Справа № 22ц -3728/2007 рік Головуючий першої інстанції Івашура В.О.
Категорія: 30 Доповідач: Осипчук О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„26" квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької B.C. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Таранець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про усунення перешкод у користуванні приміщенням та виселенні, -
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10 січня 2007 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2про усунення перешкод у користуванні приміщенням по АДРЕСА_1 та виселення її з кімнати НОМЕР_1 - задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2. не чинити перешкод ОСОБА_1 у реалізації прав власника будівлі поАДРЕСА_1 у м. Донецьку та виселено ОСОБА_2. з кімнати АДРЕСА_1 у м. Донецьку без надання іншого жилого приміщення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2. подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1. і задоволені її зустрічного позову про визнання права користування жилим приміщенням в гуртожитку.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_2. посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки вона повідомлена про час та місце розгляду справи не була, суд розглянув позов ОСОБА_1. у її відсутність, а її зустрічний позов взагалі не розглянув. Вважає, що судом порушені норми матеріального права, оскільки суд ухвалив рішення про її виселення на підставі норм цивільного кодексу та ст. 48 Закону України „Про власність" і не застосував до спірних правовідносин норми житлового права. Крім того, судом не вирішено питання стосовно виселення її малолітньої доньки ОСОБА_3 1997 року народження.
В апеляційному суді ОСОБА_2. та її представники підтримали доводи скарги в повному обсязі.
Представник позивача до апеляційного суду не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
2
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь -кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час та місце судового засідання.
Судом першої інстанції при розгляді справи визнано встановленим, що ОСОБА_2. на АТЗТ „Перший Донецький авторемзавод" не працювала і не працює, в трудових відносинах з цим підприємством як на період заселення, так і на час розгляду справи не перебувала. На підставі листа начальника УБОП УМВС України в Донецькій області на ім. "я директора АТЗТ „Донецький авторемзавод" від 16.01.1995 року відповідачці тимчасово було виділено два койко-місце у гуртожитку за адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1 строком на 6 місяців. В подальшому кожний рік проживання в гуртожитку продовжувалося на підставі листів, останній раз - до 7.09.2005 року. Між відповідачкою та підприємством 27 липня 2005 року був укладений договір найму строком з 1.08.2005 року по 1.10.2005 року. Ордер на вселення до гуртожитку ОСОБА_2. не видавався. На підставі договору купівлі - продажу від 27.01.2006 року АТЗТ „Донецькій авторемзавод" продав, а ОСОБА_1. купив будівлю гуртожитку за адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1. Згідно повідомлення на адресу відповідачки від 28.02.2006 року ОСОБА_2. попереджено про виселення з гуртожитку в строк до 1.06.2006 року.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачка, відмовляючись від звільнення займаного нею приміщення порушує право позивача як власника на вільне володіння, користування належним йому майном.
Ухвалюючи заочне рішення, суд першої інстанції вважав, що відповідачка ОСОБА_2. , яка не з'явилася в судове засідання, була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи.
Між тим, погодитися з таким висновком суду неможливо, оскільки суд першої інстанції дійшов його в порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним причини визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних в справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В заяві про перегляд заочного рішення та в апеляційній скарзі ОСОБА_2. наполягає на тому, що вона не була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, судових повісток вона не отримувала і не відмовлялася від їх отримання.
Апеляційний суд вважає, що ці доводи заслуговують на увагу.
З матеріалів справи вбачається, що вперше справа до розгляду була призначена на 29 листопада 2006 року, в подальшому розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідачки на 5 грудня 2006 року, 20 грудня 2006 року та 10 січня 2007 року, коли і було ухвалено судом заочне рішення.
На аркушах справи 66 та 72 знаходяться розписки судових повісток про виклик відповідачки до суду на 20 грудня 2006 року та 10 січня 2007 року, в яких ОСОБА_4. та ОСОБА_5.3роблено запис про те, що ОСОБА_2. відмовилася від отримання судових повісток.
3
В апеляційному суді ОСОБА_2. пояснила, що ОСОБА_5. є жильцем гуртожитку, а ОСОБА_4. являється представником ОСОБА_1. і саме вони зробили запис про відмову від отримання судових повісток.
На думку апеляційного суду судом першої інстанції було порушено порядок вручення судових повісток, передбачений ст. ст. 74, 76 ЦПК України.
Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом з розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду (п.8 ст. 76 ЦПК України).
Матеріали справи свідчать про те, що поштою судові повістки відповідачці взагалі не надсилалися, тому доводи апеляційної скарги про необізнаність дати розгляду справи не спростовуються письмовими доказами. Запис, зроблений стороною позивача, з достовірністю не свідчить про відмову відповідачки в отриманні судових повісток.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального закону, що є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки її доводи дають підстави для висновку про порушення судом норм процесуального права.
Між тим, довод апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції не був розглянутий зустрічний позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про визнання права користування жилим приміщенням в гуртожитку, не приймається до уваги апеляційним судом, оскільки в матеріалах справи відсутні будь -які дані про те, що ОСОБА_2. подавався зустрічний позов, а в апеляційному суді відповідачка уточнила, що в провадженні Ворошиловського районного суду м. Донецька в теперішній час знаходиться самостійна цивільна справа за її позовом до ОСОБА_1. , яка ще не розглянута.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
Заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10 січня 2007 року скасувати. Справу повернути до цього ж суду на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.