Судове рішення #14585876

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2011                                                                                           № 10/141-10-45/315

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гольцової  Л.А.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників сторін    

від позивача:           Батюк П.В., представник, довіреність б/н від 01.01.2011;

                                  Друг О.М., представник, довіреність б/н від 01.01.2011;

від відповідача 1:    Сторожук О.В., представник, довіреність б/н від 01.02.2011;

від відповідача 2:    Проценко В.В., представник, довіреність б/н від 09.02.2011;

від відповідача 3:     повідомлений належним чином, але не з’явився;

від третьої особи 1: повідомлений належним чином, але не з’явився;

від третьої особи 2: повідомлений належним чином, але не з’явився;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич-2000” та Закритого акціонерного товариства „Дніпрожилбуд”

на ухвалу          Господарського суду міста Києва від 12.11.2010

у справі             № 10/141-10-45/315 (суддя Балац С.В.)

за позовом        Компанії „Періммон Інвестментс Лімітед” (Республіка Кіпр);

до                       1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич-2000”;

                          2. Закритого акціонерного товариства „Дніпрожилбуд”;

                          3. Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-

                          Промисловий Фондовий регістр”;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

                          Акціонерний банк „Київська Русь”;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

                          Товариство з обмеженою відповідальністю „Азово- Чорноморська

                           інвестиційна компанія”;

про                     звернення стягнення на заставлене майно, реєстрацію власником

                           іменних цінних паперів та зобов’язання погасити облігації

ВСТАНОВИВ:

          Компанія „Періммон Інвестментс Лімітед” (Республіка Кіпр) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич-2000” (далі – ТОВ „Славутич-2000”), Закритого акціонерного товариства „Дніпрожилбуд” (далі – ЗАТ „Дніпрожилбуд”), Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-Промисловий Фондовий регістр” (далі – ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр”) про звернення стягнення на заставлене майно, а саме: 1 облігацію серії D № 1 номінальною вартістю 188 328,00 грн., код випуску цінних паперів UA4000022909, 8 облігацій серії E, №№ 1, 6-10, 20, 21 номінальною вартістю 300 580,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022925, 12 облігацій серії F, №№ 5-12, 17-20 номінальною вартістю 330 980,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022933, 18 облігацій серії B, №№ 1-5, 13, 14, 16-21, 38, 41, 42, 62, 83 номінальною вартістю 149 302,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022859, емітентом яких є ЗАТ „Дніпрожилбуд”. Вимогу про зобов'язання ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр” зареєструвати право власності на зазначені вище іменні цінні папери в реєстрі власників облігацій ЗАТ „Дніпрожилбуд” за Компанією „Періммон Інвестментс Лімітед”; про зобов'язання ЗАТ „Дніпрожилбуд” погасити вказані вище іменні цінні папери Компанії „Періммон Інвестментс Лімітед” шляхом передачі позивачеві однокімнатної квартири №НОМЕР_4 площею 49,56 кв.м., двокімнатних квартир №№НОМЕР_1, НОМЕР_2,НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 площею 79,1 кв.м. кожна, трикімнатних квартир №№НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 площею 87,1 кв. м. кожна та  однокімнатних квартир №№ НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39 площею 39,29 кв.м. кожна, в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою від 29.06.2010 Господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 10/141-10.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2010 частково задоволено заяву позивача та вжито заходів до забезпечення позову, а саме заборонено емітенту іменних цінних паперів, ЗАТ „Дніпрожилбуд”, здійснювати погашення іменних цінних паперів, а саме: 1 облігації серії D № 1 номінальною вартістю 188 328,00 грн., код випуску цінних паперів UA4000022909, 8 облігацій серії E, №№ 1, 6-10, 20, 21 номінальною вартістю 300 580,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022925, 12 облігацій серії F, №№ 5-12, 17-20 номінальною вартістю 330 980,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022933, 18 облігацій серії B, №№ 1-5, 13, 14, 16-21, 38, 41, 42, 62, 83 номінальною вартістю 149 302,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022859, які зареєстровані в реєстрі власників іменних цінних паперів ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр” до моменту вирішення справи по суті. Накладено арешт на іменні цінні папери, а саме: 1 облігацію серії D № 1 номінальною вартістю 188 328,00 грн., код випуску цінних паперів UA4000022909, 8 облігацій серії E, №№ 1, 6-10, 20, 21 номінальною вартістю 300 580,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022925, 12 облігацій серії F, №№ 5-12, 17-20 номінальною вартістю 330 980,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022933, 18 облігацій серії B, №№ 1-5, 13, 14, 16-21, 38, 41, 42, 62, 83 номінальною вартістю 149 302,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022859, емітентом яких є ЗАТ „Дніпрожилбуд” та які зареєстровані і реєстрі власників іменних цінних паперів ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр” до моменту вирішення справи по суті.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.09.2010 залишено без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2010 у справі № 10/141-10.

Під час розгляду справи в Господарському суді Київської області позивач звернувся з уточненою позовною заявою, в якій просив звернути стягнення на заставлене майно на суму 23 176 015,50 грн., а саме на майнові права, що полягають у праві вимагати від ЗАТ „Дніпрожилбуд” конкретну квартиру в будинку, зазначеному у Проспекті емісії облігацій, який зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 08.10.2007 та опубліковано в Бюлетені „Бюлетень. Цінні папери України” № 229-230 (2159-2160) від 10.10.2007, що випливають з наступних іменних цінних паперів: 1 облігації серії D № 1 номінальною вартістю 188 328,00 грн., код випуску цінних паперів UA4000022909, 8 облігацій серії E, №№ 1, 6-10, 20, 21 номінальною вартістю 300 580,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022925, 12 облігацій серії F, №№ 5-12, 17-20 номінальною вартістю 330 980,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022933, 18 облігацій серії B, №№ 1-5, 13, 14, 16-21, 38, 41, 42, 62, 83 номінальною вартістю 149 302,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022859, емітентом яких є ЗАТ „Дніпрожилбуд” шляхом  переведення таких майнових прав на позивача. Зобов'язати ЗАТ „Дніпрожилбуд” передати у власність позивача однокімнатні квартири №№ НОМЕР_22, НОМЕР_4, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_35, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_36, НОМЕР_34, НОМЕР_37, НОМЕР_39, НОМЕР_38, двокімнатні квартири №№НОМЕР_1, НОМЕР_2,НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, трикімнатні квартири №№НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 в багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2010 справу № 10/141-10 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на наступні квартири: однокімнатні квартири №№ НОМЕР_22, НОМЕР_4, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_35, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_36, НОМЕР_34, НОМЕР_37, НОМЕР_39, НОМЕР_38, двокімнатні квартири №№НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 та трикімнатні квартири №№НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 в багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до моменту вирішення справу по суті та набрання рішенням господарського суду законної сили.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2010 у даній справі (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 16.12.2010) заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на наступні квартири: однокімнатні квартири №№ НОМЕР_22, НОМЕР_4, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_35, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_36, НОМЕР_34, НОМЕР_37, НОМЕР_39, НОМЕР_38, двокімнатні квартири №№НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 та трикімнатні квартири №№НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 в багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до  винесення судового рішення у справі Господарського суду міста Києва № 10/141-10-45/315.

          Не погодившись з ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2010, ТОВ „Славутич-2000” та ЗАТ „Дніпрожилбуд” подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати.

          Апеляційні скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, які мають значення для справи та порушив норми процесуального права.

Зокрема, скаржники послалися, що ухвала суду не відповідає вимогам ст. 66 ГПК України, а саме – винесена без врахування зв’язку між вжитими заходами та обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказами, які були наведені на їх підтвердження та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтував свої вимоги, звертаючись до суду із даним позовом.

          Компанія „Періммон Інвестментс Лімітед” у відзиві на апеляційні скарги ТОВ „Славутич-2000” та ЗАТ „Дніпрожилбуд”, проти їх доводів заперечувало, просило ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.11.2010 у даній справі залишити без змін, а апеляційні скарги ТОВ „Славутич-2000” та ЗАТ „Дніпрожилбуд” – без задоволення.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2010 у справі №10/141-10-45/315 ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.11.2010 залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2011 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2010, а справу № 10/141-10-45/315 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

          Скасовуючи постанову суду від 28.12.2010, Вищий господарський суд зазначив, що вона прийнята без врахування п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9, лише на підставі копій заяви про забезпечення позову та доданих до неї актів приймання-передачі квартир, сертифікатів облігацій, актів пред’явлення облігацій та рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради про оформлення права власності на квартири від 22.07.2010 № 202.

          До того ж, судом апеляційної інстанції неналежно повідомлено відповідача 1 про час та місце перегляду ухвали суду від 12.11.2010 в апеляційному порядку, що у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 на виконання постанови Вищого господарського суду України від 16.03.2011 у справі №10/141-10-45/315 прийнято апеляційні скарги ТОВ „Славутич-2000” та ЗАТ „Дніпрожилбуд” до розгляду. Розгляд скарг призначений на 11.04.2011.

          ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр”, АБ „Київська Русь” та ТОВ „Азово-Чорноморська інвестиційна компанія” в засідання суду, призначене на 11.04.2011 повноважних представників не направили не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційних скарг ТОВ „Славутич-2000” та ЗАТ „Дніпрожилбуд” належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційних скарг до провадження від 28.03.2011, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

          Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 зі змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів 1 та 2, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для перегляду оскарженої ухвали в апеляційному порядку, суд встановив наступне.

          Компанія „Періммон Інвестментс Лімітед” звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ „Славутич-2000”, ЗАТ „Дніпрожилбуд”), ТОВ „Торгово-Промисловий Фондовий регістр” про звернення стягнення на заставлене майно, реєстрацію власником іменних цінних паперів та зобов’язання погасити облігації.

          Позовна заява мотивована тим, що в забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за договором купівлі-продажу облігацій від 14.01.2008 №Б/01-1 та додаткової угоди до нього, між позивачем та відповідачем укладено договір застави цінних паперів від 11.03.2009, за яким відповідачем 1 в заставу позивачеві передано цільові облігації, емітовані відповідачем 2, в кількості 39 штук згідно додатку до договору застави цінних паперів.

Відповідач 1, на думку позивача, своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу облігацій від 14.01.2008 №Б/01-1 та додаткової угоди до нього, не виконав, а тому просить звернути стягнення на предмет застави відповідно до п. 3.1. договору застави цінних паперів від 11.03.2009.

          До прийняття рішення по суті спору, Компанія „Періммон Інвестментс Лімітед” звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на наступні квартири: однокімнатні квартири №№ НОМЕР_22, НОМЕР_4, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_35, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_36, НОМЕР_34, НОМЕР_37, НОМЕР_39, НОМЕР_38, двокімнатні квартири №№НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 та трикімнатні квартири №№НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 в багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до моменту вирішення справу по суті та набрання рішенням господарського суду законної сили.

          Свою заяву Компанія „Періммон Інвестментс Лімітед” мотивує тим, що заставлені облігації передбачають в погашення останніх передачу індивідуально-визначеного майна – квартир в житловому будинку (п.п. 3.11.1.-3.11.3. Проспекту Емісії облігацій, що заставлені). До того ж, цінність заставлених облігацій полягає в отриманні квартир в житловому будинку, а відповідач 1 вчиняє дії, направлені на знищення предмету спору, а саме заставлених цінних паперів та незаконне отримання за цими облігаціями квартир.

На думку позивача, незаконність такий дій полягає в пред'явленні заставлених облігацій до погашення 01.06.2010 без згоди самого позивача, як заставодержателя, та без пред'явлення оригіналів сертифікатів заставлених облігацій, які знаходяться у володінні останнього. Також неправомірні дії полягають в підписанні відповідачем 1та відповідачем 2 актів прийому-передачі спірних квартир, подання відповідачем 1 до Вишгородської міської ради документів для оформлення права власності на спірні квартири та прийняття Вишгородською міською радою рішення № 202 про оформлення права власності на спірні квартири за відповідачем 1.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2010 у даній справі (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 16.12.2010) заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на наступні квартири: однокімнатні квартири №№ НОМЕР_22, НОМЕР_4, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_35, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_36, НОМЕР_34, НОМЕР_37, НОМЕР_39, НОМЕР_38, двокімнатні квартири №№НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 та трикімнатні квартири №№НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 в багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до винесення судового рішення у справі Господарського суду міста Києва № 10/141-10-45/315.

          Ухвала суду мотивована тим, що оскільки, при умові задоволення позову, позивач претендує на заставлене майно (цільові облігації, що опосередковує „право на цінний папір” та „право з цінного паперу”), яке внаслідок дій відповідача 1 та відповідача 2, може втратити цінність та призвести до неможливості реалізації позивачем своїх прав заставодержателя, то дії відповідача 1 та відповідача 2 (відповідач 1, не маючи оригіналів сертифікатів облігацій, склав з відповідачем 2 акти пред'явлення заставлених облігацій до погашення) порушують інтереси позивача, як заставодержателя та створюють загрозу неможливості виконання можливого рішення суду у цій справі у разі задоволення позову.

          Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що не вжиття цих заходів у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених позовних вимог.

          Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам  вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

          зупиненням стягнення на підставі  виконавчого  документа  або іншого документа, за яким  стягнення  здійснюється  у  безспірному порядку.

          За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, як правило – позивача у справі. Забезпечення  позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Право вибору тих чи інших заходів  належить господарському суду, який виходить із предмету спору та конкретних обставин справи.

          Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

          Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776).

При цьому, в ухвалі суду про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

          Пунктом 1.3. договору застави цінних паперів від 11.03.2009, укладеного між позивачем та відповідачем 1 встановлено, що предметом застави є цільові облігації, в кількості 39 штук, загальною номінальною вартістю 9 252 164,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору, відповідач 1 зобов’язаний, зокрема, не здійснювати дій, які мають наслідком зменшення ліквідності та/або вартості предмета застави.

Отже, відповідач 1, при умові, може здійснити дії, внаслідок яких, зменшиться ліквідність та/або вартість цінних паперів, переданих йому позивачем.

Згідно з п. 3.11.3. Проспекту емісії облігацій, що заставлені, погашення облігацій відбувається за умови пред'явлення сертифіката облігацій Емітенту (ЗАТ „Дніпрожилбуд”).

В матеріалах справи наявні копії актів пред'явлення заставлених облігацій до погашення та копії актів приймання-передачі квартир саме за заставленими облігаціями, складеними між відповідачем 1 та відповідачем 2.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач має намір отримати погашення за вказаними облігаціями, що підтверджується актами приймання-передачі квартир саме за заставленими облігаціями, складеними між відповідачем 1 та відповідачем 2, та прийняттям Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради рішення від 22.07.2010 № 202 „Про оформлення права власності на квартири за юридичними особами” яким вирішено оформити за відповідачем 1 право власності, зокрема, на квартири, які є погашенням за заставленими цільовими облігаціями.

Таким чином, вищевказані дії відповідачів 1 та 2 порушують інтереси позивача, як заставодержателя, та створюють загрозу неможливості виконання можливого рішення суду у цій справі у разі задоволення позову.

          Колегія суддів вважає, що вимоги позивача в заяві про вжиття заходів до забезпечення позову пов’язані із предметом спору у даній справі, оскільки предметом спору є звернення стягнення на заставлене майно (цільові облігації, емітовані відповідачем 2, в кількості 39 штук згідно додатку до договору застави цінних паперів), реєстрація власником іменних цінних паперів та зобов’язання погасити облігації.

          Проаналізувавши матеріали справи та правомірність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд всебічно і об’єктивно розглянув заяву позивача в сукупності з обставинами справи та мав достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку, якщо (при умові) позов буде задоволено.

          Крім того, судова колегія вважає, що за умови невжиття вищезазначених заходів забезпечення позову, захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, виконання рішення суду буде утруднене або унеможливлене.

          Не можуть бути прийняті до уваги заперечення скаржників, що ухвала суду винесена без врахування зв’язку між вжитими заходами та обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказами, які були наведені на їх підтвердження та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтував свої вимоги, звертаючись до суду із даним позовом. Суд першої інстанції при винесенні спірної ухвали виходив із змісту заявленого позивачем позову, конкретних обставин справи, доказових матеріалів, оцінюючи їх відповідно до вимог ст. 43 ГПК України.

          За наведених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 у справі № 10/141-10-45/315 є обґрунтованою, а отже підстави для її скасування відсутні.

          Крім того, при прийнятті рішення від 09.02.2011 у даній справі судом першої інстанції скасована ухвала від 12.11.2010 про забезпечення позову.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 у справі № 10/141-10-45/315 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич-2000” та Закритого акціонерного товариства „Дніпрожилбуд” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 10/141-10-45/315 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          


13.04.11 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація