коп. Проте, судом першої інстанції було відмовлено у стягненні зазначеної суми у зв'язку із закінченням строку позовної давності на час звернення до суду.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду. Позивач посилається на те, що не пропустив на його думку строк позовної давності, а тому суд безпідставно відмовив у задоволенні позову.
2
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, позивача та його представника, які
підтримали доводи апеляційної скарги, представника відповідача, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню,
постанова суду підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови по справі про часткове задоволення позовних вимог, з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений з 25 жовтня 2004 року. В судовому засіданні не спростовувалося, що під час проходження служби позивач певний час не отримував формений одяг та грошова компенсація за нього на день звільнення складала 3344 грн. 04 коп. Вказані обставини підтверджуються також довідкою відповідача щодо такої заборгованості (а.с. 7).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 року №925 „Про форму одягу осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" затверджені зразки форми одягу осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, норми забезпечення, правила носіння предметів обмундирування, взуття тощо.
Відповідно до зазначеної постанови наказом Міністра внутрішніх справ України від 5 грудня 2003 року №1489 затверджено Положення про забезпечення речовим майном органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх військ МВС України. Пунктом 3.21 вказаного Положення передбачено, що при звільненні осіб рядового та начальницького складу з органів внутрішніх справ, офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців за контрактом з внутрішніх військ з ними здійснюються розрахунки за речове майно на день звільнення. При цьому днем звільнення є дата виключення зі списків особового складу наказом начальника органу внутрішніх справ, командира військової частини. Відповідно до пункту 3.26 Положення замість не виданих своєчасно предметів речового майна, на які настали нові терміни видачі, дозволяється видавати грошову компенсацію.
На час звільнення позивача з органів внутрішніх справ вказаний наказ та зазначені пункти Положення були діючими та були скасовані наказом Міністра внутрішніх справ лише 30 грудня 2005 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що права позивача на отримання відповідної компенсації були порушені, оскільки позивач на день звільнення не отримував зазначену в позовній заяві компенсацію.
Проте, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку із закінченням строку позовної давності.
Відповідно до вимог частини 1 статті 261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як встановлено судом, право у позивача на отримання відповідної компенсації виникло лише на день звільнення. Отже, строк позовної давності стосовно вимог про стягнення зазначеної компенсації повинен розраховуватися лише з дня виникнення у позивача права на отримання компенсації, тобто з 25 жовтня 2005 року.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, із врахування частки компенсації яка була виплачена йому відповідачем у червні 2005 року в сумі 112 гривень (а.с. 37). Із врахуванням зазначеного на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума 3232 грн. 04 коп.
За таких підстав та відповідно до вимог статті 202 КАС України,
постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як ухвалена з порушенням вимог матеріального права, з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог про стягнення зі Сніжнянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь Богатирьова Костянтина
3
Євгеновича компенсації замість встановлених предметів форменого обмундирування в сумі 3232 грн. 04 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 9 лютого 2007 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сніжнянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення компенсації замість встановлених предметів форменого обмундирування задовольнити частково.
Стягнути з Сніжнянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію замість встановлених предметів форменого обмундирування в сумі 3232 (три тисячі двісті тридцять дві) грн. 04 коп.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяцяідая складання повного тексту постанови.