Справа № 2-311/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          07 квітня  2011   року                                         Запорізький районний суд Запорізької області

у складі : головуючого –судді   Гончаренко П.П.,

                при секретарі – Богачовій А.В.,

                за участю представників – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому  судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом  ОСОБА_3  до  Виконавчого комітету Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Оріхівської  районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про надання додаткового строку   на подання  заяви  про  прийняття спадщини, суд -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач  ОСОБА_3 звернувся до Запорізького районного суду з  позовною заявою, яку на протязі слухання справи уточнив,  про надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, посилаючись на те, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько –ОСОБА_5, після смерті якого, на думку позивача, відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 Запорізького району Запорізької області. Позивач за місцем відкриття спадщини в нотаріальну контору не звернувся, оскільки, в  спадковому будинку жив  ОСОБА_4, який купив 24.11.1990 р. у батька цей будинок за договором купівлі-продажу. В зв’язку з тими обставинами, що  в березні 2010 року  ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою про визнання за ним права власності на вищевказаний житловий будинок, тому що зареєструвати за ним право власності ОП ЗМБТІ на підставі договору купівлі-продажу, який був посвідчений на той час  заступником  голови  Наталівської сільської ради, а не нотаріусом відмовляється, тому ОСОБА_4 повинний був звернутися до суду з позовною заявою, із якої ОСОБА_3 стало відомо, що до теперішнього часу будинок в ОП ЗМБТІ зареєстрований на його померлого батька, тому він вважає, що цей будинок є спадковим майном та звернувся до суду з заявою про надання йому додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, поважною причиною пропуску вказуючи незнання про існування  спадкового майна, яким він вважає будинок в АДРЕСА_1. В зв’язку з тими обставинами, що  в свідоцтві про народження позивача в графі «батько»прізвище вказане «ОСОБА_5», а  в свідоцтві про смерть «ОСОБА_5», тому позивач просить суд встановити факт родинних відносин. В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з повному обсязі.

          Відповідач –Виконавчий комітет Наталівської сільської ради  в особі голови Наталівської сільської ради   з позовною заявою  не згоден, про що надали письмову заяву,  в якій зазначили, що житловий будинок АДРЕСА_1 Запорізької області  був  придбаний  ОСОБА_4 у батька позивача ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому 24.11.1990 року заступником голови Наталівської сільської ради, реєстровий № 130.  Вищезазначений договір купівлі-продажу  є дійсним, ніким із сторін не оспорювався, просять суд розглянути справу в відсутність їх представника.

          Представник Оріхівської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

          Представник відповідача ОСОБА_4–ОСОБА_2 з позовною заявою не згодна та пояснила суду, що правовідносини по спадкуванню у позивача виникли в період дії  норм ЦК УРСР 1963 року. Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР вбачається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він надав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини або фактично вступив  в управління чи володіння спадковим майном.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року зазначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набуття ним чинності. В зв’язку з тими обставинами, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тому спадщина відкрилась саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 року, але  позивач  на протязі шестимісячного строку зі дня відкриття спадщини, не звернувся  до Оріхівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, про що свідчить письмова відповідь нотаріуса та не надав суду  доказів про прийняття спадщини фактично. Крім того, представник відповідача надала суду заяву про застосування судом позовної давності, яка  за цим спором встановлена тривалістю в три роки, а сплив позовної давності, про застосування якої зроблено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд, заслухавши  сторони та їх  представників, вивчивши матеріали  справи, приходить до висновку, що позовна заява  підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується наданим суду свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, виданим Юрловською сільською радою Оріхівського району Запорізької області.

Із наданого суду позивачем ОСОБА_3 свідоцтва про його народження вбачається, що в графі «батько»зазначений «ОСОБА_5».

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили суду родинні відносини позивача з спадкодавцем.

Відповідно до наданого суду договору купівлі-продажу, посвідченому 24.11.1990 року заступником голови Наталівської сільської ради, реєстровий № 130, вбачається, що  ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_4 купив житловий будинок  АДРЕСА_1 Запорізької області.  

Згідно заяви ОП ЗМБТІ вищезазначений договір купівлі-продажу реєстрацію не проходив,           до  теперішнього часу житловий будинок АДРЕСА_1           Запорізької області  зареєстрований  за ОСОБА_5.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05. 2008 року           «Про судову практику у справах про спадкування»зазначено, що особа, яка не прийняла           спадщину  в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про           визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК. Зазначене           положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням           чинності зазначеним Кодексом.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року зазначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набуття ним чинності.

Судом встановлено, що спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в період дії ЦК УРСР редакції 1963 року.

          Згідно ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року передбачалось, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він надав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини або фактично вступив  в управління чи володіння спадковим майном.

Будь-яких доказів про прийняття спадщини суд вважає, що позивач ОСОБА_3 суду не  надав.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність –це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна  позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України  позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до  винесення ним рішення.

Ч. 4 ст. 267 ЦК України передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої зроблено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Так, представником відповідача ОСОБА_4 –ОСОБА_2  до винесення рішення було заявлено клопотання про відмову в задоволенні позову  у зв’язку зі спливом строків позовної давності.

Позивач не зазначив поважних причин, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього, що підтверджують поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

В зв’язку з усім вищезазначеним, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду щодо позовних вимог про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому вважає за можливе відмовити ОСОБА_3  в задоволенні цих позовних вимог, щодо позовних вимог про встановлення факту того, що позивач є рідним сином померлого, то вони підлягають задоволенню.

На підставі  викладеного, керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 256 ЦПК України, ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року,  ст.ст. 257, 267, 1272 ЦК України діючої редакції, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05. 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження є рідним сином ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  

        В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

З повним рішенням сторони можуть ознайомитися 12.04.2011 року після 17 години.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

        Суддя:                                                                                  Гончаренко П.П.